Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №357/10965/26
Суддя: Ярмола О. Я.
Справа № 357/10965/26
Провадження № 2/357/7519/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Ярмола О. Я. ,
при секретарі – Вдовика А. В.,
за участю представників (сторін) згідно з протоколом судового засідання,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, в залі суду № 5 справу за позовом ОСОБА_1 до Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, третя особа: державний нотаріус Третьої Білоцерківського державної нотаріальної контори Карпусь І.О., про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадкова справа № 308/2025, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.03.2026 року на нерухоме майно спадкодавця, а саме на житловий будинок загальною площею 54,7 кв.м., житловою 24,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька, прийняла спадщину у встановлений законом строк. Інших спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом, немає. Ще раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та дружина покійного батька позивача. 23 вересня 2025 року позивач звернулася до Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право на спадщину, проте постановою державного нотаріуса від 27.05.2026 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 по причині того, що за життя, батько позивача, ОСОБА_2 не здійснив державної реєстрації нерухомого майна в органах БТІ і не оформив права власності на зазначене нерухоме майно. Однак, згідно архівного витягу з погосподарської книги, виданої Маловільшанською сільською радою, ОСОБА_2 був зареєстрований, як голова домогосподарства та будинок АДРЕСА_1 йому належав. На даний час реєстрація майна за спадкодавцем неможлива, а тому позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок, з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою по АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Лебедовська Л.Ю. підтримали позовні вимоги.
Відповідач не направив в судове засідання свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, подали суд заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог чинного законодавства.
Третя особа у справі в судове засідання не направила свого представника, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, направила суду копію спадкової справи щодо майна, яке залишилося після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Процесуальні дії та рішення у справі.
26.06.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позов ОСОБА_1 було передано судді Ярмолі О.Я.
30.06.2026 ухвалою судді було прийнято позовну заяву та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.08.2026, витребувано докази по справі (82-83).
В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Клапчука Федора Петровича про призначення почеркознавчої експертизи підпису позивача ОСОБА_3 у Додатковій угоді від 09.02.2018 до договру оренди від 08.09.2014 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.21.07.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора направила копію спадкової справи (а.с. 90-130).
31.07.2026 та 03.08.2026 Маловільшанська сіслька рада Білоцерківського району подала суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, на розсуд суду (а.с.132-133,135, 137).
25.08.2026 протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (а.с.139).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 видане 10.04.2025 року (а.с.15).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.03.2008 року (а.с.16).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками позивача, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.17)
Встановлено, що в зв`язку з укладенням шлюбу, позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.18).
Відповідно до архівного витягу з погосподарської книги від 18.05.2026 року № 13-06 01/136, виданий Маловільшанською сільською радою Білоцерківського району Київської області зазначено, що в документах архівного фонду №23 (54) в погосподарській книзі №6 Поправської сільради за 1967-1969 роки є інформація про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (мати ОСОБА_2 ) та значилася головою двору за адресою с.Поправка. Також, в погосподарській книзі №5 Поправської сільради за 1971-1973 роки є інформація про те, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 значилася головою двору за адресою с.Поправка (а.с.20).
Відповідно до архівного витягу з господарської книги від 10.04.2026 року № 13-06 01/93, виданий Маловільшанською сільською радою Білоцерківського району Київської області зазначено, що в погосподарській книзі №3 Поправської сільради за 2016-2020 роки є інформація про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований, як голова домогосподарства, за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходиться житловий будинок загальною площею 64,5 кв.м, житловою площею – 35,6 кв.м, а також земельна ділянка загальною площею – 0,500 га з неї - з цільовим призначенням : для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею – 0,2500 га та для ведення особистого селянського господарства – 0,2500 га. (а.с.14).
Встановлено, що Інформація про державну реєстрацію права власності на будинок відсутня, про що свідчить довідка КП КОР “Київське обласне бюро технічної інвентаризації” від 15.04.2026 року №БЦ1672/1 (а.с.21,22)
Встановлено, що постановою державного нотаріуса Карпусь І.О. Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори від 27.05.2026 року було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки спадкодавець ОСОБА_2 , при житті не здійснив державної реєстрації нерухомого майна в органах БТІ і не здійснив державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено судом, позивач прийняла спадщину після смерті свого батька як спадкоємець першої черги за законом, в шестимісячний строк подала заяву про прийняття спадщини в органи нотаріату, що слідує з копії спадкової справи.
За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що державним нотаріусом Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори Карпусь І.О. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 , оскільки спадкодавець не зареєстрував своє право власності на будинок, який позивач має намір успадкувати. Тобто, перешкодою є відсутність правовстановлюючих документів на дане майно та державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що згідно погосподарських книг Поправської сіслької ради є інформація, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований, як голова домогосподарства за адресою : АДРЕСА_1 .
Встановлено, що станом на 13.02.2026 було проведено технічну інвентаризацію будинку та виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, відображено площу приміщень (житлових, допоміжних), надано характеристику будинку та вказано рік побудови житлового будинку – 1970 (а.с.35-39).
Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» (п. 23), у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з усталеною судовою практикою, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18 (провадження № 61-13162св19).
За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року за № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць /п.1.3/.
А відповідно до п.1.4 цього Положення, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до ст.3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
А згідно ст.4 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Мінюсту Української РСР від 19.01.1976 року № 1/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником міністра комунального господарства 31.01.1966 року, яка втратила чинність з 13.12.1995 року, передбачала обов`язкову реєстрацію /інвентаризацію/ будинків і домоволодінь, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.
Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.
Судом було встановлено і вказано вище в рішенні, що згідно записів в погосподарській книзі Поправської сільської ради зазначений вище житловий будинок 1970 року побудови рахувався за гр. ОСОБА_2 .
Таким чином, вказані вище нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як встановлено судом і вказано вище, позивач прийняла спадщину після смерті свого батька, як спадкоємець першої черги за законом та мала намір оформити спадкові права нотаріально, але існують перешкоди, які відображено в Постанові Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори від 27.05.2026 року про відмову в оформленні спадкових прав (а.с.26).
З огляду наведеного, суд прийшов до висновку, що до позивача перейшло право на спадкування зазначеного житлового будинку, але вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на будинок у нотаріальному порядку.
Отже, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Позивач не ставила питання про відшкодування їй судових витрат.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 76 81, 141,258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок, загальною площею 54,7 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м, з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою по АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін.
Позивач : ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 /
Відповідач : Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області / вул. Перемоги, буд. 24 с. Мала Вільшанка Білоцерківський район, Київська область, 09175/
Третя особа: державний нотаріус Третьої Білоцерківського державної нотаріальної контори Карпусь І.О. / вул. Павліченко, 65а, м.Біла Церква, Київська область, 09117/
Повний текст рішення суду складено та підписано 16.10.2026 року.
СуддяО. Я. Ярмола
Оригінал: reyestr.court.gov.ua