Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №420/35254/25
Суддя: Білоус О.В.
ОКРЕМА ДУМКА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №420/35254/25
адміністративне провадження №К/990/31663/26
судді Верховного Суду Білоуса О.В. у справі №420/35254/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2025: № 7381/15-32-24-05-20, № 7383/15-32-24-05-20, № 7384/15-32-24-05-20, № 7386/15-32-24-05-20, № 7387/15-32-24-05-20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області направлено позивачці за адресою її реєстрації засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит про надання інформації та її документального підтвердження стосовно отримання доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans № 13794/КПР/15-32-24-05-06 від 04.10.2024. Однак поштове відправлення повернуто 30.10.2024 за закінченням терміну зберігання. Відповіді на вказаний запит позивачкою надано не було.
Наказом від 05.12.2024 № 12567-п відповідач призначив проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з 15.01.2025 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2021 року по 31.12.2022 року на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Копія наказу про проведення перевірки, а також повідомлення про проведення перевірки від 05.12.2024 року № 1320/15-32-24-05 направлені позивачці засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 05.12.2024 № 0600990522607 на податкову адресу позивачки, однак поштове відправлення також повернуто 25.12.2024 за закінченням терміну зберігання.
ГУ ДПС в Одеській області в період з 15.01.2025 по 28.01.2025 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, за результатами якої складений акт від 29.01.2025 № 3480/15-32-24-05-15.
Під час проведення перевірки ГУ ДПС в Одеській області позивачці направлявся запит про надання інформації та її документального підтвердження від 22.01.2025 № 910/КПР/15-32-24-05-06, однак поштове відправлення повернулось за закінченням терміну зберігання.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачкою п. 49.1, п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання позивачкою декларації про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки, та недекларування сум отриманого доходу за 2021 рік - 656 531,72 грн, за 2022 рік - 1 152 203,45 грн; п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164.1, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170, п. 179.7 ст. 179 ПК України в частині несплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за 2021 рік - 118 175,71 грн, за 2022 рік - 207 396,62 грн; п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164.1, п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170, п. 179.7 ст. 179, п. п. 1.1, 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині несплати до бюджету військового збору за 2021 - 9 847,98 грн, за 2022 рік - 17 283,05 грн; п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині зберігання та надання контролюючому органу первинних документів; п. п. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України в частині ненадання позивачкою відповіді на письмовий запит про надання інформації.
На підставі акту перевірки від 29.01.2025 № 3480/15-32-24-05-15 ГУ ДПС в Одеській області 19.02.2025 винесені податкові повідомлення-рішення: № 7381/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 680 грн за неподання декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки; № 7383/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020 грн за ненадання контролюючому органу первинних документів; № 7384/15-32-24-05-20, яким до позивачки застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8 000 грн за ненадання контролюючому органу документів на запит; № 7386/15-32-24-05-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями в розмірі 325 572,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 81 393,08 грн; № 7387/15-32-24-05-20, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковими зобов`язаннями в розмірі 27 131,03 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6782,76 грн.
Відмовивши у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що перевірка проведена відповідачем правомірно, а податковою інформацією, отриманою від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у встановленому порядку підтверджується одержання позивачкою доходів від британського суб`єкта господарювання - «Fenix International Ltd» - за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2021-2022 років. Натомість позивачкою вказані обставини не спростовані та документи на спростування таких обставин під час перевірки надані не були.
Скасувавши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Верховного Суду виходила з того, що сам по собі факт отримання такої податкової інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.
Зокрема, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що предметом доказування у цій справі є не лише факт надходження до контролюючого органу міжнародної податкової інформації щодо позивачки, а й встановлення того, чи підтверджує така інформація отримання нею саме доходу, який відповідно до положень ПК України є об`єктом оподаткування, а також його розміру та періоду отримання.
