Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №279/3651/26
Суддя: Бєлоусов А. Є.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3651/26 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.
Номер провадження №33/4805/1183/26
Категорія ч. 5 ст. 126 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є., з секретарем судових засідань Мурашевським Є.В.,
за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника – адвоката Лисюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Лисюка Віктора Володимировича на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2026 у справі № 279/3651/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ковелі Волинської області, є громадянином України, здобув неповну вищу освіту, є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України), посада – начальник відділу організації об`єднаної вогневої підтримки, звання – старший лейтенант, не є одруженим, на утриманні не має неповнолітніх дітей, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2026 у справі № 279/3651/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу розміром 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 40800,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 25.05.2026 о 20 год 54 хв ОСОБА_1 на 160 км автодороги «М07» керував автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортним засобом, таке правопорушення вчинено повторно протягом року (відповідно до постанови від 02.07.2025 ЕНА № 5121631 за ч. 2 ст. 126 КУпАП) Тим самими ОСОБА_1 повторно порушив пункт 2.1.а) Правил дорожнього руху, вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Ухвалене судове рішення про винуватість ОСОБА_1 суддя місцевого суду мотивувала тим, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена змістом протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 25.05.2026 серії ЕПР1 №675486, копією постанови поліцейського від 02.07.2025 серії ЕНА № 5121631 від 02.07.2025 про попереднє притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП.
2. Короткий виклад апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Захисник – адвокат Лисюк В.В. не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову судді Коростенського міськрайонного суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Апелянт вважає постанову судді місцевого суду такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та ґрунтується на припущеннях.
На думку захисника, суддя не врахувала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, діяв у стані крайньої необхідності, у зв`язку із необхідністю виконання службових обов`язків, пов`язаних із захистом України від зовнішньої агресії.
На обґрунтування своїх доводів адвокат зазначає, що ОСОБА_1 25.05.2026 разом із сержантом ОСОБА_2 був направлений у відрядження до м. Львова, військовослужбовці їхали на автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за кермом транспортного засобу перебував сержант ОСОБА_2 , в дорозі поблизу м. Борисполя у ОСОБА_2 погіршився стан здоров`я, про що військовослужбовці доповіли підполковнику ОСОБА_3 . Їхній начальник прийняв рішення про повернення ОСОБА_2 до військової частини, а ОСОБА_1 задля недопущення зриву проведення тактичних навчань та вчасного прибуття до місця їх проведення був вимушений продовжити рух самостійно.
Захисник наголошує на тому, що 25.05.2026 під час зупинки транспортного засобу під керуванням старшого лейтенанта ОСОБА_1 співробітники поліції встановили, що водій є військовослужбовцем, проте матеріали справи не містять підтвердження тієї обставини, що поліцейські з`ясовували, чи виконував ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу обов`язків військової служби.
Адвокат звертає увагу, що суддя місцевого суду не дослідила відеозапис з нагрудних камер працівників поліції та не з`ясувала обставин зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
На переконання захисника, ОСОБА_1 , вчинив дії, які хоч формально і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, проте не можуть такими визнаватись, оскільки ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності у зв`язку із виконанням службових обов`язків.
3. Узагальнений виклад позиції учасників апеляційного розгляду
Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні 09.10.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисник – адвокат Лисюк В.В. повністю підтримали подану апеляційну скаргу, задля обґрунтування своєї позиції посилалась на аргументи, аналогічні викладеним у скарзі, просила постанову судді місцевого суду скасувати, ухвалити нову постанову, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП (у зв`язку із вчиненням дії особою у стані крайньої необхідності).
4. Межі апеляційного перегляду
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду
Як убачається зі змісту постанови судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2026 у справі № 279/3651/26, суддя під час розгляду справи встановила, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, були надані письмові матеріали: довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області капітана поліції Н. Шеремет від 26.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; копія постанови поліцейського серії ЕНА № 5121631 від 02.07.2025 про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП; рапорт інспектора УПП в Житомирській області лейтенанта поліції А. Гуріна від 25.05.2026 щодо виявлення факту керування автомобілем особою, яка не має права керувати транспортним засобом.
За таких обставин, враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суддя дійшла висновку про винуватість ОСОБА_1 у керуванні автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , особою, яка не має права керування транспортним засобом, вчиненому повторно протягом року.
Посилання захисника Лисюка В.В. в письмових запереченнях на те, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, суддя відхилила, оскільки матеріали справи не містили даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.
6. Обставини, встановлені апеляційним судом
Здійснюючи апеляційний розгляд справи № 279/3651/26, суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду. Основними доказами у справі, на підставі яких суддя місцевого суду ухвалила рішення щодо винуватості ОСОБА_1 , були: протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 25.05.2026 серії ЕПР1 №675486; довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області капітана поліції Н. Шеремет від 26.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; копія постанови поліцейського серії ЕНА № 5121631 від 02.07.2025 про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП; рапорт інспектора УПП в Житомирській області лейтенанта поліції А. Гуріна від 25.05.2026 щодо виявлення факту керування автомобілем особою, яка не має права керувати транспортним засобом.
Також суддя апеляційного суду дослідив документи, котрі захисник Лисюк В.В. надавав до місцевого суду, зокрема: копію службового посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 06.02.2025 на ім`я ОСОБА_1 , котрий обіймає посаду в НОМЕР_5 Прикордонному загону ДПС України; копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 від 22.05.2025 на ім`я ОСОБА_1 ; довідку Військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2026 № 1899-Г щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 23.03.2024; витяги з журналу бойових дій НОМЕР_7 Прикордонного загону щодо вибуття ОСОБА_1 в район виконання бойових (спеціальних) завдань (територія Харківської області); письмові пояснення начальника відділу організації об`єднаної вогневої підтримки НОМЕР_7 Прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 , адресовані місцевому суду, щодо обставин відрядження до АДРЕСА_2 військовослужбовців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; копії припису молодшому сержанту ОСОБА_6 від 26.05.2026, направлення цього військовослужбовця на консультацію до лікаря-офтальмолога; копію наказу начальника НОМЕР_7 Прикордонного загону від 23.05.2026 № 3762-АГ «Про організацію і проведення стрільб (навчань) та забезпечення виконання вимог безпеки».
Крім того, старший лейтенант ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.10.2026 пояснив, що він є військовослужбовцем ДПС України, у травні 2026 року обіймав посаду старшого офіцера відділу організації об`єднаної вогневої підтримки НОМЕР_7 Прикордонного загону. У травні 2026 року ОСОБА_1 згідно з наказом командира був відряджений з м. Харкова до м. Львова для участі у проведенні стрільб, мав бути керівником стрільби на ділянці полігону, прибути на місце стрільб заздалегідь, забезпечити виконання вимог безпеки. У відрядження ОСОБА_1 виїхав на службовому автомобілі разом із молодшим сержантом ОСОБА_6 , котрий виконував обов`язки водія. У дорозі поблизу м. Борисполя у ОСОБА_6 раптово погіршився стан здоров`я (виникли порушення зорових функцій, котрі унеможливлювали подальше перебування водія за кермом автомобіля). Про це військовослужбовці доповіли підполковнику ОСОБА_3 . Їхній начальник прийняв рішення про повернення ОСОБА_2 до військової частини, а ОСОБА_1 задля недопущення зриву проведення тактичних навчань та вчасного прибуття до місця їх проведення був вимушений продовжити рух самостійно. ОСОБА_1 має практичні навички керування транспортним засобом, хоча посвідчення водія не отримував. Можливості знайти іншого водія або в інший спосіб добратися від м. Борисполя до м. Львова у той строк, який визначив командир, у ОСОБА_1 не було, замінити ОСОБА_1 на місці проведення тактичних навчань було нікому, відсутність ОСОБА_1 на полігоні могла би спричинити порушення вимог безпеки під час стрільб і навіть призвести до трагедії, існував ризик зриву тактичних навчань, що мали значення для зміцнення обороноздатності воїнів-прикордонників в умовах війни в Україні.
7. Позиція судді апеляційного суду
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , доводи захисника Лисюка В.В., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , вказаних вище вимог закону дотрималась не в повній мірі.
Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху (далі – Правила), затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (зі змінами).
Як визначено у п. 2.1. а) Правил, водій механічного транспортного засобу повинен, зокрема, мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зі змісту ч. 5 ст. 126 КУпАП вбачається, що об`єктивна сторона вчинення відповідного правопорушення полягає, зокрема, в керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчиненому повторно протягом року.
Сам ОСОБА_1 визнає той факт, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом), повторно протягом року вчинив тотожне діяння, однак змушений був так вчинити в інтересах військової служби, діяв у стані крайньої необхідності.
Згідно зі ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Як зазначено у ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Суддя місцевого суду не врахувала інформації, викладеної в письмових запереченнях захисника Лисюка В.В. та доданих до них документах, дійшла помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.
Натомість пояснення ОСОБА_1 , надані в апеляційному суді, зміст документів, наданих захисником, вказують на те, що ОСОБА_1 хоча і скоїв діяння, котре за формальними ознаками підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, однак змушений був діяти так у стані крайньої необхідності. Зокрема, судом встановлено та підтверджено відповідними документами, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ДПС України, у травні 2026 року обіймав посаду старшого офіцера відділу організації об`єднаної вогневої підтримки НОМЕР_7 Прикордонного загону, згідно з наказом командира був відряджений з м. Харкова до м. Львова для участі у проведенні стрільб, мав бути керівником стрільби на ділянці полігону, був зобов`язаний прибути на місце стрільб заздалегідь, забезпечити виконання вимог безпеки. Після погіршення стану здоров`я водія ОСОБА_6 , котрий керував службовим автомобілем, ОСОБА_1 задля недопущення зриву проведення тактичних навчань та вчасного прибуття до місця їх проведення був вимушений продовжити рух за кермом транспортного засобу самостійно. Можливості знайти іншого водія або в інший спосіб добратися від м. Борисполя до м. Львова у той строк, який визначив командир, у ОСОБА_1 не було, замінити ОСОБА_1 на місці проведення тактичних навчань було нікому, відсутність ОСОБА_1 на полігоні могла би спричинити порушення вимог безпеки під час стрільб і навіть призвести до трагедії, існував ризик зриву тактичних навчань, що мали значення для зміцнення обороноздатності воїнів-прикордонників в умовах війни в Україні.
Отже, у розглядуваному випадку існував ризик порушення правил безпеки під час тактичних стрільб за відсутності керівника стрільби на ділянці полігону, порушення таких правил безпеки могло би спричинити людські жертви серед особового складу військовослужбовців. Ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, ОСОБА_1 , здійснюючи поїздку до місця проведення навчань за кермом службового автомобіля, фактично не заподіяв шкоди правам та інтересам, охоронюваним законом, ступінь суспільної шкідливості діяння ОСОБА_1 є меншою, ніж могла би бути шкода, відверненню якої намагався запобігти військовослужбовець.
Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення. Дії особи в стані крайньої необхідності виключають настання для такої особи адміністративної відповідальності.
8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності. При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
Суддя апеляційного суду дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено відсутності у діянні ОСОБА_1 стану крайньої необхідності, на якому наголошувала сторона захисту і котрий виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі.
Ураховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити, постанову судді місцевого суду скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника – адвоката Лисюка Віктора Володимировича задовольнити.
Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2026 у справі № 279/3651/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.
Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.
Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 14.10.2026 о 17 год 30 хв.
Суддя А.Є. Бєлоусов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua