Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №641/9570/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1135/2026Справа № 641/9570/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

09.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гафич І.І. звернувся до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 50 375,11 грн, а з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 30 079,44 грн і моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 28.05.2025 о 1915 жовтня 2026 року:40 у м. Харкові, пр-т Аерокосмічний, 187/1, автомобіль Jaguar E-Pace, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 під час руху заднім ходом зіткнувся з автомобілем Hyundai Ioniq 5, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. ДТП оформлено електронним європротоколом. Позивач скористалася прямим врегулюванням і звернулася до свого страховика ПАТ «НАСК «Оранта». 07.07.2025 страховик без погодження з позивачем виплатив 26 070,96 грн. За звітом оцінювача № 35/07-25 від 10.07.2025 вартість відновлювального ремонту становить 76 446,07 грн, а втрата товарної вартості 33 079,44 грн. Різницю до вартості ремонту, на думку позивача, має доплатити страховик. Втрату товарної вартості страховик не покриває, тому її має відшкодувати винна у ДТП особа (ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України). Моральну шкоду позивач пов`язує з пошкодженням автомобіля, втратою його ринкової вартості та тривалим невідновленням своїх прав.

09.09.2026 представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог з урахуванням висновку судового експерта № СЕ-19/121-26/7770-АВ від 31.07.2026. У ній він просив стягнути: з ПАТ «НАСК «Оранта» невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 49 339,28 грн (вартість ремонту 75 410,24 грн за вирахуванням виплачених 26 070,96 грн); з ОСОБА_2 матеріальну шкоду (втрату товарної вартості) в розмірі 33 050,32 грн; з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн; судові витрати: судовий збір, витрати на збір доказів і на правничу допомогу.

У запереченнях від 16.09.2026 на письмові пояснення ОСОБА_2 представник позивача наполягав на задоволенні позову. Він зазначив, що позивач мала право відмовитися від ремонту на СТО страховика (ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-IX). Розмір шкоди підтверджено висновком судового експерта, який відповідачі не спростували.

У відзивах від 24.12.2025 та 16.09.2026 відповідач просив у позові відмовити, вказував що за ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-IX при виплаті на рахунок потерпілої особи вартість ремонту визначає страховик. Автомобіль було оглянуто 02.06.2025 і додатково 24.06.2025, тому звіт оцінювача, замовлений позивачем, не може бути підставою для виплати (абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону). За калькуляцією страховика від 25.06.2025 позивачу виплачено 26 120,96 грн. Перегляд суми страховик пропонував здійснити через виплату на рахунок СТО (листи від 11.07, 31.07 і 21.08.2025), але позивач цим не скористалася. Відповідач просив розглядати справу за його відсутності.

У відзиві від 30.12.2025 та додаткових поясненнях від 16.01.2026 і 15.09.2026 представник відповідача адвокат Павлуненко К.Л. просила у позові відмовити. В обґрунтування вказувала, що у європротоколі немає опису та фото пошкоджень; оцінювач оглянув автомобіль лише 25.06.2025, тож не доведено, що оцінені пошкодження спричинені саме цим ДТП; звіт оцінювача є лише попереднім оціночним документом, доказів фактичних витрат на ремонт немає (постанова Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17); експерт не оглядав автомобіль, а працював за фото невідомого походження; товарознавча експертиза визначає вартість, але не встановлює причинного зв`язку пошкоджень із ДТП; втрата товарної вартості не нараховується в разі заміни складників, що не потребують фарбування (підп. «е» п. 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів); позивач відмовилася від запропонованого страховиком перегляду суми через СТО; моральну шкоду не доведено: ДТП сталася на парковці, без тілесних ушкоджень, а спір про розмір відшкодування сам по собі моральної шкоди не доводить (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц і Об`єднаної палати КЦС ВС у справі № 214/7462/20).

