Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №646/7525/21 — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №646/7525/21

Суддя: Тичкова О. Ю.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 646/7525/21

провадження № 22-ц/818/3375/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів –Маміної О.В., Яцини В.Б.

сторони справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Приватне підприємство «Фірма «Юнікс Трейд КО»

треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2026 року у складі судді Глоби М.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд стягнути з ППФ «Юнікс Трейд Ко» на його користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 121 775 грн. 91 коп., а також судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1217 грн. 76 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 40 625 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.06.2021 року о 14 год. 20 хв. ОСОБА_2 в м. Харкові по вул. Чугуївській, 78 керував автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_1 , не надавши переваги в русі автомобілю «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався під керуванням водія ОСОБА_4 , скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Власником автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.07.2021 року було визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Renault» була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), що підтверджується полісом № АР/457071 обов`язкового страхування наземних транспортних засобів від 22.06.2020 року.

12.08.2021 року автомобіль марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , було відремонтовано ФОП ОСОБА_5 на СТО за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, 80. на суму 226955 грн 00 коп.

ПрАТ «СК «Євроінс Україна» нарахувало ОСОБА_1 до виплати страхове відшкодування, з урахування коефіцієнта фізичного зносу, у сумі 105179 грн 09 коп., що підтверджується листом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» № 1150-ЮР від 09.11.2021 року.

Таким чином, з винної особи підлягає стягненню різниця між страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту, необхідного для усунення пошкоджень автомобіля.

Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2026 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що суду не надано належних та допустимих доказів того, що наявні у автомобіля марки «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 пошкодження, окрім тих, що зазначені у протоколі огляду ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», пов`язані саме з дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулась 19.06.2021 року; сума відшкодування, зазначена у наданому позивачем рахунку-заказу № СЗк-002350 (акт виконаних робіт) від 12.08.2021 року не містить коефіцієнт фізичного зносу, тому суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки в підготовчому судовому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача та представника третьої особи про призначення судових експертиз з тих підстав, що воно заявлено передчасно, без дослідження всіх доказів. Вказане підтверджується протоколом судового засідання №2602229 від 13.03.2024 . Суд дійшов до суперечливого висновку, що шкода у наведеній справі повинна підтверджуватися тільки звітом про оцінку майна або висновком автотоварознавчої експертизи, в той же час безпідставно не прийняв до уваги документи позивача зі станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля. Фактично суд встановив, що автомобіль марки «Tesla», станом на час ДТП мав одне пошкодження, яке не пов`язані з ДТП: деформація 2*3 см на задньому лівому крилі, яке не ремонтувалося, і відповідно не враховувалось у вартість матеріальної шкоди з відповідача, тому ремонт автомобілю на станції технічного обслуговування підтверджує остаточний розмір шкоди.

17 квітня 2026 року представник Сидорук С.Є., який діє в інтересах ПП Фірма «Юнікс трейд ко» подав відзив на апеляційну скаргу в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Зазначив, що за п.3.1.Договору на ремонт авто складеного між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 замовнику щодо кожного виду робіт мав бути наданий рахунок – заказ, і тільки після його підписання мала здійснюватися оплата. Замовник не маючи ні вартості ні об`єму послуг нібито сплачував суми. Крім того, за п.3.3. Договору, позивач не мав право оплачувати роботи до підписання рахунку -заказу (акту виконаних робіт). Відповідач надає чеки які сплачувались до ДТП, при цьому в жодному товарному чеку не вказаний Договір на ремонт між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Надані позивачем чеки не відповідають датам та які містять розбіжності. За даними Звіту CARFAX, а також відкритих джерел інформації: автомобіль Tesla Model X VIN: НОМЕР_3 був 18.01.2019 повністю знищений в США, проте позивач у судовому засідання підтвердив, що автомобіль не ремонтувався. До відзиву на апеляційну скаргу надає звіт Карфакс.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що власником автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 8).

19.06.2021 о 14 год. 20 хв. ОСОБА_2 в м. Харкові по вул. Чугуївській керував автомобілем Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , не надав переваги в русі автомобілят TESLA, внаслідок чого сталося ДТП.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.07.2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постановою Харківського апеляційного суду від 22.12.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, вказану постанову суду від 05.07.2021 року залишено без змін (т. 1 а.с. 12-13).

Згідно із довідкою Регіонального сервісного центру у м. Києві № 26 від 04.08.2021 року автомобіль «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано на праві власності за ППФ «Юнікс Трейд Ко». ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебував у трудових правовідносинах з ППФ «Юнікс Трейд Ко» та виконував службові обов`язки в якості водія автотранспортного засобу під час ДТП 19.06.2021 року (т. 1 а.с. 18).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобілю «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується полісом № АР/457071 обов`язкового страхування наземних транспортних засобів від 22.06.2020 року. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну – 130000 грн ; розмір франшизи – 0 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 9).

В матеріалах справи міститься схема місця події ДТП, в якій визначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , отриманих унаслідок ДТП, а саме: переднє крило, середній бампер, передній захист знизу (т.2 а.с. 195).

З протоколу огляду транспортного засобу від 01.07.2021 убачається, що саме ОСОБА_1 проведено огляд автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого ним складено відповідний протокол огляду, на підставі якого сформовано ремонтну калькуляцію (т. 2, а. с. 60–67).

Відповідно до вказаного протоколу огляду, автомобіль марки «Tesla», має пошкодження, які не пов`язані з ДТП: деформація 2*3 см на задньому лівому крилі. Перелік пошкоджень, які пов`язані з наведеним ДТП, зазначені на 32 пунктах.

Відповідно до даних ремонтної калькуляції № 39049.v від 08.07.2021 року, наданої ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», вартість запасних частин становить 175595 грн 14 коп., вартість робіт становить 6640 грн 00 коп., вартість фарбування становить 9020 грн, вартість ремонту становить 191255 грн. 14 коп. Вирахування зношеності запчастин (НЗС) 50% 86076 грн. 05 коп. Загальна сума (після вирахувань) становить 105179 грн 09 коп. (т. 2 а.с. 189-191).

ОСОБА_1 звернувся 30.07.2021 року до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування, зі змісту якої встановлено, що сума страхового відшкодування у розмірі 105179 грн 09 коп. є вірною, остаточною та перегляду після її виплати не підлягає (т. 2 а.с. 196).

Згідно із розрахунком № 00000002683 суми страхового відшкодування від 26.01.2022 року, складеного представником ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» Рогожка В.М., вартість відновлювального ремонту становить 191255 грн 14 коп., до якого застосовано коефіцієнт фізичного зносу у грошовому виразі 86076 грн 05 коп., і розмір страхового відшкодування становить 105179 грн 09 коп. (т. 2 а.с. 200).

Відповідно до платіжного доручення № 1270 від 02.02.2022 року ПРАТ СК «Євроінс України» перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування згідно із актом №46725/1/2022 в сумі 105179 грн. 09 коп. Зазначена сума є узгодженою (т. 2 а.с. 201).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору послуг з ремонту автомобілю, пошкодженого внаслідок ДТП від 19.06.2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 , виконавець, на умовах передбачених цим договором, за завданням замовника надає йому послуги з ремонтних робіт щодо усунення наслідків ДТП транспортного засобу – «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , а замовник оплачує отримані послуги. Перелік послуг, їх вартість, перелік складових частин (матеріалів) використаних виконавцем при ремонтних роботах транспортного засобу, вказуються в рахунку – заказі (т. 1 а.с. 20).

Згідно із рахунку-заказу № СЗк-002350 (акт виконаних робіт) від 12.08.2021 року ФОП ОСОБА_5 надав ОСОБА_1 послуги з ремонту транспортного засобу марки «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , на суму 226955 грн 00 коп. Автомобіль було відремонтовано (т. 1 а.с. 21).

Згідно повідомлення ФОП ОСОБА_5 від 28.09.2023 року на адвокатський запит № 48, 19.06.2021 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір надання послуг з ремонту автомобілю, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталося 19.06.2021 року. За домовленістю сторін та на виконання договору ОСОБА_1 сплачував грошові кошти за наступними товарними чеками: № 136 від 21.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 33 від 22.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 145 від 25.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 30 від 27.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 32 від 29.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 31 від 28.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 150 від 30.06.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 151 від 07.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 160 від 12.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 191 від 15.07.2021року на суму 10000 грн 00 коп., № 192 від 19.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 194 від 21.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 196 від 22.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 198 від 23.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 206 від 26.07.2021 року на суму 10000 грн. 00 коп., № 209 від 28.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 211 від 30.07.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 215 від 03.08.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 220 від 06.08.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 225 від 10.08.2021 року на суму 10000 грн 00 коп., № 227 від 12.08.2021року на суму 8985 грн 00 коп. Всього на суму 226955 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 69).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано товарні чеки, видані ФОП ОСОБА_5 (а. с. 22–27), за якими вартість придбаних товарів за кожним чеком становить 10 000 грн, а саме за чеками № 136 від 21.06.2021, № 33 від 11.06.2021, № 34 від 23.06.2021, № 135 від 24.06.2021, № 145 від 25.06.2021, № 30 від 27.06.2021, № 31 від 28.06.2021, № 32 від 29.06.2021, № 150 від 30.06.2021, № 151 від 07.07.2021, № 160 від 12.07.2021, № 191 від 15.07.2021, № 192 від 19.07.2021, № 194 від 21.07.2021, № 196 від 22.07.2021, № 198 від 23.07.2021, № 206 від 26.07.2021, № 209 від 28.07.2021, № 211 від 30.07.2021 та № 215 від 03.08.2021.

Водночас за товарними чеками № 220 від 06 серпня 2021 року, № 227 від 12 серпня 2021 року та № 225 від 10 серпня 2021 року вартість товарів становить 8 985 грн за кожним.

Під час розгляду справи позивачем надано оригінали товарних чеків, виданих ФОП ОСОБА_5 , на суму 10 000 грн кожний, а саме: № 135 від 18.06.2021, № 136 від 21.06.2021, № 33 від 11.06.2021, №34 від 15.06.2021 № 145 від 25.06.2021, № 30 від 27.06.2021, № 31 від 28.06.2021, № 32 від 29.06.2021, № 150 від 30.06.2021, № 151 від 07.07.2021, № 160 від 12.07.2021, № 191 від 15.07.2021, № 192 від 19.07.2021, № 194 від 21.07.2021, № 196 від 22.07.2021, № 198 від 23.07.2021, № 206 від 26.07.2021, № 209 від 28.07.2021, № 211 від 30.07.2021 та № 215 від 03.08.2021. За товарними чеками № 220 від 06.08.2021, № 225 від 10.08.2021 та № 227 від 12.08.2021 зазначено суму 8 985 грн.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт З частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8 та 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно - правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі-Закон № 1961-IV у редакції, чинній на момент ДТП ), можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі-Методика)

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ (п. 1.4 Методика).

Фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників) (п. 1.6 Методики).

Згідно п. 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації (3.9 Методики)

Тобто, виходячі з норм Закону розмір відповідальності страховика обмежується страховою сумою та коефіціентом фізичного зносу.

Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16 визначено, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робот, затверджених на її відновлення, а уразі не проведення ремонту-як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року №753/19288/14-ц (провадження №61-9687св18)

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням. Верховний Суд України дійшов висновку про можливість стягнення з особи, відповідальної за завдану шкоду, різниці між фактичною вартістю ремонту із заміною зношених деталей на нові та страховим відшкодуванням, визначеним з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, яке сталося 19.06.2021, вина відповідача у виникненні зазначеної ДТП та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 105179,99 грн.

Предметом спору є сума відшкодування майнової шкоди, яка не покриває витрати для відновлення пошкодженого майна, з урахуванням виплаченого страхового відшкодування.

В матеріалах справи міститься схема місця події ДТП, в якій визначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , отриманих унаслідок ДТП, а саме: переднє крило, середній бампер, передній захист знизу (т.2 а.с. 195).

З протоколу огляду транспортного засобу від 01.07.2021 убачається, що позивачем ОСОБА_1 одноособово проведено огляд автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого ним складено відповідний протокол огляду, на підставі якого сформовано ремонтну калькуляцію (т. 2, а. с. 60–67).

Згідно із рахунку-заказу № СЗк-002350 (акт виконаних робіт) від 12.08.2021 року ФОП ОСОБА_5 надав ОСОБА_1 послуги з ремонту транспортного засобу марки «Tesla» д.н.з. НОМЕР_2 , на суму 226955 грн 00 коп. Автомобіль було відремонтовано (т. 1 а.с. 21).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано товарні чеки, видані ФОП ОСОБА_5 (а. с. 22–27), за якими вартість придбаних товарів за кожним чеком становить 10 000 грн, а саме за чеками № 136 від 21.06.2021, № 33 від 11.06.2021, № 34 від 23.06.2021, № 135 від 24.06.2021, № 145 від 25.06.2021, № 30 від 27.06.2021, № 31 від 28.06.2021, № 32 від 29.06.2021, № 150 від 30.06.2021, № 151 від 07.07.2021, № 160 від 12.07.2021, № 191 від 15.07.2021, № 192 від 19.07.2021, № 194 від 21.07.2021, № 196 від 22.07.2021, № 198 від 23.07.2021, № 206 від 26.07.2021, № 209 від 28.07.2021, № 211 від 30.07.2021 та № 215 від 03.08.2021.

Водночас за товарними чеками № 220 від 06 серпня 2021 року, № 227 від 12 серпня 2021 року та № 225 від 10 серпня 2021 року вартість товарів становить 8 985 грн за кожним.

З матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит №448 від 27.09. ФОП ОСОБА_5 , надав інформацію з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплачував грошові кошти за товарними чеками за якими вартість придбаних товарів за кожним чеком становить 10 000 грн, а саме за чеками № 136 від 21.06.2021, № 33 від 11.06.2021, № 34 від 23.06.2021, № 135 від 24.06.2021, № 145 від 25.06.2021, № 30 від 27.06.2021, № 31 від 28.06.2021, № 32 від 29.06.2021, № 150 від 30.06.2021, № 151 від 07.07.2021, № 160 від 12.07.2021, № 191 від 15.07.2021, № 192 від 19.07.2021, № 194 від 21.07.2021, № 196 від 22.07.2021, № 198 від 23.07.2021, № 206 від 26.07.2021, № 209 від 28.07.2021, № 211 від 30.07.2021 та № 215 від 03.08.2021, № 220 від 06 серпня 2021 року, № 225 від 12 серпня 2021 року (т. 2 а.с. 69)..

Водночас, № 227 від 12 серпня 2021 вартість товарів становить 8 985 грн та товарний чек в переліку № 135 від 24.06.2021 відсутній.

Згідно з первинно наданим переліком товарних чеків, вартість товару за чеком № 220 від 06.08.2021 становить 8 985 грн, за чеком № 225 від 10.08.2021 - 8 986 грн. Водночас у відповіді ФОП ОСОБА_5 зазначено, що оплата за кожним із цих товарних чеків становила 10 000 грн.

Також наявні розбіжності щодо дати товарного чека № 33: у первинно наданому переліку зазначено дату 11.06.2021, тоді як у відповіді ФОП ОСОБА_5 на адвокатський запит - 22.06.2021.

Під час розгляду справи судом досліжено оригінали товарних чеків, виданих ФОП ОСОБА_5 , на суму 10 000 грн кожний, а саме: № 135 від 18.06.2021, № 136 від 21.06.2021, № 33 від 11.06.2021, № 145 від 25.06.2021, № 30 від 27.06.2021, № 31 від 28.06.2021, № 32 від 29.06.2021, № 150 від 30.06.2021, № 151 від 07.07.2021, № 160 від 12.07.2021, № 191 від 15.07.2021, № 192 від 19.07.2021, № 194 від 21.07.2021, № 196 від 22.07.2021, № 198 від 23.07.2021, № 206 від 26.07.2021, № 209 від 28.07.2021, № 211 від 30.07.2021 та № 215 від 03.08.2021. За товарними чеками № 220 від 06.08.2021, № 225 від 10.08.2021 та № 227 від 12.08.2021 зазначено суму 8 985 грн.

Крім того, в оригіналі товарного чека № 34 зазначено дату 15.06.2021, що відрізняється від дати 23.06.2021, наведеної в раніше поданому переліку.

Судова колегія враховує, що договір про надання послуг з ремонту автомобіля між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 укладено 19 червня 2021 року, тобто в день ДТП. Водночас товарні чеки № 135 від 18 червня 2021 року та № 33 від 11 червня 2021 року датовані раніше за настання ДТП, у зв`язку з якою заявлено вимоги про відшкодування шкоди.

Надані позивачем товарні чеки та інші документи на підтвердження вартості ремонту автомобіля містять суперечності та розбіжності щодо дат і сум, у зв`язку з чим не дають можливості достовірно встановити фактичний розмір понесених витрат на ремонт транспортного засобу.

Судова колегія не бере до уваги розрахунок страхового відшкодування від 26.01.2022, складений представником ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» Рогожком В.М., оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження обсягу та характеру пошкоджень автомобіля марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 . Наявний у справі протокол огляду транспортного засобу від 01.07.2021 складений одноособово позивачем ОСОБА_1 , за відсутності іншого учасника ДТП ( т. 2 а.с. 185 – 186). Тому не може вважатись належним та достатнім доказом обсягу зазначених в ньому пошкоджень та не дає змоги зробити обґрунтований висновок про те, що ці пошкодження виникли саме внаслідок ДТП що сталася 19.06.2021. За таких обставин складена Страховиком на підставі протоколу огляду від 01.07.2021 ремонтна калькуляція ( а.с. 189 – 190) не є належним підтвердженням вартості ремонтних робіт.

З огляду на зазначене апеляційний суд погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування даного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу позивачу та перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ІІПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

В.Б. Яцина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua