Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №420/16568/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/16568/26

Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,

повний текст судового рішення

складено 25.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса за апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/16568/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Одеська обласна державна адміністрація про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

04.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» (далі ТОВ «Мельниченко») з позовом до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Біляївський відділ ДВС), третя особа - Одеська обласна державна адміністрація, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати акт від 11.05.2026 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Положай В.С.; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Біляївського відділу ДВС Браснуєвої А.С. від 12.05.2026р. про накладення на ТОВ «Мельниченко» штрафу у розмірі 10 200 грн.

Ухвалою судді від 09.06.2026 відмовлено ТОВ «Мельниченко» у відкритті провадження по справі за його позовом до Біляївського відділу ДВС про визнання протиправним та скасування акту державного виконавця від 11.05.2026 (виконавча група 77931533).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року представник позивача звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, у якій вважає, що рішення постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апелянт не погоджується з оцінкою його доводів приведених в обґрунтування позовних вимог у позові, а саме: - залучення третіх осіб при складанні акту від 11.05.2026 року без прийняття відповідної постанови, що є порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень; - проведення огляду без залучення спеціаліста та спеціального обладнання для визначення точного розташування об`єктів, зазначених у виконавчому листі; - не повідомлення про здійснення виконавчих дій. Крім того, суд першої інстанції фактично поклав на позивача обов`язок довести факт відсутності демонтажу об`єктів, тобто виконання або не виконання ним рішення суду, тоді як відповідно до ч.2 ст.77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Також апелянт звертає увагу на те, що постанова державного виконавця Браснуєвої А.О. від 12.05.2026 про накладення штрафу не містить власної мотивувальної частини відсутній будь-який самостійний аналіз обставин справи, а міститься лише посилання на акт від 11.05.2026, складений іншим державним виконавцем. Обґрунтованість акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень оцінюється за його власним змістом на момент прийняття, а не за тим, чи міг би він теоретично бути обґрунтованим з огляду на обставини, які встановлені судом вже під час розгляду справи.

Біляївським відділом ДВС наданий до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що спеціальним законом, що регулює примусове виконання рішень в Україні, є Закон України «Про виконавче провадження», у розділі VIII якого, зокрема ст.ст.63,75, визначений загальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. 11.05.2026 перевіркою стану виконання вимог виконавчого документа, державним виконавцем встановлено, що рішення суду залишається не виконаним, про що складено акт від 11.05.2026, одночасно під час здійсненої перевірки проведено фотофіксацію фактичного стану виконання рішення суду. 12.05.2026 державним виконавцем на підставі акту від 11.05.2026 керуючись статями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10 200,00 грн, отже постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом.

Щодо доводів апелянта про залучення третіх осіб до перевірки, то це твердження не відповідає обставинам по справі, оскільки присутні особи при складанні акту не долучались для здійснення виконавчих дій. Будь-якого впливу на зміст акту державного виконавця зазначені особи не здійснювали. Представник зауважив, що позивач фактично не заперечує встановлений державним виконавцем факт невиконання рішення Господарського суду Одеської області та вважає, що фактично намагається уникнути відповідальності за невиконання рішення суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що в січні 2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Нижньодністровського національного природного парку та ТОВ «Мельниченко» про визнання недійсним договору про співпрацю №3-Р від 31.05.2018 та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні лісовими ділянками.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/101/24 позовні вимоги прокурора задоволено та зобов`язано ТОВ «Мельниченко» привести у попередній стан лісові ділянки Біляївського лісництва філії «Одеське лісове господарство» ДП «Ліси України» (квартал 35 виділ 1 та квартал 34 виділ 2, кадастрові номери 512800000:01:001:0040, 512800000:01:001:2235) шляхом демонтажу визначеного переліку будівель, споруд, причалів та туалетів із відповідними географічними координатами на лівому та правому берегах річки Глибокий Турунчук.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Мельниченко» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 - без змін.

17.07.2024 Господарським судом Одеської області видано виконавчий документ (наказ) №916/101/24 про зобов`язання ТОВ «Мельниченко» вчинити відповідні дії щодо демонтажу об`єктів. Зокрема, привести у попередній стан лісові ділянки Біляївського лісництва філії «Одеське лісове господарство» ДП «Ліси України» в кварталі 35 виділу 1 та кварталі 34 виділу 2 (кадастрові номери земельних ділянок 512800000:01:001:0040, 512800000:01:001:2235) Одеського району Одеської області шляхом демонтажу наступних будівель та споруд : лівий берег річки Глибокий Турунчук: - остов дерев`яного помосту з координатами ш:46.355063,д:30.233582; - остов дерев`яного помосту з координатами ш: 46.354759, д:30.233182; - будівля із газобетонних блоків з координатами ш: 46.355386, д:30.233990; - дерев`яний будиночок з причалом №1 з координатами ш:46.355522, д: 30.234201; - дерев`яний будиночок з причалом №2 з координатами ш:46.355938, д: 30.234718; - дерев`яний будиночок з причалом №3 з координатами ш:46.356069, д: 30.234819; - туалет дерев`яний №1 з координатами ш: 46.356439, д: 30.235260; - дерев`яний будиночок з причалом №4 з координатами ш:46.356462, д: 30.235469; - туалет дерев`яний №2 з координатами ш: 46.356835, д: 30.235669; - дерев`яний будиночок з причалом №5 з координатами ш:46.357031, д: 30.235929; - туалет дерев`яний №3 з координатами ш: 46.357605, д: 30.236520; - дерев`яний будиночок з причалом №6 з координатами ш:46.357954, д: 30.236868; - дерев`яний будиночок з причалом №7 з координатами ш:46.358158, д: 30.237052; - дерев`яний будиночок з причалом №8 з координатами ш:46.358350, д: 30.237192; - туалет дерев`яний №4 з координатами ш: 46.358718, д: 30.237472; - дерев`яний будиночок з причалом №9 з координатами ш:46.358841, д: 30.237575; - туалет дерев`яний №5 з координатами ш: 46.359078, д: 30.237712; - дерев`яний будиночок з причалом №10 з координатами ш:46.359511, д: 30.237990; - дерев`яний будиночок з причалом №11 з координатами ш:46.359624, д: 30.238070; - туалет дерев`яний №6 з координатами ш: 46.359881, д: 30.238212; - дерев`яний будиночок з причалом №12 з координатами ш:46.361637, д: 30.238950; - дерев`яний причал №1 з координатами ш: 46.362239, д:30.239203; - дерев`яний причал №2 з координатами ш: 46.365644, д:30.242374; - дерев`яний причал №3 з координатами ш: 46.365911, д:30.242748; - дерев`яний причал №4 з координатами ш: 46.366113, д:30.243123; - дерев`яний причал з альтанкою з координатами ш: 46.366738, д:30.244137; - альтанка з координатами ш: 46.367703, д: 30.243620; - дерев`яний причал з металевим контейнером з координатами ш:46.367539, д: 30.245447; - металевий кунг з координатами ш: 46.379629, д: 30.253950; правий берег річки Глибокий Турунчук: - причал дерев`яний №1 з координатами ш: 46.366391, д:30.243507; - остов дерев`яного причалу №1 з координатами ш: 46.367873, д:30.246087; - остов дерев`яного причалу №2 з координатами ш: 46.371503, д:30.251814; - причал дерев`яний №2 з координатами ш: 46.372917, д:30.251780; - курінь №1 з координатами ш: 46.378867, д: 30.253866; - курінь №2 з координатами ш: 46.379200, д: 30.253847.

29.04.2025 державним виконавцем Біляївського відділу ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №77931533 з примусового виконання вказаного судового наказу, а постановою начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області від 30.04.2025 року утворено виконавчу групу з виконання виконавчого провадження №77931533 при Біляївському відділі ДВС.

13.05.2025 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою розташування об`єктів, зазначених у виконавчому листі та зафіксовано в акті від 13.05.2025 факт невиконання ТОВ «Мельниченко» рішення Господарського суду Одеської області.

Постановою державного виконавця від 14.05.2025 року накладено на ТОВ «Мельниченко» штраф за невиконання рішення суду в розмірі 5100 грн; зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Постанову боржник в судовому порядку не оскаржував.

26.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 77931533 на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.05.2025 про зупинення виконання за судовим наказом, прийнятою з посиланням на те, що ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельниченко" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі № 916/101/24. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мельниченко" про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/101/24 відмовлено. Витребувано матеріали справи №916/101/24 із Господарського суду Одеської області/Південно-західного апеляційного господарського суду. Зупинено касаційне провадження у справі №916/101/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.

18.03.2026 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Мельниченко» залишено без задоволення, судові рішення попередніх інстанцій - без змін, а також поновлено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі № 916/101/24.

Постановою начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області від 04.05.2026 внесені зміни до складу виконавчої групи у ВП № 77931533, до якої, зокрема, увійшли керівник групи - заступник начальника Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ткаченко С.А.; старші державні виконавці Косюта В.І., ОСОБА_1 , Браснуєва А.О., Тирновий М.В., Балінський Б.В.

Постановою державного виконавця від 05.05.2026 поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №77931533.

08.05.2026 керівником виконавчої групи Світланою Ткаченко надано доручення за вих. № 27196/19.12-26 щодо проведення перевірки виконання наказу суду.

11.05.2026 старший державний виконавець Положай В.Є. у супроводі посадових осіб Нижньодністровського національного природного парку (Лесьника Ю.М., Гордієнка М.П.) та старшого державного виконавця Косюти В.І. здійснив огляд лівого та правого берегів річки Глибокий Турунчук.

За результатами огляду 11.05.2026 старшим державним виконавцем Положаєм В.Є. складено акт державного виконавця із фотофіксацією, відповідно до якого більшість вказаних у рішенні суду споруд залишалися на місці, окремі об`єкти були візуально демонтовані або їх не вдалося ідентифікувати, у зв`язку з чим зроблено висновок про те, що рішення суду залишається невиконаним.

На підставі складеного акту від 11.05.2026 постановою від 12.05.2026 старшого державного виконавця Біляївського відділу ДВС Браснуєвою А.О. накладено на ТОВ «Мельниченко» штраф у розмірі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Також 12.05.2026 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області.

Не погодившись с постановою від 12.05.2026 року про накладенні штрафу ТОВ «Мельниченко» звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що акт, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова, відображає невиконання рішення суду. Посилання позивача на окремі неточності в Акті судом першої інстанції не взяти до уваги з посиланням на висновок Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі № 826/10888/18 , що не кожен дефект акту робить його неправомірним. Також суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо необхідності залучення для здійснення огляду спеціаліста та спеціального обладнання для визначення точного розташування об`єктів, зазначених у виконавчому листі, виходячи з того, що судовим рішенням у справі № 916/101/24 чітко визначено конкретний перелік конкретних споруд (будинки, причали, туалети, альтанки), що підлягали демонтажу, а позивач не спростував відомості акту щодо не здійснення демонтажу вказаних об`єктів.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч.1 ст.75 Закону, у разі невиконання рішення у встановлений законом строк, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з ч.2 ст.75 Закону, у разі повторного невиконання рішення боржником виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що на боржника ТОВ «Мельниченко» постановою від 12.05.2026 старшого державного виконавця Біляївського відділу ДВС Браснуєвою А.О. накладено на ТОВ «Мельниченко» штраф у розмірі 10200 грн за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Вказана постанова прийнята на підставі акту від 11.05.2026 року старшого державного виконавця Положай В.Є., включеного до складу виконавчої групи у виконавчому провадженні №77931523 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/101/24 від 17.07.2024 року.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить поняття акту виконавчої дії. За загальним правилом в юридичному контексті акт – це документ, якій фіксує будь-які події.

Згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом МЮУ від 02.04.2012 року №512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.6).

Відповідно до п.8 Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акту складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акту, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акту, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акту, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акту (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акту та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акту, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акту. До акту можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на положення Інструкції колегія суддів вважає, що акт від 11.05.2026 року складений у виконавчому провадженні №77931523 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/101/24 від 17.07.2024 року відображає факт невиконання боржником рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що окремі недоліки вказаного акту не впливають на правомірність його складення. За висновком Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі №826/10888/18 не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

З огляду на викладене, а також відсутність постанови державного виконавця про залучення будь-яких осіб до виконавчої дії, є правомірним висновок суду першої інстанції, що посадові особи Нижньодністровського НПП під час здійснення огляду 11.05.2026 забезпечували доступ виконавця до території та безпеку проведення дій та відповідно не мали процесуального статусу залучених суб`єктів у розумінні ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснювали процесуальних дій і не впливали на зміст установлених обставин.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що суд першої інстанції фактично поклав на позивача обов`язок довести факт відсутності демонтажу об`єктів, тобто виконання або не виконання ним рішення суду, тоді як відповідно до ч.2 ст.77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи що спірні правовідносини склались у сфері виконання судових рішень, а за приписами Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.2 ст15), то позивач ТОВ «Мельниченко» як боржник заперечуючи засвідчений актом факт невиконання ним рішення суду повинен навести відповідні аргументи та докази.

Рішенні від 15 травня 2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява № 30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04).

Колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/16568/26 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі №420/16568/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мельниченко» до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Одеська обласна державна адміністрація про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль