Суд: Печерський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №757/55343/25-п
Суддя: Соловйов О. Л.
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 757/55343/25-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Соловйов О.Л., при секретарі судових засідань Вовченка А.Д., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Клочкової А.О. розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі за текстом «УПП у м. Києві ДПП НПУ») про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487490 від 19.10.2025 настає, що 19.10.2025 о 00 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Великої Васильківської, 139 ОСОБА_1 керував ТЗ електросамокатом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому Законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Провину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнав. Захисником Клочковою А.О., 06.01.2026 надіслані письмові заперечення, зміст яких підтриманий в судовому засіданні. Правова позиція захисту полягає у невизнанні самого факту керування, оскільки рух самокатом не зафіксований технічними приладами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши правову позицію захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід дійти наступних висновків.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
Аналіз диспозиції інкримінованої статті правопорушення, дозволяє зробити висновок, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли особа, яка здійснює керування почала рух. Керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № №404/4467/16-а)).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
На підтвердження обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №484790 від 19.10.2025, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
При дослідженні відеозаписів з нагрудних камер №472288 та №470864 встановлено, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який перебував поблизу скупчення прокатних електросамокатів, на імпровізованому майданчику їх паркування, біля будівлі №139 по вул. Большої Васильківської у м. Києві. Ідентифікація самокату, яким керував ОСОБА_1 нездійснена, робочий стан електросамокату та можливість його використання за призначенням на місці події невизначена, тому твердження сторони захисту про те, що « ОСОБА_1 не керував ТЗ» залишається неспростованими.
За рапортом поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку №1 УПП у м. Києві ДПП Жмурак С.В. від 19.10.2025 долученого до вказаних адміністративних матеріалів, настає, що під час несення служби «близько 01:10 год по вул. Великої Васильківської, 139 у м. Києві було виявлено особу яка лежала на тротуарі тримаючись за самокат». За твердженнями наведеними у рапорті, поліцейська Жмур С. стверджує, що переглядом камер «Безпечне місто» було встановлено керування самокатом вказаною особою, тому прийнято рішення про складання протоколу за ст. 130 КУпАП.
Вказаний відеозапис з камер зовнішнього спостереження «Безпечне місто» до адміністративних матеріалів не долучено, що стало передумовою повернення протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №484790 від 19.10.2025 на дооформлення.
19.03.2026 адміністративний матеріал було повернуто із довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП Щербіни Н. від 09.03.2026, яка стосується аналізу законодавства щодо визнання електросамокату транспортним засобом; доведення провини водія поза розумним сумнівом опираючись на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та направленням на огляд водія ТЗ… Жодних дій спрямованих на витребування відомостей у компанії орендодавця та надання відео з камер Безпечне місто» із записом руху електросамокату під керуванням ОСОБА_1 відповідальним працівником поліції вчинено не було, що є злочинною бездіяльністю спрямованою на ігнорування вимог суду, та вказує на ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України.
Головуючим по справі з метою повного та всебічного розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, були спрямовані запити до підприємств, що надають послуги з оренди електротранспорту на території м. Києва.
09.07.2026 директор ТОВ «Джет Райдс» ОСОБА_2 повідомив про сплив строків збереження інформації, що унеможливлює виконання судового запиту щодо надання навігаційних даних переміщення електросамоката за 19.10.2025, користувачем прокатних послуг ОСОБА_1 .
ТОВ «Болт оперейшнз Україна» листом від 08.07.2026 безпідставно ухилилось від надання інформації, а ТОВ «Байк-Нау» запит проігнорувало, незважаючи на отримання кореспонденції за офіційним сайтом компанії.
Вчинивши вичерпні заходи, передбаченні ст. 245 КУпАП, спрямовані на досягнення завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відтворений в судовому засіданні відеозапис з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме: в тому, що він керував електросамокатом в стані алкогольного сп`яніння і був зупинений працівниками поліції в процесі руху, а отже, на думку суду в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час протокол про адміністративне правопорушення, не може бути єдиним й беззаперечним доказом на підтвердження винуватості особи, оскільки така встановлюється сукупністю фактів.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 9.06.2011 року, та «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Повідомити начальника Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про неналежне виконання відповідальними особами постанови судді від 27.01.2026 з повернення матеріалу для дооформлення, що є підставою для проведення службового розслідування про результати якого слід повідомити Територіальне управління Державного бюро розслідувань.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Л. Соловйов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua