Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №191/4616/26
Суддя: Мазниця А. А.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/2604/26 Справа № 191/4616/26 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю (в режимі відеоконференції):
захисника Кравчуна Д.В.
апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, захисника Кравчуна Д.В. на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2026 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, звільнено від сплати судового збору, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 14 травня 2026 року близько 15:31 год. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду (воєнного стану), перебуваючи при виконанні обов`язків військової служби у місці тимчасового розташування ( АДРЕСА_2 ), був виявлений в стані алкогольного сп`яніння, встановлено результат 2,210 проміле, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В апеляційній скарзі, з урахуванням її доповнення, захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що судове засідання було призначено на 12.08.2026 року, при цьому стороною захисту завчасно було подано клопотання про відкладення судового засідання з метою належного ознайомлення з матеріалами справи, однак судом першої інстанції не було надано жодних матеріалів у справі. Протягом тривалого часу не було інформації щодо судового рішення чи нової дати засідання. Лише 09.09.2026 року текст оскарженої постанови став доступним в електронному кабінеті захисника в підсистемі «Електронний суд», у зв`язку з чим вважає, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважної причини.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки матеріали справи цього не доводять. Так, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції на дорозі загального користування, не виконуючи при цьому обов`язків військової служби, у зв`язку із чим в його діях відсутній склад інкримінованого військового адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Кравчуна Д.В., який на задоволенні апеляційної скарги наполягав з викладених у ній підстав, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, розгляд судом першої інстанції відбувся за відсутності ОСОБА_1 , належних доказів вручення йому копії оскарженої постанови у межах строку апеляційного оскарження матеріали справи не містять, а отже є підстави для висновку, що вказаний строк був пропущений з поважної причини.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зважає на те, що вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 170-20 КУпАП, передчасним з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Положеннями ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідальність за вказаними нормами настає не за перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння як таке, а за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв на території військових частин, військових об`єктів; або появу військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані; або виконання ним обов`язків військової служби в нетверезому стані.
Аналізуючи матеріали справи з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зважає на те, що згідно із доводами захисту ОСОБА_1 було виявлено співробітниками патрульної поліції під час керування ним автомобілем на дорозі загального користування, не у зв`язку із виконанням ним обов`язків військової служби, та останні викликали на місце події співробітників ВСП.
Наведене узгоджується із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що останній вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 .
Належить додатково зазначити, що згідно із доводами захисту відносно ОСОБА_1 було одночасно складено співробітниками патрульної поліції на загальних підставах протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із даними щодо справ про адміністративні правопорушення № 191/3248/26 та № 191/3223/26.
Матеріалами справи поза розумним сумнівом підтверджений факт перебування ОСОБА_1 у день, час та у місці, зазначених у протоколі, у стані алкогольного сп`яніння. Разом із тим, останньому не інкриміноване розпивання алкогольних напоїв у будь-якому місці, відповідна земельна ділянка не є територією військової частини, а також у справі відсутні будь-які відомості про те, що на час виявлення його працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 безпосередньо виконував будь-які обов`язки військової служби, що виключає наявність у його діях обов`язкових ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, що знайшла своє відображення зокрема у рішення у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", частина правопорушень, що переслідуються у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення на підставі положень КУпАП, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру, а отже процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за ними підпадає під визначення «кримінальної» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції та підлягає здійсненню із дотриманням відповідних гарантій, зокрема в частині забезпечення права на захист, доведеності винуватості поза розумним сумнівом, відсутності у суду повноважень щодо виходу за межі пред`явленого особі обвинувачення тощо.
З огляду на викладене висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є суперечливим та передчасним. Натомість наявність у діях останнього всіх необхідних ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за стандартом “поза розумним сумнівом” матеріалами справи не підтверджена.
Отже висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
ПОСТАНОВИВ:
Строк апеляційного оскарження — поновити.
Апеляційну скаргу захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича — задовольнити.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, — скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП — за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця
Оригінал: reyestr.court.gov.ua