Орієнтовні витрати відповідача на правничу допомогу визначено в розмірі 20 000,00 грн. У поясненнях від 15.09.2026 представник просила не розглядати раніше подане клопотання про відкладення і розглянути справу за відсутності відповідача та її представника.

Процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.12.2025 справу розподілено судді Василенко О.Я.

Ухвалою від 10.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 19.01.2026 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 10.03.2026 за клопотанням представника позивача призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському НДЕКЦ МВС України, провадження зупинено. Ухвалою від 28.05.2026 провадження поновлено для вирішення клопотання експерта. Ухвалою від 16.06.2026 до матеріалів справи долучено фотознімки огляду автомобіля, експертизу доручено провести за матеріалами справи без огляду автомобіля, провадження зупинено.

18.08.2026 до суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/121-26/7770-АВ від 31.07.2026. Ухвалою від 20.08.2026 провадження поновлено.

Ухвалою від 16.09.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Заяву від 09.09.2026 подано до закінчення підготовчого засідання, тому суд вирішує справу в межах цих вимог. За змістом це зменшення вимоги до ПАТ «НАСК «Оранта» і збільшення вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди. Загальна ціна позову становить 92 389,60 грн.

У судове засідання 15.10.2026 учасники справи не з?явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином: шляхом надсилання судових повісток до їх електронних кабінетів та за адресами місця проживання. Всі учасники просили розглядати справу за їх відсутності: представник позивача у заявах від 09.09.2026 і 16.09.2026, ПАТ «НАСК «Оранта» у клопотанні від 14.09.2026, яке надійшло до суду 16.09.2026, представник Русанової Т.В. у поясненнях від 15.09.2026.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду суд не розглядає, бо вона сама просила цього не робити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

28.05.2025 о 19:40 за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 187/1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Jaguar E-Pace, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Ioniq 5, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з електронним європротоколом, підписаним обома водіями, зіткнення сталося під час руху автомобіля Jaguar заднім ходом. Автомобіль Hyundai отримав механічні пошкодження а.с. 17-20.

На дату ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ «СК «ІНГО» (поліс № 227684217), а відповідальність позивача в ПАТ «НАСК «Оранта» (поліс № 227926983).

02.06.2025 позивач звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» за прямим врегулюванням. Того ж дня страховик оглянув автомобіль, 24.06.2025 провів додатковий огляд. За калькуляцією страховика від 25.06.2025 вартість ремонту становить 26 120,96 грн, з них вартість запасних частин 5 419,26 грн а.с. 78-81. 16.06.2025 позивач просила страховика переглянути суму.

07.07.2025 ПАТ «НАСК «Оранта» перерахувало на рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 26 120,96 грн. Згідно з довідкою банку від 20.10.2025 № 71GSNH2G4OHTK77Q з цієї суми утримано 50,00 грн комісії банку, на рахунок зараховано 26 070,96 грн а.с. 54. Листами від 11.07.2025, 31.07.2025 та 21.08.2025 страховик повідомив, що перегляд суми можливий лише за умови виплати на рахунок СТО.

За звітом про оцінку № 35/07-25 від 10.07.2025, складеним на замовлення позивача після огляду автомобіля 25.06.2025, вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 76 446,07 грн, втрата товарної вартості 33 079,44 грн а.с. 23-35.

Згідно з висновком судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-26/7770-АВ від 31.07.2026, складеним за матеріалами справи без огляду автомобіля, станом на 28.05.2025 а.с. 185-209: вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу становить 75 410,24 грн; величина втрати товарної вартості становить 33 050,32 грн; вартість матеріального збитку становить 108 460,56 грн.

У дослідницькій частині висновку (сторінка 10) експерт зазначив, що вартість робіт, складників та матеріалів визначено з урахуванням ПДВ: вартість робіт 4 950,00 грн (з урахуванням робіт з фарбування), вартість матеріалів 9 140,24 грн (з урахуванням вартості кріпильних деталей), вартість складників 61 320,00 грн. Ці суми відповідають ремонтній калькуляції № 469 від 29.07.2026, складеній у програмному комплексі Audatex. За калькуляцією заміні підлягають бампер передній, фара права, кронштейн правий, кронштейн датчика паркування; фарбуванню підлягають бампер, диск колеса, декоративні накладки ґрати радіатора та крила.

Доказів фактичного ремонту автомобіля на СТО та сплати позивачем ПДВ у справі немає. Рахунок-фактура ДП «Автотрейдінг-Харків» № АХО-003665 від 12.06.2025 є кошторисом і виконання робіт не підтверджує.

Норми права, які застосовує суд

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1, п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

ДТП сталася 28.05.2025, тому до спірних правовідносин застосовується Закон України від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 3720-IX), введений в дію з 01.01.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 3720-IX відповідальним за дотримання вимог цього Закону під час прямого врегулювання страхового випадку є страховик, який здійснив таке врегулювання.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 3720-IX витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону № 3720-IX вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика, або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; вартість робіт з ремонту (заміни) таких складових частин (деталей). Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років, до розрахунку вартості складових частин (деталей), що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 27 Закону № 3720-IX страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів; для здійснення відновлювального ремонту відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-IX у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

За приписами абз. 2 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-IX страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-IX, якщо представник страховика не провів огляд у визначений строк, страховик відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди.

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 30 Закону № 3720-IX страхова виплата не здійснюється у частині втрати товарної вартості транспортного засобу, визначеної відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі Методика), величина втрати товарної вартості є умовною величиною зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ. Згідно з п. 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Відповідно до п. 8.6.1 Методики величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. За приписами п. 8.6.2 Методики величина ВТВ КТЗ не нараховується, зокрема, якщо строк експлуатації легкових автомобілів перевищує 7 років для КТЗ, виготовлених не в країнах СНД (підп. «а»); складові частини КТЗ раніше піддавалися відновлювальному ремонту або пофарбуванню (підп. «д»); потрібна заміна окремих складників, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підп. «е»); КТЗ раніше був аварійно пошкоджений (підп. «ж»).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За приписами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Відповідно до ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу; відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка суду

За європротоколом ДТП сталася під час руху автомобіля ОСОБА_2 заднім ходом. Своєї вини відповідач не заперечує і доказів відсутності вини не надала (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Причинний зв`язок між ДТП і пошкодженнями, врахованими експертом, суд установлює за сукупністю доказів. Страховик оглянув автомобіль 02.06.2025, на п`ятий день після ДТП, визнав подію страховим випадком і здійснив виплату. У калькуляції страховика враховано роботи з переднім бампером, датчиком паркування і фарою, тобто з тими ж деталями передньої правої частини, що й у калькуляції експерта. Відповідач не надала доказів того, що будь-яке з цих пошкоджень виникло за інших обставин, і не просила призначити трасологічну чи повторну експертизу. Доводи про невідоме походження фотознімків суд відхиляє: фото зроблені під час огляду оцінювачем, долучені ухвалою суду від 16.06.2026, а зафіксовані на них пошкодження збігаються з тими, які визнав сам страховик. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки невчинення процесуальних дій несе сторона, яка їх не вчинила.

Суд бере до уваги висновок судового експерта № СЕ-19/121-26/7770-АВ. Експертизу проведено державною спеціалізованою установою на підставі ухвали суду, експерта попереджено про кримінальну відповідальність. Розрахунок виконано у системі Audatex за цінами на дату, близьку до ДТП. Висновок майже збігається зі звітом оцінювача № 35/07-25 (розбіжність у вартості ремонту становить 1,4 %). Відповідачі висновку експерта, складеного на їх замовлення (ст. 106 ЦПК України), не подали і про призначення повторної експертизи (ст. 113 ЦПК України) не просили. Проведення експертизи без огляду автомобіля доручив суд ухвалою від 16.06.2026, тому ця обставина не знецінює висновок.

Страховик, який здійснив пряме врегулювання, є належним відповідачем за вимогою про страхову виплату (ч. 3 ст. 19 Закону № 3720-IX).

Довід страховика про те, що розмір виплати на рахунок потерпілої особи визначає лише він, суд відхиляє. Частина 5 статті 27 Закону № 3720-IX визначає, хто розраховує вартість ремонту під час врегулювання страхового випадку, однак не звільняє страховика від обов`язку здійснити виплату в розмірі, що відповідає ч. 2, 3 цієї статті, і не виключає судової перевірки правильності такого розрахунку. Страхова виплата має відповідати вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який він мав до ДТП, а для транспортного засобу строком експлуатації до п`яти років до розрахунку включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником (ч. 2, 3 ст. 27 Закону № 3720-IX). При цьому п. 1 ч. 3 ст. 27 Закону № 3720-IX серед підстав визначення переліку складових частин, що потребують ремонту (заміни), прямо називає висновок судового експерта.

Калькуляція страховика цим вимогам не відповідає: складові частини в ній оцінено в 5 419,26 грн, тоді як за висновком судового експерта їх вартість становить 61 320,00 грн. Оскільки страховик здійснив виплату в розмірі, меншому за встановлений законом, суд визначає належний розмір виплати на підставі висновку судової експертизи, призначеної в порядку ст. 103 ЦПК України. Довід страховика про абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-IX стосується відшкодування потерпілій особі витрат на оцінювача, обраного нею самостійно. Позивач таких витрат зі страховика не стягує, а розмір виплати суд визначає не за звітом оцінювача № 35/07-25, а за висновком судового експерта. Закон також не ставить доплату заниженої суми в залежність від згоди потерпілої особи на виплату через СТО: відмова від СТО впливає лише на спосіб виплати і на вирахування ПДВ.

Водночас суд дійшов висновку, що вимога позивача до страховика підлягає задоволенню частково. Так, позивач відмовилася від виплати на рахунок СТО, тож виплата на її рахунок здійснюється за вирахуванням ПДВ (ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-IX). Експерт визначив вартість робіт, складників та матеріалів з урахуванням ПДВ (сторінка 10 висновку). Доказів фактичного ремонту та сплати ПДВ позивач не надала. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 591/1861/22: за відсутності доказів ремонту ПДВ відшкодуванню не підлягає. Цей висновок сформовано за Законом № 1961-IV, але він застосовний, бо ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-IX закріпила те саме правило.

За довідкою банку від 20.10.2025 № 71GSNH2G4OHTK77Q страховик перерахував 26 120,96 грн. Різниця в 50,00 грн між перерахованою і зарахованою сумою є комісією банку і недоплатою страховика не є. Тому суд враховує виплату в сумі 26 120,96 грн.

Отже, розмір недоплаченого страхового відшкодування суд розраховує таким чином:

Вартість відновлювального ремонту з ПДВ75 410,24 грн

ПДВ (75 410,24 / 6)12 568,37 грн

Вартість ремонту без ПДВ62 841,87 грн

Виплачено страховиком 07.07.202526 120,96 грн

До стягнення36 720,91 грн

У решті вимоги до страховика слід відмовити.

Щодо вимоги до ОСОБА_2 про відшкодування втрати товарної вартості суд дійшов таких висновків.

Втрата товарної вартості входить до реальних збитків (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, п. 8.3 Методики). Страховик її не відшкодовує (п. 12 ч. 1 ст. 30 Закону № 3720-IX), тому її сплачує особа, яка завдала шкоду (ст. 1166, 1188, 1194 ЦК України; постанова Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 420/998/18).

Довід відповідача про підп. «е» п. 8.6.2 Методики суд відхиляє, оскільки цей підпункт виключає нарахування ВТВ лише тоді, коли замінювані складники не потребують пофарбування. За калькуляцією експерта новий бампер підлягає пофарбуванню, пофарбуванню підлягають також диск колеса і декоративні накладки ґрати радіатора та крила. Інших підстав, передбачених п. 8.6.2 Методики, суд не встановив: строк експлуатації автомобіля 2023 року випуску не перевищує 7 років (підп. «а»), доказів попереднього ремонту, пофарбування чи аварійних пошкоджень автомобіля немає (підп. «д», «ж»). Довід про відсутність доказів фактичних витрат на ремонт не стосується втрати товарної вартості: це зниження ринкової вартості автомобіля, яке визначається оцінкою, а не платіжними документами. Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 відшкодування у розмірі 33 050,32 грн.

Вимоги про стягнення з ОСОБА_2 вартості ремонту чи ПДВ позивач не заявляла, тому суд цього питання не вирішує (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд встановив таке.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України пошкодження майна може бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Проте позивач не навела конкретних обставин, які б свідчили про зміни в її життєвих зв`язках чи про душевні страждання, і доказів на це не надала. ДТП сталася на парковці, без тілесних ушкоджень, пошкоджено зовнішні деталі кузова. За даними експерта про пробіг автомобіль і після ДТП експлуатувався. Тривале невідновлення прав, на яке посилається позивач, пов`язане передусім зі спором зі страховиком, а не з діями ОСОБА_2 . Тобто позивач має принаймні мінімально аргументувати наявність моральної шкоди та її розмір. Цієї вимоги на думку суду позивач не виконала, тому у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Решта доводів сторін на висновки суду не впливає. Давати детальну відповідь на кожен аргумент суд не зобов`язаний (рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, п. 58).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 69 771,23 грн із 92 389,60 грн заявлених: до ПАТ «НАСК «Оранта» на 36 720,91 грн, до ОСОБА_2 на 33 050,32 грн.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 07.12.2025 (а.с. 13). Після збільшення ціни позову до 92 389,60 грн доплата не потрібна: 1 % ціни позову (923,90 грн) менший за мінімальний розмір збору. Пропорційно задоволеним вимогам з ПАТ «НАСК «Оранта» стягується 481,40 грн (1 211,20 ? 36 720,91 / 92 389,60), з ОСОБА_2 433,28 грн (1 211,20 ? 33 050,32 / 92 389,60).

За платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2026 за проведення експертизи Харківському НДЕКЦ МВС України сплачено 5 776,32 грн, фактичний платник ОСОБА_1 а.с. 169. Експертиза стосувалася лише майнових вимог (82 389,60 грн), тому витрати на неї розподіляються пропорційно задоволеним майновим вимогам: з ПАТ «НАСК «Оранта» 2 574,50 грн (5 776,32 ? 36 720,91 / 82 389,60), з ОСОБА_2 2 317,15 грн (5 776,32 ? 33 050,32 / 82 389,60). Комісія банку 57,76 грн до витрат на експертизу не входить.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

Доказів оплати звіту оцінювача № 35/07-25, договору про надання правничої допомоги, акта виконаних робіт і доказів оплати послуг адвоката позивач не надала.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Такої заяви позивач не подавала, тому підстав для розподілу цих витрат немає.

Відповідач зазначила орієнтовний розмір витрат 20 000,00 грн, але доказів їх понесення (акта, розрахунку, оплати) не надала і заяви за ч. 8 ст. 141 ЦПК України не подала. Тому ці витрати суд не розподіляє.

Керуючись ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 19, 27, 30, 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 49, 76-81, 89, 110, 133, 137, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 36 720 (тридцять шість тисяч сімсот двадцять) грн 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду (втрату товарної вартості транспортного засобу) у розмірі 33 050 (тридцять три тисячі п`ятдесят) грн 32 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн 40 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 433 (чотириста тридцять три) грн 28 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 317 (дві тисячі триста сімнадцять) грн 15 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя О.Я.Василенко