Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №296/10866/26
Суддя: Шкиря В. М.
Справа № 296/10866/26
2-а/296/113/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в особі Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області, майора поліції інспектора Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області Мошківського Володимира Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В :
18.09.2026 до Корольовського районного суду міста Житомира надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Житомирській області в особі Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, майора поліції інспектора Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - Мошківського В.М. про скасування постанови серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч. 5 ст. 121 КУпАП в іигляді штрафу в сумі 510,00 грн
Позов обґрунтовано тим, що постановою поліцейської Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області майора поліції Мошківського В.М. серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Відповідно до змісту вищевказаної постанови 10 вересня 2026 року о 11:31 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA COROLLA , номерний знак НОМЕР_1 у по вулиці Корольова в місті Житомирі був зупинений та повідомлений про порушення вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху, а саме – користування ременем безпеки.
Заперечуючи наявність у своїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній обставини ґрунтуються виключно на твердженнях працівників поліції та не підтверджені належними й допустимими доказами. Зокрема, відсутні фото-, відеофіксація чи інші докази, які б достовірно підтверджували факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення. За таких обставин позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
На підставі наведеного позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №7859588 від 10 вересня 2026 року, яка винесена майором поліції Мошківським В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП.
Ухвалою судді від 28 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
07.10.2026 до суду від представника відповідача Чернухи Н.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позовні вимоги Пазднікова Д.О. є безпідставними та необґрунтованими.
Представник відповідача вказує, що 10.09.2026 інспектором поліції правомірно винесено постанову серії ЕНА № 7859588 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки позивач, керуючи автомобілем TOYOTA COROLLA, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 ПДР України. Факт вчинення правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудного відеореєстратора, долученими до матеріалів справи.
Також зазначає, що позивачу було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, роз`яснено його права та порядок сплати й оскарження постанови, при цьому будь-яких клопотань під час розгляду справи він не заявляв. На думку представника відповідача, постанову винесено в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом, а позивачем не надано доказів її протиправності. У зв`язку з наведеним просить у задоволенні позову відмовити. Також було долучено відео запис з нагрудної камери інспектораю
Позивач та представник відповідача у призначене судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, шляхом отримання судових повісток в Електронному кабінеті ЄСІТС.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 205 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Суд ураховує відсутність процесуальних перешкод для розгляду справи за відсутності учасників справи, які належним чином були повідомлені про розгляд справи, а також висловили свої позиції письмово.
Дослідивши наявні в справі докази, враховуючи доводи та аргументи сторін, суд установив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
10 вересня 2026 року о 11:31 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA COROLLA , номерний знак НОМЕР_1 у по вулиці Корольова в місті Житомирі був зупинений та повідомлений про порушення вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху, а саме – користування ременем безпеки.
Постановою поліцейської Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області майора поліції Мошківського В.М. серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Судом оглянуто відеодокази надані представником відповідача. Так дійсно на відео зафіксовано факт зупинки водія, що керував TOYOTA COROLLA , номерний знак НОМЕР_1 у по вулиці Корольова в місті Житомирі . Разом з тим на відео не зафіксовано, що водій не був престебнутий паском безпеки. Зафіксовано лише, як інспектор підійшовши до автомобіля, повідомляє водія, що вже пізно та запитує чому він не пристебнутий у відповідь водій стверджує, що він пристебнутий.
Таким чином судом встановлено, що існує спір з приводу правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам закону, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог до відповідача- інспектора Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області Мошківського Володимира Миколайовича
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача відповідачем у справі зазначено інспектора Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області Мошківського Володимира Миколайовича
Розглядаючи справу, суд виходить з того, що належним відповідачем в даній категорії справ повинен бути суб`єкт владних повноважень, а саме орган, який таке стягнення застосував (виніс постанову).
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17 вересня 2020 року, згідно з яким, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, зроблено також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц.
Отже, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові в цій частині.
Щодо позовних вимог до СУ ГУ НП в Житомирській області.
Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог. ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 510,00 грн
Так ч.5 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положеннями ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення серед яких ст. 122, частини перша, друга і четверта статті 126, КУпАП
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Із змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
10 вересня 2026 року о 11:31 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA COROLLA , номерний знак НОМЕР_1 у по вулиці Корольова в місті Житомирі був зупинений та повідомлений про порушення вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху, а саме – користування ременем безпеки.
Постановою поліцейської Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області майора поліції Мошківського В.М. серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Судом оглянуто відеодокази надані представником відповідача. Так дійсно на відео зафіксовано факт зупинки водія, що керував TOYOTA COROLLA , номерний знак НОМЕР_1 у по вулиці Корольова в місті Житомирі . Разом з тим на відео не зафіксовано, що водій не був престебнутий паском безпеки. Зафіксовано лише, як інспектор підійшовши до автомобіля, повідомляє водія, що вже пізно та запитує чому він не пристебнутий у відповідь водій стверджує, що він пристебнутий.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з рішенням Європейського суд з прав людини у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.
Зокрема, у справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
В постанові Касаційного адміністративного суд у складі Верховного суду від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
Суд вважає, що відповідачем ГУ НП в Житомирській області не надано належних та допустимих доказяв, які б свідчили "поза розумним сумнівом", що позивач вчинив порушення п. 2.3 ПДР - був не пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом, що є підставою для скасування постанови серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП;
Керуючисьст.62 Конституції України, ст.139,242,244,245,246,255,371 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до майора поліції інспектора Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області Мошківського Володимира Миколайовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовільнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7859588 від 10 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя В. М. Шкиря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua