Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №725/9981/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/9981/26

Номер провадження 3/725/1959/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Чернівці

Суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Федіна А.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, солдата резерву 24 запасної роти в/ч НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2026 № 693/55223, яка надійшла по лінії оперативно-чергової служби в порядку Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 №604 (далі - Інструкція) вбачається, що згідно рапорту командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_2 від 29.09.2026 за №693/64943 стало відомо, що станом на 09.00 29.09.2026 року до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 не прибув з відрядження військовослужбовець резерву 24 запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдат призваний по мобілізації ОСОБА_1 , якому відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.09.2026 №285 було припинено відрядження та скеровано до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . Солдат ОСОБА_1 зобов`язаний був прибути до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 на протязі 28.09.2026 року, та приступити до виконання службових обов`язків. На телефонні дзвінки командування військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , не відповідав місце перебування даного військовослужбовця командуванню військової частини НОМЕР_1 не було відомо.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2026 №295 солдат ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 з метою проходження базової загальновійськової підготовки та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.09.2026 року №285 солдату ОСОБА_1 , військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , прикомандированому з метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » припинено відрядження до військової частини НОМЕР_2 з 27.09.2026, у зв 'язку з станом здоров 'я і скеровано до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Відповідно до доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2026 №693/55462 солдат ОСОБА_1 о 09.30 30.09.2026 року прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов`язків.

Відповідно до пункту 21 Інструкції, про самовільне залишення військової частини або місце служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), невихід без поважних причин на службу, нез`явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров`я, нез`явлення у разі призначення або переведення до нового місця служби командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням, усно - протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення, а протягом доби з моменту надання усної доповіді - письмово.

Факт безпідставної відсутності солдата ОСОБА_1 у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 підтверджується матеріалами адміністративної справи, а також поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про військове адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст.ст. 11, 16, 37, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідшстю й честю, не допускати самому і стримувати інших віл негідних вчинків.

Відповідно до пунктів 1, з частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) або поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, з порушенням статутних обов`язків, всупереч інтересам військової служби, солдат ОСОБА_1 без належних правових підстав та без поважних причин був відсутній у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 з 09.00 29.09.2026року по 09.30 30.09.2026 року та, як наслідок, вважається таким, що вчинив самовільне залишення частини тривалістю до десяти діб.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України введено воєнний стан, продовжений відповідними указами Президента України по теперішній час.

З пояснень солдата ОСОБА_1 не встановлено обставин, які б свідчили про наявність поважних причин відсутності на військовій службі у період з 09.00 29.09.2026 по 09.30 30.09.2026, у своїх поясненнях солдат ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні військового адміністративного правопорушення.

За викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , протиправно, всупереч інтересам військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, був відсутній у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у період з 09.00 29.09.2026 по 09.30 30.09.2026, без поважних причин.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 з 09.00 29.09.2026 року по 09.30 30.09.2026 року вчиняв військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП (Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи наявна його заява в якій просив справу розглядати без його участі, свою вину у вчинені правопорушення визнав в повному обсязі.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Крім того, інформація щодо вказаної справи міститься в загальному доступі в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/ , де в розділі «Громадянам» вказані відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судового засідання.

Про причини своєї неявки ОСОБА_4 суд не повідомив та не направив відповідного мотивованого клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, наявність йог заяви про визнання своєї вини, дана справа може бути розглянута без його участі.

Диспозиціями ч. 1 та ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб; самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Частиною четвертою ст. 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/22 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

У відповідності до вимог ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, доповідями по факту відсутності та прибуття ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника відповідно до службової характеристики, а також ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.

Обставинами, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.

Санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Враховуючи всі обставини справи, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Доказів наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.24, 33-35, 283-285, 294, 172-11 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (вісім тис. п`ятсот грн.).

Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.