Суд: Кіцманський районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №718/2407/26
Суддя: Нагорний В. В.
Справа № 718/2407/26
Провадження 2/718/1067/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.,
за участю секретаря судового засідання Якубівської В.В.,
учасники справи:
позивач - не з`явилась,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення грошових коштів та захист прав споживачів, -
в с т а н о в и в:
До Кіцманського районного суду Чернівецької області через свого представника - адвоката Маковійчука П.В. звернулась ОСОБА_1 (далі -позивач) із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання договору, повернення грошових коштів та захист прав споживачів.
Короткий зміст заяв по суті справи.
У позовній заяві представник позивача просить: розірвати договір купівлі-продажу № 631 від 09 січня 2025 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу трьох міжкімнатних дверей, загальною вартістю 43900 грн; стянгути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 26460 гривень, сплачених за договором купівлі-продажу № 631 від 09 січня 2025 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 гривень.
В обгрунтування позовної заяви зазначено, що 09 січня 2025 року позивач звернулась до відповідача із замовленням на виготовлення міжкімнатних дверей в кількості трьох штук, між ними було укладено договір купівлі-продажу № 631 від 09 січня 2025 року, позивачем було сплачено суму авансу в розмірі 26460 гривень в день укладення даного договору, оплата була здійснена готівкою, грошові кошти було передано відповідачу, який надалі визнав, що не може виконати замовлення та обіцяє повернути суму авансу, однак по сьогодні замовлення не виконано, сплачений нею аванс відповідачем не повернуто.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.08.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви - п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17.09.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 15 жовтня 2026 року о 12:00 год.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, при цьому у поданій через канцелярію суду 15.10.2026 заяві представник позивача просив розглянути справу без участі сторони позивача, позов підтримав в повному обсязі, погодився на ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, враховуючи наступне.
Поштове відправлення, адресоване ОСОБА_2 , повернулось до суду з відміткою пошти «адресат відсутній».
У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про додержання вимог пункту 91-1 Правил, тому суд зазначає, що за змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною першою статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
У постанові від 27 травня 2026 року у справі № 727/12793/24 (провадження № 61-4802св26) Верховний Суд зазначив, що проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за зареєстрованим місцем проживання є доказом належного вручення, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Верховний Суд також звернув увагу, що аналогічний підхід застосовується до вручення судових повісток, а до повноважень суду не належить встановлення фактичного місця проживання учасника справи під час кожної процесуальної дії.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
09 січня 2025 року ФОП ОСОБА_2 (далі - продавець) та ОСОБА_3 (далі - покупець) уклали договір купівлі-продажу № 631 (далі - договір), за змістом якого продавець зобов`язується доставити і передати у власність покупця товар, а покупець відповідно до умов договору оплатити і прийняти товар, вказаний в п.1.2. (додаток - Бланк замовлення або специфікації до договору купівлі-продажу) (п.1.1. договору).
У п.1.2. договору зазначена специфікація - дверні блоки під замовлення, двері у кількості 3 на дві сторони з доставкою, вартістю разом 43900 грн.
Ціна товару у п.2.1. договору не зазначена.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що ціна кожної одиниці товару вказана в специфікації. Оплата за товар здійснюється у гривні, на умовах від 50% вартості товару шляхом авансової оплати, після підписання договору, що становить аванс 600 Є /26460/ грн. Друга частина вартості товару оплата 17440 грн оплачується покупцем після отримання товару. Кошти сплачуються за безготівковим розрахунком шляхом внесення на поточний рахунок продавця.
Продавець здійснює доставку товару, зазначеного в п.1.2., до магазину в строк не пізніше 20 календарних днів з дня укладення договору. День і час доставки товару покупцеві сторони обговорюють додатково (п.3.1.-3.2 договору).
Відповідно до п.4.1. договору продавець зобов`язаний передати товар, зазначений в п.1.2. договору, покупцеві в порядку і в терміни, встановлені в договорі.
Порядок розірвання договору в договорі не визначено.
Договір підписаний ФОП ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 та ОСОБА_4 .
У специфікації до договору замовником зазначено ОСОБА_5 .
Зі змісту скріншотів переписки, долучених до матеріалів справи, вбачається, що однією із сторін зазначено " ОСОБА_6 ", який звертається у переписці до абонента " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
Доказів авансової оплати позивачем відповідачу матеріали справи не містять.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
Правові наслідки зміни або розірвання договору визначені ст.653 ЦК України, відповідно до якої у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).
Як встановлено судом, позивачем у даній справі є ОСОБА_1 , тоді як спірний договір укладений ОСОБА_7 , а підписаний підписаний покупцем як ОСОБА_4 .
У переписці, долученій до матеріалів справи, абонент звертається до іншого абонента зі словами " ОСОБА_8 ".
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що ім`я та по батькові покупця, зазначені у договорі, специфікації до нього не в повній мірі збігаються із іменем та по батькові позивача у даній справі, а відтак позивачем не доведено належними доказами, що договір купівлі-продажу №631 від 09 січня 2025 року був укладений саме ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що жодних доказів внесення авансової оплати позивачем відповідачу у розмірі 26460 гривень матеріали справи не містять, а відтак у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення грошових коштів та захист прав споживачів.
Заочне рішення може бути переглянуто Кіцманським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.В. Нагорний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua