Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №175/13885/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13885/25

Провадження № 1-кп/175/1671/25

2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю захисника: адвоката ОСОБА_4

за участю обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025052390000796 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , солдата, маючого повну загальну середню освіту, розлученого,

обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10 серпня 2024 року № 616 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 .

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до вимогам ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Однак, 25 листопада 2024 року солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від військової служби, не одержавши відповідного дозволу командирів (начальників), без поважних причин, самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась у АДРЕСА_3 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби у військовому званні – солдат, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи з метою ухилитися від військової служби, 25 листопада 2024 року самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась у АДРЕСА_3 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 408 КК України, як самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 03 липня 2025 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки з ОСОБА_6 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з умислом, спрямованим на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, підійшов ззаду до ОСОБА_6 та правою рукою штовхнув його на диван, внаслідок чого останній впав обличчям на диван. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, обвинувачений ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 , який лежав на дивані, лівою рукою прижав голову останнього до дивану та умисно наніс ОСОБА_6 один удар кухонним ножем, який тримав у правій руці, в область шиї справа. У такий спосіб обвинувачений ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 такі тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії з пошкодженням гортані та глотки (при дослідженні ранового каналу встановлено, що його напрямок зліва направо, ззаду до переду, горизонтально, довжина ранового каналу 4 см), які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 .. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії, пошкодженням гортані та глотки, ускладненої розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, набряку легенів та головного мозку. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 умисно вбив ОСОБА_6 ..

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, визнав частково та пояснив, що він дійсно проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби. 25 листопада 2024 року він повернувся з позицій, відпочивав та вживав алкогольні напої, однак йому сказали, щоб він знову збирався на позиції, на що він відповів, що не може виходити, оскільки перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Після цього він взяв гроші та поїхав у м. Краматорськ Донецької області. У м. Краматорську Донецької області він вживав алкогольні напої, потім були свята, а згодом, приблизно за 3 – 4 дні до вбивства ОСОБА_6 він телефонував до побратимів та запитував як можна повернутися. Однак повернутися на військову службу він не встиг, оскільки вживав алкогольні напої, а потім сталося вбивство ОСОБА_6 , після чого його затримала поліція. З тим, що його обвинувачують у дезертирстві, він не згоден, оскільки хотів повернутися на військову службу. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

Разом із цим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю таких доказів, що були досліджені та перевірені судом під час судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вбитий – це її син. З обвинуваченим вона знайома, він протягом двох років проживав у їхній квартирі. Того дня вона пішла до себе в квартиру, а в квартирі з сином залишилися обвинувачений і співмешканка сина ОСОБА_8 .. Як все сталося, вона не бачила, про те, що сталося з сином, вона дізналася від працівників поліції. Покарання просить призначити суворе відповідно до вимог закону;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що вбитий – це її співмешканець. З обвинуваченим вона знайома, він був приятель співмешканця. Того дня вона, ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_7 були у них у квартирі, накрили стіл, пообідали і трохи випили. Згодом до них приїхав обвинувачений, який вже перебував стані алкогольного сп`яніння, він приніс із собою пляшку коньяку. Між обвинуваченим та її співмешканцем ОСОБА_6 відбувалася розмова щодо її побиття співмешканцем, під час якої обвинувачений сказав, що у разі повторення її побиття він поквитається зі співмешканцем. Вони сиділи на кухні та вживали алкогольні напої, через деякий час між обвинуваченим і ОСОБА_6 знову виникла якась розмова, вони разом пішли покурити на балкон. Згодом вона почула якісь звуки та пішла до кімнати, де побачила свого співмешканця ОСОБА_6 та обвинуваченого, який тримав ОСОБА_6 за горло та душив його, а потім він відпустив його і вони продовжили вживати алкогольні напої. Ввечері вона провела мати співмешканця ОСОБА_7 додому, сам пішла до вбиральні, а коли повернулася на кухню, то виявила, що відсутній кухонний ніж, також не було на кухні обвинуваченого та її співмешканця, тому вона вирішила, що вони пішли покурити на балкон. Приблизно о 20 годині 20 хвилин з кімнати вийшов обвинувачений, у нього руки були у крові, він сказав, що вбив ОСОБА_6 , після чого вона викликала таксі і вони разом поїхали до знайомого, де продовжили вживати алкогольні напої. Там обвинувачений розповів знайомому, що вбив ОСОБА_6 , і він викликав поліцію. Згодом приїхала поліції та забрала обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого він знає, останній мешкав у нього протягом двох місяців до дня вбивства. Того дня вранці обвинувачений комусь телефонував та сказав, що їде у гості до друга, після чого поїхав. Ввечері, приблизно о 21 годині 00 хвилин, обвинувачений приїхав до нього додому разом із жінкою на ім`я ОСОБА_10 , вони втрьох почали вживати алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв обвинувачений розповів, що вбив людину, а ОСОБА_10 підтвердила цей факт та назвала адресу, де все сталося, після чого він вийшов до іншої кімнати та викликав поліцію. Згодом приїхала поліція та забрала обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , з обвинуваченим вони разом проходили військову службу, останній перебував у його підпорядкуванні. З обвинуваченим у нього були нормальні службові відносини, він нормальний, не конфліктний, але зловживав спиртними напоями. 25 листопада 2024 року надійшла доповідь про те, що під час вечірньої перевірки було виявлено відсутність обвинуваченого у розташуванні військової частини. Після того дня він обвинуваченого більше не бачив та з приводу повернення на військову службу обвинувачений до нього не звертався;

- показами свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , з обвинуваченим вони разом проходили військову службу. З обвинуваченим у нього були нормальні службові відносини. 25 листопада 2024 року він дізнався, що обвинувачений залишив місце служби, оскільки на вечірній перевірці військовослужбовців було виявлено його відсутність. Після цього він обвинуваченого більше не бачив та з приводу повернення на військову службу обвинувачений до нього не звертався;

- протоколом огляду місяця події від 04 липня 2025 року з додатками до нього – фототаблицею і відеозаписом, згідно з якими було проведено огляд квартири АДРЕСА_4 . На сходинковому майданчику на четвертому поверсі у під`їзді навпроти цієї квартири виявлена пляма речовини бурого кольору. У вітальній кімнаті розташована шафа-купе з двійними скляними розсувними дверима та візерунком сірого кольору, на правій частині правої двері є пошкодження скла, характерне для розбиття, під ним на підлозі виявлено частку розбитого скла. Ліворуч від пошкодження скла виявлена пляма речовини бурого кольору. Біля дивана на підлозі, на килимі виявлена пляма речовини бурого кольору. На дивані виявлений труп ОСОБА_6 , з правого боку шиї якого наявна рана з відносно прямими, рівними, на півмісячної форми з гострими кінцям, в глибині рани крововиливи з пошкодженням м`язів. У оббивці дивану виявлений ніж із руків`ям сірого кольору, довжина леза (клинка) приблизно 8 см, ширина клинка біля основи руків`я приблизно 2,5 см, довжина руків`я приблизно 9 см, загальна довжина ножа приблизно 17 см. На тумбі виявлено обліково-послужну картку на ім`я ОСОБА_6 .. Також було виявлено та вилучено: змиви речовини бурого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, змиви потожирової речовини, сліди папілярних візерунків, 6 недопалків, запальничка;

- висновком судово-медичної експертизи № 95 від 15 серпня 2025 року, згідно з яким при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено проникаючу колото-різану рану шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії з пошкодженням гортані та глотки (при дослідженні ранового каналу встановлено, що його напрямок з права на ліво, ззаду до переду, горизонтально, довжина ранового каналу 4 см), гостре недокрів`я внутрішніх органів, набряк головного мозку та легенів. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від однієї дії гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості, незадовго до настання смерті. Удар колюче-ріжучим предметом було нанесено з достатньою силою. Після спричинення ушкоджень потерпілий не міг чинити опір, вчиняти самостійні дії, пересуватись, бо його смерть настала дуже стрімко внаслідок масованої зовнішньої кровотечі. Можливість залишення в живих при наданні навіть своєчасної медичної допомоги виключається внаслідок характеру отриманих тілесних ушкоджень. Виявлена проникаюча колото-різана рана шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії з пошкодженням гортані та глотки за критерієм небезпеки для життя має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 .. Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани шиї з пошкодженням правої загальної сонної артерії, пошкодженням гортані та глотки, ускладненої розвитком гострого недокрів`я внутрішніх органів, набряку легенів та головного мозку. Будь-яких інших тілесних ушкоджень при дослідженні трупу не виявлено. При судово-токсикологічному досліджені крові та сечі від трупу ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт у концентрації 2,95 ‰ у крові, більше 6,0 ‰ у сечі, що у живої людини викликає стан сильного алкогольного сп`яніння. Наркотичні речовини в крові, сечі, внутрішніх органах від група ОСОБА_6 не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи № 8/95 від 15 серпня 2025 року, згідно з яким судово-медична експертиза не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 за обставинами і механізму, вказаному при проведенні слідчого експерименту від 05 липня 2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду місця події від 11 липня 2025 року, згідно з яким у приміщенні Краматорського відділення ДСУ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» було виявлено та вилучено паперовий пакунок зі зразком крові, фрагмент шкіри з ушкодженням з трупа ОСОБА_6 , одяг ОСОБА_6 – синю спортивну кофту, шорти камуфляжного кольору, труси чорно-білого кольору;

- протоколом огляду предмету від 04 липня 2025 року з додатком до нього – фототаблицею, згідно з якими було оглянуто мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10», imei: НОМЕР_2 . У застосунку «Галерея» виявлений фотознімок, датований 03 квітня 2025 року 15:33, на якому зображена голова чоловіка, який знаходиться у положенні лежачі на дивані, голова лівою стороною притиснута до подушки рукою іншого чоловіка. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що цей фотознімок був зроблений нею 03 липня 2025 року о 15 годині 33 хвилини на її мобільний телефон, коли за адресою: АДРЕСА_5 , вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 та знайомим ОСОБА_5 вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_6 на диван та притиснув своєю лівою рукою голову останнього до подушки, а вона у цей час встигла зробити цей фотознімок;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04 липня 2025 року з додатком до нього – відеозаписом, згідно з якими ОСОБА_8 детально відтворила обставини перебування її, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_4 та залишення приміщення цієї квартири, коли вони вживали алкогольні напої, під час чого між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виникла сварка, після чого ОСОБА_5 взяв ніж та пішов за ОСОБА_6 до балкону. Згодом ОСОБА_5 вийшов у коридор, його руки були в крові, після чого вони залишили квартиру;

- заявою від 05 липня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_5 добровільно надав свої біологічні зразки, а саме зразки букального епітелію;

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 05 липня 2025 року, згідно з яким у обвинуваченого ОСОБА_5 були відібрані зразки букального епітелію;

- заявою від 05 липня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_5 добровільно надав свої біологічні зразки, а саме зразки крові;

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 05 липня 2025 року, згідно з яким у обвинуваченого ОСОБА_5 були відібрані зразки крові;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05 липня 2025 року з додатком до нього – відеозаписом, згідно з якими ОСОБА_5 детально відтворив обставини та механізм заподіяння ним 03 липня 2025 року тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ;

- висновком судово-медичної експертизи № 3242/3504-БД від 25 липня 2025 року, згідно з яким у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_6 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У результаті дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_5 встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком судово-медичної експертизи № 3242/3505-БД від 25 липня 2025 року, згідно з яким у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_6 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На марлевій серветці зі змивом з підлоги (об`єкт № 1) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні сліду крові на марлевій серветці зі змивом з підлоги (об`єкт № 1), антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені, що не дозволяє вирішити питання групової приналежності крові в даному об`єкті і походження її від конкретної особи, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 .. На марлевій серветці зі змивом з поверхні дзеркала (об`єкт № 2) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні сліду крові на марлевій серветці зі змивом з поверхні дзеркала (об`єкт № 2) антигени А і В не виявлені, а виявлені ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові 0 3 ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 .. На марлевій серветці зі змивом з поверхні килима (об`єкт №3) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На марлевій серветці зі змивом з поверхні килима (об`єкт № 3) антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені, що не дозволяє вирішити питання групової приналежності крові в даному об`єкті і походження її від конкретної особи, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 ;

- висновком судово-медичної експертизи № 3242/3506-БД від 11 серпня 2025 року, згідно з яким у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_6 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У результаті дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_5 встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0. На наданих на дослідження чоловічих шортах (об`єкти № 1 – 3), тапках (об`єкти № 6, 7) встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. На наданій на дослідження футболці (об`єкти № 4, 5) наявність крові не встановлена. При серологічному дослідженні слідів крові на шортах (об`єкти № 1 – 3) та на тапках (об`єкти № 6, 7) виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) групи АВ, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_5 .. Також не виключена можливість суміші в вказаних слідах крові осіб, груповим характеристикам яких властиві виявлені антигени А і В. Оскільки в слідах крові об`єктів № 1 – 3, 6, 7 не виявлено ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, які є групоспецифічною складовою крові ОСОБА_6 , даних про присутність крові потерпілого в слідах зазначених об`єктів не отримано;

- висновком судово-медичної експертизи № 3242/3507-БД від 15 серпня 2025 року, згідно з яким у результаті дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_6 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У результаті дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_5 встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0. На клинку ножа (об`єкт № 2), наданого на дослідження, встановлена наявність крові та визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об`єкт № 2), належить особі чоловічої генетичної статі. При визначенні групової належності слідів крові на клинку ножа (об`єкт № 2) виявлені ізогемаглютиніни анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, антигени А і В, аналогічної системи не були виявлені, що не виключає можливості приналежності крові в даних слідах до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи отримані результати досліджень можливо висловитися, що сліди крові на клинку ножа (об`єкт № 2) могли походити від чоловіка (чоловіків) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0, можливо і від потерпілого ОСОБА_6 , беручи до уваги його групову приналежність крові. На рукоятці ножа (об`єкт № 3), що був наданий на дослідження, встановлена наявність поту та крові, визначений гемоглобін людини; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. Статева належність крові та поту в змішаних слідах на рукоятці ножа (об`єкт № 3) не встановлена, через недостатню кількість придатних для дослідження формених елементів крові та через відсутність епітеліальних клітин з ядрами. При встановленні групової належності змішаних слідів крові та поту в об`єкті № 3, антигени А і В ізосерологічної системи АВ0 не виявлені, а характер слідів не дозволяє проводити дослідження на наявність ізогемаглютинінів анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВ0, тому висловитись про групову належність крові та поту в змішаних слідах на рукоятці ножа (об`єкт № 3) не є можливим. Оскільки групова і статева належність крові та поту в змішаних слідах на рукоятці ножа (об`єкт № 3) не встановлена, то відповісти про її походження від підозрюваного ОСОБА_5 , чи від будь- якої іншої особи, не представилось можливим. На марлевій серветці, в постанові слідчого позначеної «змив з рукоятки ножа» (об`єкт № 1), наданій на дослідження, встановлена наявність поту без домішки крові, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. При серологічному дослідженні слідів поту на марлевій серветці, в постанові слідчого позначеної «змив з рукоятки ножа» (об`єкт № 1), виявлені антигени А та В ізосерологічної системи АВ0. Статева належність даних слідів не встановлювалася через відсутність епітеліальних клітин з ядрами. Враховуючи отримані результати досліджень, можливо висловитися, що сліди поту на марлевій серветці, в постанові слідчого позначеної «змив з рукоятки ножа» (об`єкт № 1), могли походити від особи (осіб) з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВ0, можливо і від підозрюваного ОСОБА_5 , беручи до уваги його групову характеристику крові;

- висновком судово-медичної експертизи № 542МК від 15 серпня 2025 року, згідно з яким ушкодження на шматку шкіри з правої половини шиї від трупа ОСОБА_6 є колото-різаною раною і заподіяне плоским колюче-ріжучим предметом, із шириною клинка протягом поринулої частини не більше 22 мм, маючого гостре лезо й обух, товщиною близько 1,0 мм, зі зміною площини клинка під час знаходження його в рані на утворенням додаткового розміру шкіри;

- висновком судово-медичної експертизи № 652МК від 25 серпня 2025 року, згідно з яким ушкодження на шматку шкіри з правої половини шиї від трупа ОСОБА_6 є колото-різаною раною і заподіяне плоским колюче-ріжучим предметом, із шириною клинка протягом поринулої частини не більше 22 мм, маючого гостре лезо й обух, товщиною близько 1,0 мм, зі зміною площини клинка під час знаходження його в рані на утворенням додаткового розміру шкіри. Ушкодження на шматку шкіри з правої половини шиї від трупа ОСОБА_6 могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 серпня 2024 року № 616, згідно з яким солдата ОСОБА_5 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07 серпня 2024 року № 84-РС на посаду оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_6 , вважати таким, що з 10 серпня 2024 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 листопада 2024 року№ 943, згідно з яким солдата ОСОБА_5 , оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 26 листопада 2024 року виключений з видачі продуктів в натуральному вигляді у зв`язку з безпідставною відсутністю у військовій частині. З 25 листопада 2024 року призупинити виплату грошового забезпечення у зв`язку з безпідставною відсутністю у військовій частині;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 грудня 2024 року № 967, згідно з яким на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 135-РС від 05 грудня 2024 року звільнити із займаних посад і зарахувати у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 05 грудня 2024 року, лишаючи у списках підрозділу, солдата ОСОБА_5 , оператора першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 ;

- матеріалами службового розслідування, яке було завершено 04 липня 2025 року, згідно з якими під час проведення службового розслідування було встановлено, що оператор першого відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 з 25 листопада 2024 року і по теперішній час відсутній на військовій службі без поважних причин;

- речовими доказами: змивами, стрічками зі слідами папілярних узорів, недопалками, запальничкою, зразком крові ОСОБА_6 , зразком крові ОСОБА_5 , ножом зі слідами речовини бурого кольору, клаптем шкіри з шиї трупа, бриджами синього кольору, футболкою зеленого кольору, капцями синього кольору, спортивною кофтою синього кольору, камуфляжними шортами, трусами чорного кольору.

Також судом було досліджено під час судового розгляду висновок судово-психіатричної експертизи № 69 від 14 серпня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_5 в період часу, відповідного до інкримінованого кримінального правопорушення, виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (згідно з МКХ-10, шифр F10.25). ОСОБА_5 в період часу, відповідного до інкримінованого кримінального правопорушення, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_5 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в даний час утримання в умовах, що виключають вживання (згідно з МКХ-10, шифр F10.21). На теперішній час ОСОБА_5 за психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 за психічним станом надання психіатричної допомоги в примусовому порядку не потребує.

Дослідження інших доказів у цьому провадженні з урахуванням думки учасників судового провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України судом не здійснювалось.

Оцінюючи показання, які дали суду потерпіла ОСОБА_7 , свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , суд вважає їх правдивими та такими, що не суперечать іншим зібраним у провадженні доказам, а тому підстав не приймати за основу зазначені показання у суду немає.

При цьому суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу того, що він не вчиняв дезертирства, визнає їх неспроможними, так як вони повністю спростовуються та суперечать іншим зібраним у провадженні доказам і розцінює таке часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини як його спосіб захисту та бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, суд не може прийняти до уваги посилання обвинуваченого і його захисника – адвоката ОСОБА_4 на ті обставини, що обвинувачений самовільно залишив місце служби тимчасово, без мети назавжди ухилитися від військової служби, оскільки зазначені обставини повністю спростовуються дослідженими у провадженні доказами, зокрема показаннями свідків. Так, свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 зазначили, що вони разом з обвинуваченим військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 25 листопада 2024 року було встановлено, що обвинувачений залишив місце служби та відсутній у розташуванні військової частини. Після цього свідки обвинуваченого більше не бачили, з приводу повернення на військову службу обвинувачений до них не звертався, про такі наміри обвинуваченого свідкам нічого не відомо. Зазначені покази були дані свідками безпосередньо в судовому засіданні, з дотриманням чинного законодавства, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, їхні показання узгоджуються як одні з одними, так і відповідають та не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших досліджених у провадженні доказах, жодних підстав для обмовляння обвинуваченого у свідків під час судового розгляду встановлено не було. Зазначені показання свідків були оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Також суд зважає й на подальшу поведінку обвинуваченого, який після залишення місця служби 25 листопада 2024 року протягом тривалого часу (більше півроку) не вживав жодних дій для добровільного повернення на військову службу, проводив переважну більшість свого часу за вживанням алкогольних напоїв, доки не вчинив інший злочин, після чого його було затримано. При цьому обвинувачений, безумовно маючи таку можливість, протягом цього часу не намагався зв`язатись із командуванням військової частини, повідомити про своє місце перебування чи зазначити про намір повернутись до військової служби через певний час, не звертався він і до місцевих органів військової адміністрації або командування інших військових частин за допомогою в поверненні на військову службу. Самовільне ухилення від військової служби було перервано саме у зв`язку із затриманням обвинуваченого правоохоронними органами за підозрою у вчиненні злочину. Зазначене повністю спростовує твердження сторони захисту про намір обвинуваченого у подальшому добровільно повернутися на військову службу. Жодних обставин, які б свідчили про помилкову кваліфікацію дій обвинуваченого та необхідність перекваліфікації його дій, під час судового розгляду встановлено не було. Тому така версія сторони захисту є вочевидь необґрунтованою.

Суд, аналізуючи вищезазначені докази, вважає, що ці докази є належними, допустимими та достовірними, вони є взаємопов`язаними, такими, що узгоджуються між собою та підтверджують один одного, мають значення для цього кримінального провадження, а їх сукупність є достатньою для висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 408 КК України, доведена під час судового розгляду поза розумним сумнівом.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, має постійне місце мешкання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення є особливо тяжкими злочинами, одним з яких є злочин, який посягає на найвищу соціальну цінність – життя та здоров`я особи, внаслідок скоєного злочину було протиправно позбавлено життя людину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалами суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді восьми років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 408 КК України у виді семи років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення в період часу з 04 липня 2025 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: три стрічки зі слідами папілярних ліній, недопалки, запальничку, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1087, – знищити; змиви речовини бурого кольору, ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, змиви, зразок крові ОСОБА_6 , зразок крові ОСОБА_5 , що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1159, – знищити; бриджі синього кольору, футболку зеленого кольору, капці синього кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1159, – повернути законному володільцю ОСОБА_5 ; клапоть шкіри з шиї трупа, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції в Донецькій області згідно з постановою про визнання речовими доказами, – знищити; синю спортивну кофту, камуфляжні шорти, чорні труси, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1088, – знищити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12025052390000796 від 04 липня 2025 року, накладений ухвалами слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року та 08 липня 2025 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: