Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №214/4881/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10489/26 Справа № 214/4881/26 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В.П., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року, яке ухвалене суддею Гринем Н.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного рішення в матеріалах справи відсутні, -

ВСТАНОВИВ

В травні 2026 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №2110459796202від 14.04.2021 року та за кредитним договором №2110545377450 від 15.04.2021 року у загальному розмірі 64192, 35 грн.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року, залишеним без перегляду ухвалою цього ж суду від 14 липня 2026 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №2110459796202від 14.04.2021 року та за кредитним договором №2110545377450 від 15.04.2021 року у загальному розмірі 64192, 35 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Суд виходив із доведеності обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про порушення правил об`єднання позовних вимог, а саме що позивач об`єднав вимоги за двома окремими договорами (від 14.04.2021 та 15.04.2021), що суперечить ст. 188 ЦПК України. Судовий збір було сплачено як за одну вимогу, хоча кожен договір передбачав окрему сплату. Це мало б бути підставою для відмови у задоволенні позову. Апелянт вказує на відсутність доказів укладення кредитних договорів, відповідачка заперечує факт підписання договорів та погодження умов. Подані копії не містять електронного підпису відповідача, що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Позивач не довів факт реєстрації відповідача в системі, отримання одноразового ідентифікатора чи підтвердження волі укласти договір. Суд першої інстанції не витребував оригінали електронних доказів, як того вимагає ст. 100 ЦПК України.

Крім того, апелянт заперечує проти вказаного позивачем строку кредитування та нарахування відсотків, оскільки договори передбачали короткі строки (16 та 15 днів) і фіксовану ставку 2% на день. Після закінчення строку кредитування право нараховувати відсотки припинилося. Позивач безпідставно нарахував понадстрокові проценти, що суперечить практиці Верховного Суду та Закону «Про захист прав споживачів». Відповідач навів контр-розрахунки, які показують значно менші суми боргу (800 грн та 390 грн замість понад 59 тис. грн).

Крім того апелянт наполягає на відсутності доказів переходу права вимоги до нового кредитора. Позивач не надав належних доказів, що підтверджують перехід прав вимоги від первісних кредиторів. Реєстри прав вимоги не містять достатніх даних про обсяг та зміст переданих прав. Верховний Суд наголошує на необхідності підтвердження факту оплати за договорами факторингу, чого позивач не зробив.

Тому відповідачка просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр» зауважило, що між сторонами в належній формі було укладено кредитні договори, які підписано позичальницею електронним підписом. Відповідачка отримала всю суму кредиту на належний їй банківський рахунок, однак умови кредитного договору не виконала. Заперечуючи проти позову, відповідач в той же час не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги.

Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 14.04.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_4 укладено Договір №2110459796202 (а.с.44-48 копія кредитного договору, а.с.52-52 паспорт споживчого кредиту).

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі – «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в).д) тип процентної ставки – фіксована.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2500.00 грн.

Дана обставина підтверджується листом від платіжної організації (копія додається), згідно якого на підставі укладеного між Кредитодавцем та Платіжною організацією договору про здійснення переказів грошових коштів Платіжною організацією, 14.04.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 2500,00 грн.

Крім того, 15.04.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_5 укладено Договір № 2110545377450 (а.с.17-21).

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1300.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі – «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.

1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки – фіксована.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1300,00 грн.

Дана обставина підтверджується листом від платіжної організації (копія додається), згідно якого на підставі укладеного між Кредитодавцем та Платіжною організацією договору про здійснення переказів грошових коштів Платіжною організацією, 15.04.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 1300,00 грн.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110545377450.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110545377450.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110545377450.

Ім`я відповідачки на час розгляду справи правильно - ОСОБА_1 . В укладених договорах ім`я позичальниці зазначено ОСОБА_5 , в заочному рішенні – ОСОБА_6 , в заяві відповідачки про перегляд заочного рішення вона називає себе також ОСОБА_6 , а апеляційну скаргу подає від імені ОСОБА_1 , і саме так зареєстрована в Електронному суді.

Враховуючи, що дані розбіжності в написанні імені відповідачки не є спірним питанням, відповідачка оскаржує сам факт укладення кредитних договорів і підписання їх нею в електронній формі, не зауважуючи на неправильному написанні її імені, яке і сама допускає в поданих суду власних процесуальних документах, колегія суддів вважає правильним вказання в процесуальних документах імені відповідачки - « ОСОБА_1 ». Питання виправлення описки в рішенні суду першої інстанції віднесено до компетенції цього суду і не впливає на апеляційний перегляд даного рішення по суті спору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_7 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної систем товариства укладено електронний кредитний договір №2110459796202 від 14.04.2021 про надання їй кредиту, та кредитного договору №2110545377450 від 15.04.2021 із застосуванням електронних підписів, про що зазначено в самих кредитних договорах та додатках до них (а.с.21,22,24,28,30,48,49,51,55).

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у справі доказів виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин та перерахування за укладеними договорами коштів на банківський рахунок відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки в довідці ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 29.12.2025 міститься інформація щодо зарахування коштів з рахунку ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в сумі 1300 грн на картку № НОМЕР_1 , яку позичальником особисто зазначено для отримання кредитних коштів за кредитом №110545377450 (а.с.38), та в аналогічній довідці по кредиту №2110459796202 на суму 2500,00 грн., перерахованих на ту ж банківську картку № НОМЕР_1 (а.с.65).

Відповідачка не надала суду доказів на підтвердження зазначених нею обставин щодо не укладення нею цих кредитних договорів, а також того, що банківська картка № НОМЕР_1 їй не належать (постанова Верховного Суду від 14.06.2022, у справі №757/40395/20).

Розрахунок заборгованості за процентами проведено з урахуванням процентної ставки, встановленої умовами договорів, з якими відповідач погодилася при підписанні договору (пункт 1.4 кожного з договорів), тому твердження останньої про неправильне нарахування позивачем процентів за кредитними договорами судом апеляційної інстанції є необґрунтованим.

Твердження ОСОБА_1 про те, що справа не містить доказів набуття (переходу) права вимоги за кредитним договором від попередніх кредиторів, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал», та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр», колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Долучені до позову договір факторингу, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» №1-12 від 01.12.2021, акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, витяг з реєстру боржників до договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, договір про відступлення (купівлі - продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», акт прийому-передачі реєстру боржників до договору про відступлення (купівлі - продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, витяг з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлі - продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, є достатніми та не спростованими доказами на підтвердження у позивача прав вимоги до відповідача за кредитом.

Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив обставини, які мають значення для справи, належно оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення за приписами ст. 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 14 жотвня 2026 року.

Головуючий

Судді