Разом з тим, на думку колегії суддів Верховного Суду, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні клопотання позивачки про витребування інформації від компетентного органу Сполученого Королівства та британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» не встановили, чи свідчить зазначена в інформації, отримана від компетентного органу Сполученого Королівства, сума про розмір фактично отриманого доходу платника податків чи відображає інший узагальнений показник діяльності облікового запису на платформі, сформований за результатами відповідного звітного періоду, чи належить позивачці банківський рахунок, реквізити якого мають бути вказані у налаштуваннях акаунту.
Не погоджуюсь із наведеними висновками колегії суддів Верховного Суду у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою та другою статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, матеріали справи містять клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просив:
звернутися із судовим дорученням про надання інформації до компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо отримання інформації від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», про облікові записи зареєстровані на ім`я громадянки України ОСОБА_1 , у період 01.01.2021-31.12.2022 рр.; інформація про способи за допомогою яких проводились виплати за обліковими записами, які зареєстровані на ім`я громадянки України ОСОБА_1 , у період 01.01.2021-31.12.2022 рр.; інформація про реквізити банківського рахунку, або рахунку (електронного гаманця) у платіжній системі на які проводились виплати з акаунтів зареєстрованих на ім`я громадянки України ОСОБА_1 , у період 01.01.2021-31.12.2022 рр. та інформацію про суми виплаченого на користь громадянки України ОСОБА_1 доходу у період 01.01.2021-31.12.2022 рр. за вирахуванням податків, зборів, комісій;
звернутися із судовим дорученням про надання інформації до компетентного органу Співдружності Домініки щодо отримання інформації від фінансової установи, яка має ліцензію в Співдружності Домініки «PAXUM BANK LIMITED», інформацію про власника рахунку (електронного гаманця) у платіжній системі PAXUM, який був зв`язаний із обліковим записом громадянки України ОСОБА_1 на платформі OnlyFans, а також інформацію про усі вхідні та вихідні транзакції за період 01.01.2021-31.12.2022 рр.
При цьому, у вказаному клопотанні представник позивача не зазначив заходів, яких він або позивачка вжили для отримання відповідних доказів самостійно.
У ході судового засідання у суді касаційної інстанції представник позивача також пояснив, що ні він, ні позивачка, не звертались за отриманням вказаної інформації до відповідних суб`єктів господарювання.
За вказаних обставин вважаю, що при поданні заяви про витребування доказів у справі позивачка не дотрималась вимог статті 80 КАС України, оскільки мала б надати належні та допустимі докази вжиття заходів для отримання наведених доказів самостійно, або зазначити причини неможливості самостійного їх отримання, а тому суд першої інстанції, з висновком якого подився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у справі.
В свою чергу, під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для висновків про порушення позивачкою норм податкового законодавства стало надходження до ГУ ДПС в Одеській області листа від ДПС України від 02.10.2024 року №27331/7/99-00-24-04-03-07 з інформацією, наданою компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі «OnlyFans» за 2020-2022 роки.
Відповідно до витягу з цієї інформації ОСОБА_1 (адреса співпадає з адресою, зазначеною позивачем в позові та з тією, за якою позивачка зареєстрована в м. Одесі) отримала дохід від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі «OnlyFans» в розмірі 24068 доларів США за 2021 рік та 31508 доларів США за 2022 рік.
Вважаю, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій позивачкою не спростовано наданих податковим органом документів та не надано належних та допустимих доказів, зокрема, виписок з відповідного електронного гаманця, який зазначений у Додатку 1 до інформації від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, або належних обґрунтувань неможливості отримання таких доказів.
Податковий орган, в свою чергу, надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції, зокрема, податкову інформацію, якою підтверджується одержання саме позивачкою доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2021-2022 років та належним чином засвідчений переклад цієї інформації.
З урахуванням викладеного, вважаю, що колегія суддів у цій справі мала прийняти відповідну постанову відповідно до статті 349 КАС України, а не скасовувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направляти справу на новий розгляд.
Суддя О.В. Білоус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua