Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №175/14165/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/14165/26

Провадження № 3/175/5758/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №076920 від 17.08.2026 ОСОБА_1 17.08.2026 о 22:25 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, траса М30, 958 км, вчинив хуліганські дії, а саме: агресивно себе поводив та висловлювався нецензурними словами в сторону працівників поліції та інших громадян, у громадському місці на вулиці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.

Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, однак до суду він не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення ВАД №076920 від 17.08.2026, згідно якого ОСОБА_1 17.08.2026 о 22:25 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, траса М30, 958 км, вчинив хуліганські дії, а саме: агресивно себе поводив та висловлювався нецензурними словами в сторону працівників поліції та інших громадян, у громадському місці на вулиці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян;

- рапорт поліцейського Мельникова Є.В. від 17.08.2026, згідно якого 17.08.2026 приблизно о 22:20 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, траса М30, 958 км, був зупинений транспортний засіб «Volkswagen» Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який вчиняв хуліганські дії, а саме: виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції та інших громадян у громадському місці на вулиці. ОСОБА_1 неодноразово попереджали про адміністративну відповідальність, на що він реагував агресивно, у зв`язку із чим останнього було затримано із застосуванням спецзасобу кайданок без доставки до ВП, від правової допомоги відмовився, тілесних ушкоджень не завдано, ШМД не потребував, на місці складено протокол за ст.173 КУпАП, протокол про адміністративне затримання та винесено постанову за ст.126 КУпАП;

- протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 , згідно якого останнього було затримано 17.08.2026 о 22:25 у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП для припинення правопорушення та складання відповідних адміністративних матеріалів.

Суд оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов таких висновків.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення фіксує обставини правопорушення, зазначає хто саме і яке правопорушення вчинив, якими нормами КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення та містить прізвища, адреси потерпілих і свідків, пояснення особи, яка притягається.

При цьому обставини правопорушення встановлюються на підставі зібраних доказів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не може бути беззаперечним доказом його вини, оскільки він за своєю правовою природою є лише процесуальним документом.

Рапорт працівника поліції також не може вважатися належним і самостійним доказом, оскільки він складений працівником поліції при оформленні матеріали про адміністративне правопорушення, а тому відображає його суто суб`єктивну позицію.

В протоколі про адміністративне затримання ОСОБА_1 зафіксовано лише факт затримання ОСОБА_1 , але даний документ не доводить наявність у його діях складу правопорушення.

Крім того, згідно власноручних пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, він був не згоден з протоколом та вимагав окремий аркуш для надання письмових пояснень, у чому йому було відмовлено.

Будь - яких інших доказів, зокрема відеозаписів з нагрудних камер поліцейських або інших технічних засобів, письмових пояснень очевидців чи свідків події, які могли б підтвердити викладені в протоколі обставини, матеріали справи не містять, а тому на думку суду факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства є не доведеним.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя В.О. Заборський