Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №646/767/26
Суддя: Онупко М. Ю.
Провадження № 2/641/2145/2026Справа № 646/767/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Колєсніченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року в розмірі 16 500 грн., за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року в розмірі 20 794 грн., а всього в розмірі 37 294 грн. та стягнути судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71868178 за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн., строком на 30 днів (з 12.06.2025 по 11.07.2025), із сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 0,5% в день, комісією за надання кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому розмірі складає 750 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 84281, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - vladimirdegtarenko6@gmail.com) у порядку передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так 16.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитними договорами.
Згідно до реєстру прав вимоги № 16/10/25-02 від 16.10.2025 року вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року.
Крім того 16.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8362549 за умовами якого позикодавець надав відповідачу кредит в розмірі 9 000 грн., строком на 360 днів (з 16.06.2025 по 10.06.2026), із сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 0,95% в день, комісією за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому розмірі складає 1 552,50 грн.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 088880, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - vladimirdegtarenko6@gmail.com) у порядку передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так 16.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитними договорами.
Згідно до реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 від 16.10.2025 року вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року.
У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 718681783 від 12.06.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 16 500 грн, що складається з: 5000 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 750 грн. - сума заборгованості за процентами; 750 грн. - сума заборгованості за комісією; 10 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 20 794 грн, що складається з: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5741,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1552,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 4500 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 14.04.2026 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї не явки суду не повідомив, відзив до суду не надав.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 12.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71868178.
Згідно до п. 2.2 кредитного договору сума кредиту 5 000 грн.; строк кредитування/строк договору 30 днів; процента ставка/день 0,500% (фіксована); комісія за надання кредиту 15 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 750 грн.).
Пунктом 2.3 кредитного договору встановлено, що обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У випадку укладення додаткової угоди про зміну строку (визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору) або Суми кредиту (визначеної п[.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору), розрахунок денної процентної ставки здійснюється станом на день внесення таких змін до Договору.
Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами Договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору: 1500,00 грн.) / (Загальний розмір споживчого кредиту (Сума Кредиту): 5000,00 грн.) / (строк дії договору: 30 днів) ? 100% = 1,000% відсотків в день.
Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього Строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між Кредитодавцем та Позичальником додаткової угоди до Договору.
Параметри, порядок і графік повернення Кредиту, сплати Процентів та Комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього Договору.
Протягом строку дії Договору тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами Кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення Договору (якщо такі передбачені умовами Договору), залишаються незмінними. Тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами Кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення Договору (якщо такі передбачені умовами Договору) можуть бути змінені виключно на підставі додаткової угоди, яка укладається між Позичальником та Кредитодавцем.
Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру Комісії за надання кредиту.
Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Зазначена у Договорі процентна ставка може бути змінена виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Ставка Комісії за надання кредиту не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/ або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором (Пролонгація) на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження Строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку кредитування відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв?язку з продовженням Строку кредитування обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 7.4 кредитного договору передбачено, що позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 718681783 від 12.06.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 16 500 грн, що складається з: 5000 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 750 грн. - сума заборгованості за процентами; 750 грн. - сума заборгованості за комісією; 10 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Згідно до інформації наданої АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду, вбачається, що банківська картка НОМЕР_1 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до руху грошових коштів по рахунку відритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період 12.06.2025 - 15.06.2025, ОСОБА_1 12.06.2025 року надійшли грошові кошти в розмірі 5 000 грн., в графі «Деталі операції» зазначено «FUIB MoneyTransfer».
16.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитними договорами.
Згідно до реєстру прав вимоги № 16/10/25-02 від 16.10.2025 року вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року.
Окрім того судом встановлено, що 16.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 8362549.
Згідно до п. 2.2 кредитного договору сума кредиту 9 000 грн.; строк кредитування/строк договору 360 днів; розмір першого обов`язкового платежу 2407,50 грн.; комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.). Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.
Пунктом 2.2.9. кредитного договору вбачається, що сторони домовились, що Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитодавця індивідуальну знижку (промокод) на Процентну ставку, визначену у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, при виконанні Позичальником наступних умов:
Позичальник у строк до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору, але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору, сплатить Комісію за надання Кредиту та Проценти за користування Кредитом у сумі, не менше ніж 2108.25 грн. У такому випадку Позичальнику надається можливість сплачувати Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.618% на день протягом перших 10 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка). У разі, якщо Позичальник не сплатить/сплатить за п`ять і більше календарних днів до закінчення Першого обов`язкового платежу//сплатить не в повному обсязі суму, вказану в цьому підпункті Договору вважається, що Позичальник відмовився від пропозиції сплати Процентів за користування кредитом за процентною ставкою, нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору , а нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою, визначеною у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. Позичальник повністю розуміє та погоджується з тим, що у разі невикористання Позичальником права на отримання індивідуальної знижки (промокоду)/невиконання умов для отримання знижки, застосуванню підлягає процентна ставка без знижки, як вона визначена в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. При цьому застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, не є зміною процентної ставки, порядку її розрахунків та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. Якщо вказаний у цьому підпункті Договору розмір процентної ставки дорівнює 0,95 %, зазначене означає, що можливість сплати Процентів за користуванням Кредитом за зниженою процентною ставкою Договором не передбачено.
Крім того згідно до п. 2.3., 2.3.1 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка 5098.35%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, а також на припущенні, що Позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов Договору, не буде збільшувати суму Кредиту та не буде допускати порушення умов Договору.
Денна процентна ставка/день 0.998%.
Згідно до п. 9.5 кредитного договору вбачається, що за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні Кредиту після підписання Договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. Договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 8362549 від 16.06.2025 року у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 20 794 грн, що складається з: 9000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5741,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1552,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 4500 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Згідно до інформації наданої АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду, вбачається, що банківська картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до руху грошових коштів по рахунку відритого до платіжної картки № НОМЕР_3 за період 16.06.2025 - 19.06.2025, ОСОБА_1 12.06.2025 року надійшли грошові кошти в розмірі 9 000 грн., в графі «Детальний опис» зазначено «Операція зарахування_MoneyTransfer originator 00000001 EPS*CLK?R KYIV UA; картка НОМЕР_3; _НОМЕР_5_ОС».
Так 16.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за кредитними договорами.
Згідно до реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 від 16.10.2025 року вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 12.06.2025 року укладено кредитний договір № 718681783 від 12.06.2025 року, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів в загальному розмірі 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними у повному обсязі не сплатив, в зв`язку з чим з відповідача підлягають до стягнення заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, тілом кредиту, всього в розмірі 5750 грн.
Крім того суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 16.06.2026 року укладено кредитний договір № 8362549 від 16.06.2025 року, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів в загальному розмірі 9000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними у повному обсязі не сплатив, в зв`язку з чим з відповідача підлягають до стягнення заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, тілом кредиту, всього в розмірі 14 741,50 грн
З приводу позовних вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією та пенею за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року в розмірі 10 750 грн., та за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року в розмірі 6052,50 грн., суд зазначає наступне.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
Так з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року вбачається, що товариством нараховано позичальнику комісію в розмірі 750 грн. за видачу кредиту, а також за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року нараховано позичальнику комісію в розмірі 1552,50 грн.
Суд зазначає, що умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.
Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що товариством неправомірно нараховано позичальнику комісію за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року в розмірі 750 грн., та за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року в розмірі 1552,50 грн. а тому позовні вимоги про стягнення комісії у вказаних розмірах задоволенню не підлягають.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення пені, штрафів нарахованих після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені/неустойки за кредитним договором № 718681783 від 12.06.2025 року в розмірі 10 000 грн., та за кредитним договором № 8362549 від 16.06.2025 року в розмірі 4500 грн. задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010 року).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами № 718681783 від 12.06.2025 року в розмірі 5750 грн., № 8362549 від 16.06.2025 року в розмірі 14 741,50 грн., обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25-ФП від 25.08.2025 року, витяг з акту № 8ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25-ФП від 25.08.2025 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579941967.1 від 10.11.2025 року.
Зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених позивачем до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір частки задоволених позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на 55% від первісно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрат зі сплати судового збору у розмірі 2928,64 грн. (2662,40*2 грн.*55/100).
Керуючись ст. ст. 12,13,81,141,259,263,267,279,280 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договором № 718681783 від 12 червня 2025 року в розмірі 5750 грн., за кредитним договором № 8362549 від 16 червня 2025 року в розмірі 14 741 грн. 50 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2928 грн. 64 коп., а всього в розмірі 26 420 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять) грн. 14 коп.
В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя М.Ю.Онупко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua