Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №348/2130/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2130/26

Провадження № 1-кп/348/301/26

15 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с.Білі Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 194 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, та вчинив умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.

Кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

21.05.2026 близько 20:00 год, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні супермаркету рукавичка, що за адресою АДРЕСА_2 вчинив словесний конфлікт із потерпілою ОСОБА_4 , із якою в останнього довготривалі неприязні відносини.

Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник протиправний умисел і спричинення фізичного болю ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно- небезпечний і протиправний характер своїх дій, вхопив потерпілу за волосся та почав його тягнути, чим спричинив насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 було завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.

Крім того, 21 травня 2026 року близько 20:00 год обвинувачений ОСОБА_5 , перебував у супермаркеті «Рукавичка», що в с. Білі Ослави по вул. Грушевського, 1А, Надвірнянського району Івано-Франківської області, де зустрів ОСОБА_4 , з якою в останнього виник конфлікт.

В ході конфлікту у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на умисне знищення шляхом підпалу майна ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою знищення чужого майна шляхом підпалу, тобто загальнонебезпечним способом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_5 підійшов до квадроцикла марки «ЕХDRIVE» моделі U38-200, який належить ОСОБА_8 та був припаркований на узбіччі дороги навпроти входу до супермаркету «Рукавичка», від`єднав паливний трос паливного бака і за допомогою запальнички підпалив паливну суміш вказаного транспортного засобу.

Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_5 сталося займання квадроцикла марки «ЕХDRIVE» моделі U38-200, та він був повністю знищений вогнем, в результаті чого ОСОБА_8 було заподіяно майнову шкоду на суму 68 066 гривень.

У сукупності ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 126, ч.2 ст. 194 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся, зазначив, що дуже шкодує про вчинене, просить його суворо не карати та обрати більш м`яке покарання, обіцяв, що подібного більше вчиняти не буде. Суду пояснив, що конфлікт стався через дітей та через те, що потерпіла ображала його дружину, тому він дуже сильно розлютився. Розуміє, що вчинив недобре. На теперішній час вони з потерпілою порозумілися, він відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, попросив вибачення.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 просив врахувати при призначенні покарання щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій у якості пом`якшуючих обставин. Врахувати, що обвинувачений є батьком чотирьох неповнолітніх дітей та позитивно характеризується за місцем проживання. Просив призначити м`якше покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила, що з обвинуваченим вони порозумілися, нормально спілкуються, він попросив у неї вибачення. Також обвинувачений придбав їй новий квадроцикл, у зв`язку з чим поданий нею цивільний позов вона просить залишити без розгляду. Просить обвинуваченого суворо не карати.

Суд відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, думку потерпілої, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України як вчинення насильницьких дій, які завдали фізичний біль і не спричинили тілесних ушкоджень та за ч.2 ст. 194 КК України як умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій сторонами не оспорюються.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Так, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться: за ч.1 ст. 126 КК України до кримінального проступку, за ч.2 ст. 194 КК України до тяжкого злочину. Також суд враховує, що злочин за ч.2 ст. 194 КК України був вчинений шляхом підпалу, тобто загальнонебезпечним способом.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття у вчиненому, оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся перед судом, в суді давав послідовні визнавальні покази, попросив вибачення у потерпілої, висловив щирий жаль з приводу своєї протиправної поведінки, а також добровільно відшкодував завдані потерпілій збитки, шляхом придбання нового квадроциклу.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує також особу обвинуваченого, його позитивну характеристику за місцем проживання, те що він на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, думку потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні. Суд також не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене в сукупності, з метою досягнення виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч. 1 ст.126 КК України у виді громадських робіт; за ч.2 ст. 194 КК України у виді мінімальної межі у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією даної статті.

При цьому остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, та з метою організації органами виконання покарань належного контролю за його поведінкою, покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, та п.2,4 ч.3 ст. 76 КК України.

На думку суду таке покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і таким, що цілком відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля — звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

При вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Зі змісту ч.1 ст.1166 ЦК України вбачається, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В позовній заяві потерпіла ОСОБА_4 просила суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на її користь майнову шкоду у розмірі 68066 грн. Разом з тим, в судовому засіданні обвинувачений та його захисник зазначили, що обвинувачений придбав потерпілій новий квадроцикл вартість 100000 грн, решта вартості залишається потерпілій як відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Вказану обставину підтвердила потерпіла ОСОБА_9 , у зв`язку з чим просила її цивільний позов залишити без розгляду. Отже, оскільки матеріальна шкода відшкодована в ході судового розгляду, що підтверджується усною заявою потерпілої, то в задоволенні цивільного позову слід відмовити.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком до 21.11.2026 року включно, тому суд вважає, що його необхідно залишити до набрання вироком законної сили без змін.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню у дохід держави процесуальні витрати за проведення транспортно-товарознавчої та пожежо-технічної експертиз у загальному розмірі 11552,64 грн.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.126 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт;

за ч.2 ст.194 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином - відмовити.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ: флеш-носій із маркувальним позначенням «Team», на якому наявні відеозаписи із приміщення супермаркету «Рукавичка», де зафіксовано факт пошкодження майна потерпілої ОСОБА_4 , диск білого кольору №53С00022 з відеозаписом приміщенні супермаркету «Рукавичка», де зафіксовано факт спричинення фізичного болю ОСОБА_4 залишити при матеріалах кримінального провадження; обгорілий квадроцикл марки «EXDRIVE» моделі U38-200 повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи № CE-19/109-26/7397-АВ від 09.07.2026 року в сумі 2888,16 грн., витрати за проведення судової пожежо-технічної експертизи № CE-19/109-22/7390-ПТ від 17.07.2026 року в сумі 8664,48 грн., а всього стягнути витрати у сумі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 64 копійки.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1