Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №693/323/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/655/26 Справа № 693/323/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Защитинська Т. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Євича С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Євича С.П. на постанову Жашківського райсуду Черкаської обл. від 10.08.2026 р., якою

ОСОБА_1 , який народи- вся ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, є особою з інвалідністю ІІ групи, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, звільнено від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, 28.02.2026 р. о 21:00 год в с. Охматів Уманського р-ну Черкаської обл. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2108, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, результат огляду становить 1,10 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Євич С.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вважає постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції, на його думку, не з`ясував усіх обставин справи, не надав належної оцінки доказам та допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що працівниками поліції не було належним чином встановлено підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки факт порушення ним ПДР не зафіксовано. Посилається на положення ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» та вважає, що за відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу вимога працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння була неправомірною.

Також вказує, що результати огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 не можуть вважатися належним та допустимим доказом. Зазначає, що останнє калібрування приладу було проведено 29.07.2025 р., а 28.02.2026 р., на момент проведення огляду, шестимісячний строк його технічного обслуговування та градуювання сплив. На підтвердження цього посилається на відповідь уповноваженого представника виробника Drager, відповідно до якої прилад після 29.01.2026 р., не проходив необхідного обслуговування.

Крім того, апелянт звертає увагу на технічні особливості проведеного огляду та зазначає, що результат тестування був виведений на дисплей приладу приблизно через 36 секунд, тоді як, відповідно до наведеного ним керівництва з експлуатації, результат має виводитися через 5–25 секунд. На його думку, це додатково ставить під сумнів достовірність отриманого показника 1,10 ‰.

Посилається також на те, що під час проведення огляду водію не було належним чином роз`яснено порядок застосування спеціального технічного засобу та права, передбачені ст. 268 КУпАП, у зв`язку з чим вважає процедуру огляду такою, що проведена з порушенням установленого порядку.

З урахуванням наведеного захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції, визнати докази, надані органом поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 , недопустимими та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, що підтверджено довідкою про доставку повідомлення у мобільний додаток Viber ( а. пр. 164), клопотань суду апеляційної інстанції не подавав, його інтереси представляє адвокат Євич С.П., тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.

Заслухавши доповідь судді, захисника Євича С.П., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити по викладеним доводам, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 28.02.2026 р. о 21:00 год в с. Охматів Уманського р-ну Черкаської обл. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-2108, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, результат огляду позитивний та становить 1,10 ‰, чим водій порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 603096 від 28.02.2026 р., який водій ОСОБА_1 підписав без зауважень (а. пр. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. пр. 3), роздруківкою тесту з пристрою Drager ARBL - 6810, тест № 6494 згідно із яким результат тесту становить 1,10 ‰, водій ОСОБА_1 підписав зазначений чек (а. пр. 2); відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, із якого вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з допомогою технічного приладу, результат огляду - 1,10 ‰ (а. пр. 4).

Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.

Суд критично оцінює доводи захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 2.9. ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. ч. 2,3 та 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу та, як наслідок, неправомірність вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи та дослідженого судом відеозапису, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810. За результатами огляду встановлено показник 1,10 ‰ парів алкоголю у повітрі, що видихувалося водієм. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника щодо недопустимості результатів огляду у зв`язку із закінченням, на його думку, строку технічного обслуговування та градуювання приладу Drager Alcotest 6810. Так, із матеріалів справи вбачається, що огляд проведено 28.02.2026 р. Саме по собі посилання захисника на те, що останнє калібрування приладу було проведено 29.07.2025 р., не є достатньою підставою для безумовного визнання результатів огляду недопустимими доказами. Для такого висновку необхідно встановити, що на момент проведення огляду прилад не відповідав установленим вимогам, був технічно несправним або його показники не могли бути використані для встановлення стану алкогольного сп`яніння. Водночас матеріали справи не містять належних та достатніх даних про технічну несправність приладу або про те, що саме порушення строку його технічного обслуговування безпосередньо вплинуло на достовірність результату огляду водія.

Надана стороною захисту відповідь представника виробника приладу, на яку посилається апелянт, сама по собі не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та не містить висновку про недостовірність саме результату проведеного 28.02.2026 р. огляду. При цьому результат огляду не є єдиним доказом у справі, оскільки узгоджується з іншими матеріалами, зокрема протоколом про адмінправопорушення, актом огляду, роздруківкою тесту та відеозаписом, на якому зафіксовано проведення огляду та отриманий позитивний результат.

Щодо доводів захисника про те, що результат тестування був відображений на дисплеї приладу приблизно через 36 секунд, тоді як, на його думку, відповідно до керівництва з експлуатації результат повинен бути отриманий через 5–25 секунд, апеляційний суд зазначає наступне. Зазначена обставина сама по собі не свідчить про недостовірність результату огляду та не спростовує його показника. Захисником не надано належних доказів того, що саме тривалість проведення тестування, яка зазначається в апеляційній скарзі, свідчить про технічну несправність приладу або робить отриманий результат непридатним для використання як доказ.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після проведення огляду підписав роздруківку тесту, на якій зазначено результат 1,10 ‰, а протокол про адмінправопорушення також був підписаний ним без зауважень. Будь-яких застережень щодо незгоди з результатом огляду, несправності приладу або порушення порядку його проведення безпосередньо під час огляду водій не висловлював.

Посилання апелянта на те, що під час проведення огляду йому не було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, також не знаходить свого підтвердження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адмінвідповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката та користуватися іншими правами, передбаченими законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із складеним щодо нього протоколом та підписав його без зауважень. Акт огляду та роздруківка результату тестування також містять його підпис. Відеозапис проведення огляду не містить даних, які б свідчили про примушування особи до проходження огляду, відмову у реалізації права на захист або інше істотне порушення процедури, яке могло б поставити під сумнів отриманий результат.

Таким чином, апеляційний суд не встановив таких порушень порядку проведення огляду, які б тягнули за собою недопустимість його результатів як доказу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вони є взаємоузгодженими, належними та достатніми для висновку про те, що 28.02.2026 р. ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. а) ПДР та як наслідок притягнутий до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому апеляційний суд враховує, що результат огляду 1,10 ‰ підтверджується не лише роздруківкою спеціального технічного засобу, а й актом огляду, протоколом про адмінправопорушення та відеозаписом, який об`єктивно відображає обставини проведення огляду.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції зазначені вимоги закону виконав, дослідив усі наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна, а тому доводи апеляції, самі по собі, не спростовують факту керування транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння.

Належних та допустимих доказів на спростування факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 апеляційному суду під час перегляду справи надано не було.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Посилання захисника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять даних, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

За таких обставин апеляційний суд не знаходить правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника Євича С.П. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Жашківського райсуду Черкаської обла. від 10.08.2026 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Євича С.П. - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.