Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №629/7788/26
Суддя: СОЛОДОВНИК І. С.
Кримінальне провадження №629/7788/26
Номер провадження 1-кп/629/360/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді – ОСОБА_1 ,
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження (№ 62025170030004659) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогань, Харківського району, Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого слюсарем у ТОВ Комерційно-виробнича фірма «Рома» (Хлібзавод «Рома») м. Златопіль, Лозівського району, Харківської області, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- прокурора ОСОБА_4 ,
- обвинуваченого ОСОБА_3 ,
- захисника ОСОБА_5 , -
В С Т А Н О В И В:
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 206 від 05.09.2024 р. військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особливого складу військової частини та на всі види забезпечення, та призначено на посаду курсанта 5 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 .
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують солдата ОСОБА_3 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно з вимогами ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби за мобілізацією, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , який розташувався в районі наметового містечка, за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилився від проходження військової служби та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді курсанта 5 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно, тимчасово ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 18.09.2024 р., покинув пункт тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , який розташовувався в районі наметового містечка, за адресою: АДРЕСА_3 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та був незаконно відсутній на військовій службі до 10.07.2026 р., тобто до моменту встановлення місцезнаходження останнього співробітниками Національної поліції України в установленому законом порядку на території Лозівського району Харківської області, якими було припинено вчинення триваючого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю та пояснив, що був призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 . 18.09.2024 р., перебуваючи в пункті тимчасової дислокації підрозділу та усвідомлюючи обов`язок не залишати місце служби, він самовільно залишив місце служби. За станом здоров`я його направили у м. Дніпро в лікарню, однак він вирішив поїхати додому, нікому не повідомляв, що поїхав додому, телефон вимкнув. Вказав, що дійсно в зазначені в обвинувальному акті дні, час та місці вчинив дане кримінальне правопорушення, всі викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. У скоєному розкаявся, шкодує про вчинене, хоче повернутися на службу.
Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його вина підтверджується дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами:
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 263 від 05.09.2024 р., відповідно до якого солдата ОСОБА_3 , який прибув з територіального центру комплектування та соціальної підтримки для комплектування навчальних батальйонів школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , з 05.09.2024 р. призначено курсантом навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено оклад за посадою у розмірі 2470 грн. Встановлено виплату щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 280 від 19.09.2024 р., відповідно до якого військовослужбовець за призовом по мобілізації солдат ОСОБА_3 , курсант навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вважається таким, що 18.09.2024 р. самовільно залишив військову частину. Призупинено виплати усіх видів грошового, речового, інших видів забезпечення з 18.09.2024 р. та виключено з котлового забезпечення частини з 20.09.2024 р.;
- військовим квитком серії НОМЕР_3 від 28.11.1995 р. на ім`я ОСОБА_3 , де видно про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 05.09.2024 р.;
- довідкою № 78/1115 військово-лікарської комісії від 11.04.2024 р., згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатний до військової служби;
- повідомленням командира військової частини НОМЕР_2 від 10.10.2024 р. № 3885 направлене директору територіального управління ДБР у м. Полтава, керівнику Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого, за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_3 самовільно залишив частину без поважної причини і не виконує обов`язки військової служби, відсутній у розташуванні 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , яке розташоване в АДРЕСА_3 з 18.09.2024 р. по теперішній час. В діях солдата ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини або місце служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці;
- матеріалами службового розслідування командира військової частини НОМЕР_2 , за результатами якого рішенням командира за порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України курсанта військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана». Позбавити щомісячної грошової премії у повному обсязі за вересень 2024 р. Підготувати та направити повідомлення за матеріалами службового розслідування до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_3 ;
- доповіддю ТВО командира військової частини НОМЕР_2 про самовільне залишення частини військовослужбовцем призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_3 , згідно з якою, під час шикування особового складу близько 18-20 години 18.09.2024 р. на території наметового містечка 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , яке розташоване поблизу АДРЕСА_3 , інструктор 5 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки старшим сержантом ОСОБА_6 у строю був виявлений незаконно відсутній військовослужбовець курсант 5 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , його зброя в наявності підрозділу. Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідає, місце його перебування на даний час невідоме;
- службовою карткою, де видно, що ОСОБА_3 з 2024 р. перебуває на військовій службі 4 роти військової частини НОМЕР_2 , на посаді курсанта, у званні – солдат;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2024 р. № 2794 про проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини військовослужбовцем призваним за мобілізацією курсантом 5 навчального взводу 4 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 ;
- поясненнями молодшого сержанта ОСОБА_7 та сержанта ОСОБА_8 від 30.09.2024 р., наданими ними в ході проведення службової перевірки, де вони пояснили, що 18.09.2024 р. близько 18-20 години під час ранкової перевірки особового складу на території наметового містечка 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , яке розташоване поблизу АДРЕСА_4 у строю був відсутній солдат ОСОБА_3 . Місце його перебування не відоме, на телефонні дзвінки не відповідає і не виконує обов`язки військової служби в умовах воєнного стану по теперішній час. Силами особового складу 4 навчальної роти були проведені пошукові заходи солдата ОСОБА_3 на території гарнізону військової частини НОМЕР_2 , але позитивних результатів вони не дали. Про причини своєї відсутності своїх безпосередніх командирів та командування ОСОБА_3 не повідомляв;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2024 р. № 1257 про результати службового розслідування, де видно, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_3 з 18.09.2024 р. по теперішній час у розташуванні військової частини НОМЕР_2 відсутній, місце його перебування невідоме, службові обов`язки військовослужбовця в умовах воєнного стану не виконує, проводить час на власний розсуд, будь-яких документів щодо причини своєї відсутності на військовій службі не надав. За порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України курсанта військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана». Позбавити щомісячної грошової премії у повному обсязі за вересень 2024 р. Підготувати та направити до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України солдатом ОСОБА_3 .
Судом з`ясовано фактичні дані, що містяться у показаннях обвинуваченого, а також дані, які відображені у письмових доказах, оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст. 368 КПК України, в межах пред`явленого обвинувачення.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана, його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, працював слюсарем у ТОВ Комерційно-виробнича фірма «Рома» (Хлібзавод «Рома») м. Златопіль, Лозівського району, Харківської області, військовозобов`язаний, за місцем проходження служби характеризується посередньо.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд не убачає.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання в межах санкції обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Суд також враховує правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах у справі № 750/2773/22 (провадження № 51-3061км22) від 22.12.2022 р. та у справі № 726/78/23, (провадження № 51-1772км23) від 11.07.2023 р., з яких убачається, що кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби свідчать про підвищену суспільну небезпечність, оскільки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, а тому застосування іншого покарання ніж позбавлення волі, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за вчинення таких дій.
Згідно з ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.07.2026 р. ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 10.07.2026 р. по 07.09.2026 р., який продовжено до 31.10.2026 р. за ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2026 р.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити раніше обраний – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання - з 10.07.2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_3 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, а саме з 10.07.2026 р. до дня набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на П`ЯТЬ років.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити раніше обраний – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання - з 10.07.2026 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання під вартою, а саме з 10.07.2026 р. до дня набрання цим вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua