Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №519/1724/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про забезпечення позову

Справа №519/1724/26

Номер провадження 2-з/348/25/26

14 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Максименко О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_1 14.09.2026 звернувся до Південного міського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Зазначена заява 13.10.2026 надійшла до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області для розгляду за підсудністю.

Також позивач ОСОБА_1 29.09.2026 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості здійснених невіддільних поліпшень нерухомого майна та доходів, одержаних від майна. Станом на день розгляду заяви про забезпечення позову за позовною заявою провадження по справі не відкрито.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить застосувати заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на все нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачці - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на: квартиру АДРЕСА_1 ; загальною площею 34, 41 кв.м., житловою площею 17,5 кв. м. в межах ціни позову 335258 53 грн. квартиру АДРЕСА_2 ; загальною площею 48 кв.м., житловою площею 32, 9 кв.м. в межах ціни позову 335258,53 грн; накласти арешт на все рухоме майно, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в межах ціни позову 335258,53 грн; накласти арешт на грошові кошти відповідачки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), що знаходяться на будь-яких рахунках ОСОБА_2 , відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах ціни позову 335258,53 грн.

Необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову заявник обґрунтував тим, що з квітня 2020 року він перебував у незареєстрованому (фактичному) шлюбі та вів спільне господарство з ОСОБА_3 .. В червні 2020 року ОСОБА_3 придбана квартира АДРЕСА_3 , для подальшого спільного проживання. Право власності на вказану квартиру було зареєстровано на мати ОСОБА_3 відповідача ОСОБА_2 .. У період з вересня 2021 року по лютий 2022 року ОСОБА_1 в даній квартирі було виконано ряд ремонтно-будівельних робіт, у процесі яких він систематично придбавав будівельні матеріали, сантехнічне обладнання, електротехнічну продукцію, меблі, побутову техніку, фурнітуру, витратні матеріали та інше майно, необхідне для проведення ремонту та облаштування квартири. У результаті виконаних саме позивачем та за його кошти робіт технічний стан квартири був істотно покращений, а її ринкова вартість суттєво збільшилася. За наведених вище обставин, оскільки поліпшення, зроблені позивачем в квартирі є невіддільними і їх, як безпідставно набуте майно, неможливо повернути в натурі потерпілому (позивачу), тому на підставі статей 1212, 1213, 1214 ЦК позивач має намір звернутися до суду з проханням відшкодувати його вартість за рахунок відповідачки в розмірі 335258,53 грн. Враховуючи, що сума, яка підлягає стягненню із відповідача є суттєвою, поведінка відповідача є недобросовісною (відповідачка відмовилась у досудовому порядку відшкодовувати вартість поліпшень, вчинених позивачем у її майні; відповідач готує своє майно до продажу) є необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також, на грошові кошти відповідача в межах ціни позову. Вважає, що у разі незастосування заходів забезпечення позову наявний об`єктивний ризик, що відповідачем буде відчужене своє рухоме і нерухоме майно, а також, грошові кошти з метою уникнення накладення на нього стягнення в рамках виконавчого провадження, яке буде відкрито у разі задоволення позову. Зазначене, фактично, унеможливить виконання рішення суду (у разі задоволення позову), знівелює мету звернення із позовною заявою та зробить неможливим отримання позивачем своїх грошових коштів на підставі рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy за № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

З доводів заяви про забезпечення позову та наданих заявником документів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі подальшого відчуження вказаного майна та розпорядження грошовими активами, наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать ОСОБА_2 в межах суми позову в розмірі 335258,53 грн. Метою вжиття заходів забезпечення позову є можливість запобігання продовженню дій, які можуть перешкодити вирішенню спору чи ефективному захисту прав позивача.

З огляду на викладене та враховуючи предмет спору, про який повідомляє заявник, а саме, наявність спору щодо відшкодування вартості поліпшень, вчинених позивачем у майні відповідача, сума якого є значною, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, тому що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать ОСОБА_2 і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах суми позову в розмірі 335258,53 грн може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Такий спосіб забезпечення позову цілком відповідатиме суті заявлених вимог, не буде надмірним обмеженням прав відповідача, оскільки не матиме наслідком позбавлення права користування відповідачем належним йому майном, та є таким, що відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

При цьому суд вважає правильним не конкретизовувати нерухоме майно, на яке накладає арешт, з урахуванням накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а також грошові кошти, розрахункові рахунки в межах суми позову в розмірі 335258,53 грн, у зв`язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст. 149, 151, 152, 153, 259, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах суми позову в розмірі 335258,53 грн.

Копію ухвали направити для виконання Надвірнянському відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та сторонам для відома.

Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко