Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №363/6416/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №363/6416/26

Суддя: Олійник С. В.

"15" жовтня 2026 р. Справа № 363/6416/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

14 вересня 2026 року о 16 год. 50 хв. по а/д Литвинівка-Димер-Гаврилівка, водій ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння очей, бліде обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я Вишгородська ЦРЛ відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначені обставини підтверджуються такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №771526 від 14.09.2026 року;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до Вишгородської центральної районної лікарні від 14.09.2026 року, в якому відсутній результат огляду у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що 14.09.2026 року їм було запропоновано побути в якості свідків того, як в їх присутності водію ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився і повідомив, що знаходиться на метадоновій програмі та вживає метадон;

заявою ОСОБА_1 про визнання вини;

повідомленням інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП у Київській області про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

копією паспорту ОСОБА_1 ;

витягом з ІПС МВС України «Армор» щодо ОСОБА_1 ;

відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, на що останній відмовився, відмова є чіткою та зрозумілою.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою його проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про неможливість з`явитися до суду або інших заяв від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову у справі.

При цьому положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови її належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.

Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» у рішенні від 03 квітня 2008 року звернув увагу на те, що сторони провадження повинні через розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судовий розгляд, однак до суду не з`явився та не повідомив про причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Безпідставне відкладення розгляду справи та затягування провадження суперечило б завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначеним ст. 1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є доведеною.

Із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою посадовою особою з дотриманням вимог закону, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. Протокол складено у присутності правопорушника, зауважень щодо його змісту від нього не надходило.

Направлення на медичний огляд підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, що відповідно до положень статті 130 КУпАП є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відеозапис з місця події свідчить про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, останній цього не заперечував, а також підтверджує відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, безпідставно відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

Обставин, що виключають провадження у справі, а також обставин, які пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня його суспільної небезпеки, даних про особу правопорушника та вимог статей 23, 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua