Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №766/10514/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 766/10514/25

Перша інстанція: суддя Скрипнік Л.А.,

повний текст судового рішення

складено 18.09.2026, м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2026 року у справі №766/10514/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.12.2024 року №1010 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17тис грн та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 20.12.2024 року №1010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17тис грн;

закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надана оцінка наявним у справі документам, які свідчать про порушення ОСОБА_1 адміністративного порушення, передбаченого ст.210 КУпАП, зокрема, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що позивач будучи зареєстрованим за адресою у АДРЕСА_1 , але фактично проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 не повідомив про зміну адреси фактичного проживання, що підтверджується власноруч складеною та підписаною заявою про надання відстрочки від 18.12.2024 р., чим порушив відповідні норми Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2024 року начальником Херсонського РТЦК Бондаренко О.С. винесено постанову №1010 про адміністративне правонорушення, відповідно що змісту якого вбачається, що гр-н ОСОБА_1 будучи таким, що на перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючого з жовтня 2024 року за адресою АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, змінив фактичне місце проживання, але протягом 7 днів не повідомив ТЦК, що є порушенням пункту 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 року - Призовники, військовозобов`язані та резервісти у разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, тобто він порушив правила військового обліку в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 України КУпАП.

Вказаною постановою накладений штраф у розмірі 17000 грн.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою та звернувся до районного суду з позовом.

Задовольняючи позовну заяву суд першої інстанції зазначив, що згідно військово-облікового документу №0809202106688135300001, який виданий керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 взятий на облік 08.09.2021 року, що на думку суду першої інстанції спростовує твердження відповідача, оскільки останній не змінював свого місця постійного проживання.

С вказаним висновком та прийнятим рішення суду першої інстанції не погодився ІНФОРМАЦІЯ_2 та подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Спірні правовідносини регламентовані Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ постановою від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною 3 ст.1 Закону встановлено, що військовий обов`язок включає, у тому числі, дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч.5 ст.33 Закону військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону КМУ постановою від 30.12.2022 року №1487 затвердив Порядок №1487, відповідно до п.1 якого цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Пунктом 2 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Згідно з п.3 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Відповідно до п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку) Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (пп.1);

особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік (пп.7).

Пунктом 3 Правил визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;

система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами 1 та 3 ст. 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил військового обліку (ст.210) та за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.210-1).

Частини треті вказаних статей передбачають відповідальність за вказані порушення в особливий період.

Згідно з приміткою до ст.210 КУпАП положення ст. ст.210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою №1010 від 20.12.2024 року на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 17 тис грн за ч.3 ст.210 КУпАП, а не за ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто за порушення правил військового обліку, а саме пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, якою встановлено особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Між тим, рішенням суду першої інстанції скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 20.12.2024 року №1010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 тис грн та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначене не можна вважати опискою, оскільки в рішенні суду також наведені положення ст.210-1 КУпАП, вказано, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. У рішенні суду відсутнє дослідження обставин скоєння (не скоєння) ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210 КУпАП, не зазначені нормативно-правові акти, які регламентують правила військового обліку щодо порушення вказаного в оскаржуваній постанові, та об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП, у тому числі яка зазначена в оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, суд першої інстанції закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто адміністративного правопорушення, за яке він не притягувався до відповідальності постановою №1010 від 20.12.2025 року.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду.

Колегією суддів встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено два протоколу про адміністративні правопорушення:

- 18.12.2024 року заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч.3 ст.210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період за неявку в ТЦК за повісткою;

-19.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч.3 ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку в особливий період за порушення пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою №1/1/3334 від 20.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП за неявку до РТЦК за повісткою на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 17 тис грн.

Згідно з квитанцією від 21.01.2025 року ОСОБА_2 сплатив штраф у розмірі 17 тис грн за постановою від 20.12.2024 року №1/1/3334.

Постановою №1010 від 20.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП за порушення пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів накладений штраф у розмірі 17 тис грн.

Вказана постанова направлена до відділу ДВС до виконання та постановою ДВС від 03.07.2025 року відкрите виконавче провадження.

ОСОБА_1 оскаржив постанову №1010 від 20.12.2024 року до суду зазначивши, що він вказаною постановою притягнутий до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що колегія суддів вважає помилковим, оскільки за порушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП (постанова №1/1/3334 від 20.12.2024 року) ним сплачений штраф, а зміст позову свідчить про незгоду позивача з постановою №1010 від 20.12.2024 року про накладення штрафу за порушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2025 року задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 тис грн, накладеного постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1010 від 20.12.2024 року.

Постановою №1010 від 20.12.2024 року на ОСОБА_1 накладений штраф за порушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, а саме за те, що він фактично проживаючи з жовтня 2024 року за за адресою АДРЕСА_2 , в особливий період в порушення вимог ч.10 ст.1 «Про військовий обов`язок та військову службу», пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом 7 днів з моменту прибуття на нове місце проживання не з`явився та не ставна облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стверджуючи про правомірність вказаної постанови №1010 від 20.12.2024 року апелянт ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на те, що судом першої інстанції не досліджена, зокрема, заява ОСОБА_1 від 18.12.2024 року про надання йому відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації зазначав своє місце проживання АДРЕСА_2 , тобто інше ніж зареєстроване місце проживання.

Згідно з наданою копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 з 09.02.2011 року.

За висновками оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Колегія суддів вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку№1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (пп.1); особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік (пп.7);

Отже аналіз вказаних пунктів у сукупності свідчить про те, що обов`язок встановлений пп.7 п.1 Правил необхідно виконати, якщо це пов`язано зі взяттям на військовий облік, тобто зміна місця проживання тягне за собою зміну відповідного РТЦК, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, тобто зміна місця проживання пов`язана саме зі зміною адміністративно-територіальної одиниці місця проживання.

Колегія суддів зауважує, що механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів, встановлений Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 року №265.

Відповідно до п.4 Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже проживання ОСОБА_1 за іншою адресою ніж він зареєстрований, але в межах однією адміністративно-територіальної одиниці, не є порушенням пп.7 п.1 Правил обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки він був та залишається на обліку з 08.09.2021 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до ВОД №0809202106688135300001, який виданий Херсонським РТЦК 24.01.2025 року.

Не отримання ОСОБА_1 повістки за зареєстрованим місцем проживання і стало підставою для його притягнення до відповідальності за ч.3 ст.201-1 КУпАП за іншою постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 - №1/1/3334 від 20.12.2024 року.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що постанова від 20.12.2024 року №1010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 20.12.2024 року №1010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17тис грн. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2026 року у справі №766/10514/25 - задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2026 року у справі №766/10514/25 скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 20.12.2024 року №1010 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17тис грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль