Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №363/3995/23 — Вишгородський районний суд Київської області

05.10.2026 Справа № 363/3995/23

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого – судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судового засідання Галай О.О., представника позивача адвоката Купрієнка В.С., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Купрієнка В.С. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій з урахуванням зменшення позовних вимог просив стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість матеріального збитку заподіяного як власнику транспортного засобу - KIA RIO, VIN-код: НОМЕР_1 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 лютого 2022 року у розмірі 55 250,00 грн, витрати, на оплату послуг філії центр Києва» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», щодо визначення вартості матеріального збитку КТЗ КIA RIO, VIN-код: НОМЕР_1 , cipого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 у розмірі 506,88 грн та витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 26 000,00 грн. Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 06 лютого 2022 року о 01 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_3 по вулиці Шевченка села міського типу Димер Вишгородського району Київської області, здійснив наїзд на автомобіль марки KIA RIO, VIN-код: НОМЕР_4 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 , який належать на праві власності ОСОБА_1 , що був припаркований біля будинку 28, внаслідок чого її автомобіль отримав механічні пошкодження. Винність ОСОБА_2 підтверджується розпискою, яку останній власноруч написав відразу після даної дорожньо-транспортної пригоди та зобов`язався відшкодувати завдану ним шкоду в розмірі, що буде встановлена при огляді автомобіля на станції технічного обслуговування. Також зазначено, що відповідач по справі попросив позивача не викликати працівників поліції для оформлення протоколу, оскільки не хотів бути притягнутий до адміністративної відповідальності, та запевнив її, що добровільно все відшкодує після оцінки вартості пошкодження, оскільки відразу в нього не було можливості розрахуватись у повній мірі за завдану шкоду. З огляду на перспективу досудового вирішення справи позивач погодилась на дану пропозицію відповідача. 07 лютого 2022 року, тобто вже на наступний день після настання ДТП, позивач звернулась до філії «Автомобільний центр Києва» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» з проханням провести калькуляцію відновлення її пошкодженого транспортного засобу. 09 лютого 2022 року філією «Автомобільний центр Києва» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» було здійснено огляд транспортного засобу КIA RIO, VIN-код: НОМЕР_4 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 на наявність пошкоджень, що мали місце в результаті вищевказаної ДТП та визначення вартості робіт. У відповідності до рахунку-фактури за № 0000001663 від 09.02.2022 року вартість запчастин (матеріалів) склала - 34 977,99 грн, вартість робіт - 10 328,03 грн, ПІДВ - 9 061,20 грн, а разом – 54 367, 22 грн. Крім того зазначив, що 28 липня 2022 року відповідачем по справі було відшкодовано частину матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5 000,00 грн. Відповідач по справі неодноразово обіцяв позивачу, що сплатить залишок матеріальної шкоди. Однак, станом на сьогоднішній день, це так і залишилось обіцянками. 20 липня 2023 року філією «Автомобільний центр Києва» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», в зв`язку зі зміною курсу гривні до долара США, було зроблено коригування вартості робіт та вартості запчастин Згідно з рахунком-фактурою за № 0000007931 від 20.07.2023 року вартість запчастин (матеріалів) склала - 54 010,74 грн, вартість робіт – 18 415,40 грн, ПДВ - 14 485,23 грн, а разом - 86 911, 37 грн. Крім того, позивачем було сплачено на користь філії «Автомобільний центр Києва» Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» суму в розмірі 506,88 грн, за калькуляцію вартості робіт та вартості матеріалів на автомобіль KIA RIO, VIN-код: НОМЕР_4 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 . Натомість на день звернення представника позивача до суду із заявою про зменшення позовних вимог, позивачем було здійснено ремонт пошкодженого транспортного засобу. Вартість ремонтну склала 55 250,00 грн. У зв`язку з чим позивач вимушена звернутись з вказаним позовом про відшкодування завданої майнової шкоди.

21 серпня 2023 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

21 вересня 2023 року до суду від представника відповідача адвоката Щетніцького Р.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи свою позицію тим, що законодавець покладає обов`язок доведення позовних вимог саме на позивача по справі, відповідно до поданих доказів, позивачем не надано жодного доказу вини відповідача в даному ДТП, тобто не доведений той факт, що саме з вини ОСОБА_2 було спричинено дані збитки, посилання позивача на розписку є безпідставними, оскільки вина особи в ДТП може бути встановлена рішенням суду, або висновком автотехнічної експертизи. Також позивачем не доведено суму спричиненого збитку, тільки посилається на те, що в майбутньому буде проведена оцінка, однак всі докази мають бути надані позивачем на момент пред`явлення позову, що зроблено не було.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.09.2023 року зупинено провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Національної гвардії України, що переведена на воєнний стан.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.10.2025 року поновлено провадження по вказаній цивільній справі.

13 січня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області прийнято заяву позивача та зменшено позовні вимоги у цивільній справі та постановлено у подальшому розглядати справу з урахуванням зменшених позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Також, зауважив, що на день проведення судового засідання судові витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 30 000 грн, що підтверджується долученими ним документами, та які просить стягнути з відповідача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача на відеоконференцію не під`єднався, про день та час слухання справи були належним чином повідомлені, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. У зв`язку з чим судом прийнято рішення про проведення судового засідання без сторони відповідача.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком позивача. Автомобіль KIA RIO, сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 за свідоцтвом про право власності належить його дружині ОСОБА_1 та знаходиться в користуванні їх сім`ї. 06.02.2022 року, він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 , разом із товаришем, який повідомив йому, що в його автомобіля спрацювала сигналізація. Він вийшов у коридор, а товариш підійшов до вікна та сказав, що його автомобіль був пошкоджений автомобілем сусіда. Вони разом вийшли та побачили, що його автомобіль стояв на тому ж місці, де був попередньо припаркований, а поруч стояв автомобіль Skoda Octavia чорного кольору сусіда ОСОБА_2 , якій заднім бампером був впертий у його авто, між двома дверми з правої сторони. Як він зрозумів, сусід здавав задом, та вдарився в його авто заднім бампером. В результаті зіткнення було пошкоджено дві двері його автомобіля. Йому здалось, що ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію викликати поліцію, сусід попросив цього не робити, зазначив, що з усім погоджується та відшкодує добровільно всі збитки. Він пішов назустріч, не викликав працівників поліції, а сусід написав розписку. Після чого, ОСОБА_2 відшкодував шкоду лише у розмірі 5 000 грн.. Потім останній неодноразово обіцяв позивачу, що сплатить залишок матеріальної шкоди. Однак, станом на сьогоднішній день, це так і залишилось обіцянками.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання допитаного в судовому засіданні свідка, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, та відповідачем не оспорювалося, що 06 лютого 2022 року о 01 годині 00 хвилин за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Шевченка 28, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «KIA RIO», VIN-код: НОМЕР_4 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 , що був припаркований біля будинку, та автомобіля марки Skoda Octavia, д.р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортною пригоди транспорний засіб «KIA RIO» д.р.н. НОМЕР_5 отримав пошкодження.

Як убачається із копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_6 власником транспортного засобу «KIA RIO» д.р.н. НОМЕР_5 є ОСОБА_1 .

Відповідно до розписки, складеної ОСОБА_2 06.02.2022 року, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_7 виданий Вильківським МВ ГУ МВС України в Київській області повністю і цілком визнає, що в наслідок скоєного з його вини ДТП, яке відбулося 06.02.2022 року о 01 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 було завдано матеріальної шкоди, вираженої у пошкодженні транспортного засобу «KIA RIO», НОМЕР_5 , який зареєстрований на ОСОБА_1 . Забов`язався відшкодувати завдану ним шкоду в розмірі при встановленому результаті огляду автомобіля на СТО. Розписку надав винуватець ДТП ОСОБА_2 . Дата і підпис. Оригінал зазначеної розписки знаходиться в позивача та оглянутий судом в судовому засіданні.

09.02.2022 року філією «Автомобільний центр Києва» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» було здійснено огляд транспортного засобу КIA RIO, VIN-код: НОМЕР_4 , сірого кольору, д.р.н. НОМЕР_2 на наявність пошкоджень та визначення вартості робіт. У відповідності до рахунку-фактури за № 0000001663 від 09.02.2022 року вартість запчастин (матеріалів) склала - 34 977,99 грн, вартість робіт - 10 328,03 грн, ПІДВ - 9 061,20 грн, а разом – 54 367, 22 грн.

20.07.2023 року філією «Автомобільний центр Києва» ПАТ «Українська автомобільна корпорація», в зв`язку зі зміною курсу гривні до долара США, було зроблено коригування вартості робіт та вартості запчастин Згідно з рахунком-фактурою за № 0000007931 від 20.07.2023 року вартість запчастин (матеріалів) склала - 54 010,74 грн, вартість робіт – 18 415,40 грн, ПДВ - 14 485,23 грн, а разом - 86 911, 37 грн.

Після чого позивачем за власні кошти було здійснено ремонт автомобіля, згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 17.05.2024 року, складеним між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , загальна вартість робіт, послуг, встановлених запчастин, використаних матеріалів автомобіля марки «KIA RIO» реєстраційний номер НОМЕР_5 складає 55 250,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 28 липня 2022 року відповідачем по справі було відшкодовано частину майнової шкоди, 5 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3 за 28.07.2022 року та сторонами не оспорюється.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Також відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У ст. 1192 ЦК України зазначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що 06.02.2022 року мав місце факт дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача ОСОБА_2 , в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб відповідача, зазначене підтверджується розпискою ОСОБА_2 та фотокопіями, на яких відображені механічні пошкодження на автомобілі позивача після події дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому відповідач ОСОБА_2 добровільно визнавав свою вину у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо після цієї події та взяв на себе письмове зобов`язання по відшкодуванню шкоди, спричиненої ним при дорожньо-транспортній пригоді, про що написав відповідну розписку.

Тож, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у завданні шкоди ОСОБА_1 шляхом пошкодження її транспортного засобу доведена в повному обсязі, оскільки у дослідженій судом розписці останній сам її визнав та зобов`язався відшкодувати завдану ним шкоду в повному обсязі, та враховуючи, що відповідач в свою чергу не надав жодного доказу своєї невинуватості.

При визначені розміру завданої майнової шкоди, суд виходить з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 17.05.2024 року відповідно до якого загальна вартість робіт, послуг, встановлених запчастин, використаних матеріалів пошкодженого автомобіля складає 55 250,00 грн., який у суду сумнівів не викликає та відповідачем не спростовано.

При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача всієї суми завданої майнової шкоди, оскільки представником позивача при подачі заяви про зменшення позовних вимог не враховано, що відповідачем було відшкодовано частину такої шкоди, в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 50 250,00 гривень.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 975,90 грн, виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 50 250,00 грн) * 1073,60 грн (сума сплаченого судового збору) / 55 250,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 975,90 грн.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача у судовому засіданні заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн, на підставі: копій ордеру про надання правової допомоги адвокатом Купрієнком В.С., Нагалюк В.О., серія АІ № 1424261 від 12 липня 2023 року, договору про надання правової допомоги від 11 липня 2023 року, додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 11 липня 2023 року та акту виконаних робіт від 22 травня 2026 року, загальна вартість виконаних робіт за яким складає 30 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов 'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату визначеного сторонами розміру оплати наданих послуг, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на складність справи, ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн, який є завищеним, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож з відповідача на користь позивача має бути стягнено документально підтверджені понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу, а саме 14 552,04 грн, виходячи з розрахунку: (розмір задоволених судових витрат 16 000, 00 грн) * 50 250,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) /55 250,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 14 552,04 грн.

Крім того, відповідно до положення ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож оскільки позовні вимог задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 975,90 грн, виходячи з розрахунку: (розмір задоволених позовних вимог 50 250,00 грн) * 1 073,60 грн (сума сплаченого судового збору) / 55 250,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) 2 302,65 грн.

Що стосується витрат на залучення спеціаліста, а саме на оплату послуг філії центр Києва» ПАТ «Українська автомобільна корпорація», щодо проведення калькуляції з визначення вартості матеріального збитку, в розмірі 506,88 грн, суд не вбачає підстав для стягнення їх з відповідача на користь позивача, оскільки враховуючи зменшені позовні вимоги, зазначена калькуляція судом в основу рішення щодо розміру завданої шкоди не покладена.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 50 250 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 975 (дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 90 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 552 (чотирнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 04 копійки.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна