Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №172/2853/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №172/2853/25

Суддя: Іванченко О. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2194/26 Справа № 172/2853/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С. А. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, апеляційну скаргу адвоката Пасічника Т.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце служби: начальник медичного пункту батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 , головний сержант, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

за участю:

адвоката — Пасічника Т.В.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2025 року, о 15 год. 00 хв., головний сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував під час виконання службових обов?язків військової служби на території базового табору батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , розташовується в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп?яніння.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Пасічник Т.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови.

Зазначив, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем та виконує службові обов`язки спрямовані на захист держави. За юридичною допомогою ОСОБА_1 звернувся 12.05.2026 року. Крім того, після ворожої атаки, суд першої інстанції призупинив свою роботу з 02.04.2026 року, що призвело до перебоїв роботи органів судової влади та унеможливило звернення апелянта для правового захисту своїх прав. Просив визнати причини пропуску строку поважними.

Вважає постанову суду першої неповною та необ`єктивною.

Вказує, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не проводився, відмова від проведення огляду на стан сп`яніння не зафіксована, примірник акту огляду не вручався. Крім того, відсутні будь-які відомості щодо вказаних у протоколі свідків, що не дає можливості їх допитати та встановити відомості щодо відносин підлеглості з особою, стосовно якої проводився огляд.

Зазначає, що матеріали справи не містять направлення на огляд стану сп`яніння до закладу охорони здоров`я.

Позиції учасників судового розгляду.

До апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але його неявка, відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Пасічник Т.В. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Мотиви апеляційного суду.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданих апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, - вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про військове адміністративне правопорушення серії №47/2/25 від 18 жовтня 2025 року; висновок щодо результату медичного огляду від 17.10.2025 року; акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 163 від 17.10.2025 року; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копією військового квитка серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ; службову характеристику; копію витягу з наказу №93 від 01.04.2025 року.

Аналіз досліджених під час судового та апеляційного розгляду доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у його перебуванні в стані алкогольного сп`яніння під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому доводи апелянта щодо відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є неспроможними.

Як вбачається зі змісту цього протоколу, в ньому зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол №47/2/25 про військове адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2025 року, складений командиром батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_4 . Під час складання протоколу були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень у будь-якому вигляді, а також відмовився від підпису протоколу.

Зауважень до протоколу у відповідних графах ОСОБА_1 не зазначено.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять, а тому, доводи апеляційної скарги у цій частині є непереконливими.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними й доводи апелянта про невідповідність складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП вимогам статті 256 цього Кодексу, оскільки, як видно із змісту цього протоколу, в ньому зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, після складання протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом, будь-які заперечення чи зауваження до протоколу від нього не подавалися, від пояснень останній відмовився.

Отже, за результатами перегляду оскаржуваної постанови суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно, всебічно і об`єктивно дослідив докази у справі, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, надав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про притягнення його до відповідальності, дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу цього правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, а будь-яких доказів щодо відсутності у його діях вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і безпідставними. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки він, як військовослужбовець, перебував у місці дислокації підрозділу з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого стану та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Пасічника Тараса Валерійовича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua