Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №560/8419/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №560/8419/25

адміністративне провадження № К/990/36874/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Закупненської селищної ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 (суддя Польовий О.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Томчука А.В., суддів Драчук Т.О., Савицької Н.В.) у справі №560/8419/25 за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У травні 2025 року Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - Прокурор, позивач) звернувся до суду з позовом до Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Селищна рада, відповідач), в якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди площею 24 кв.м, що знаходиться за межами населеного пункту села Гусятин, безхазяйним майном та набуття права власності на нього, і зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

2. Прокурор послався на те, що гідротехнічна споруда є приналежністю водного об`єкта (ставка), право власності на який, на його думку, належить Селищній раді, тому вона мала зареєструвати споруду як безхазяйне майно, однак не вжила заходів навіть після звернення Прокурора.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Суди попередніх інстанцій установили, що за межами населеного пункту поблизу села Гусятин на річці Муха (ліва притока річки Збруч, басейн річки Дністер) знаходиться русловий ставок орієнтовною площею 5,3 га з гідротехнічною спорудою площею 24 кв.м. Споруда розташована на території Національного природного парку «Подільські товтри», створеного Указом Президента України від 27.06.1996 №474/96, на земельній ділянці, що є власністю держави. Водні об`єкти в межах територій заповідного фонду є об`єктами загальнодержавного значення.

4. Документація (паспорт водного об`єкта, технічні характеристики) на ставок і споруду відсутня (лист Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 13.03.2025 №322). Реєстрація права власності та інвентаризація гідротехнічних споруд у селі Гусятин не проводились (лист Комунального підприємства «Чемеровецьке районне бюро технічної інвентаризації» від 17.03.2025 №86). Споруда не перебуває в управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (лист від 27.02.2025 №10-11/625).

5. Хмельницька обласна рада рішенням від 18.05.2011 №23-4/2011 рекомендувала органам місцевого самоврядування провести інвентаризацію гідротехнічних споруд і вжити заходів щодо передачі безхазяйних споруд у комунальну власність громад. На запит Прокурора Селищна рада листом від 16.01.2025 №02-02-20/51 повідомила, що на її території є сім гідротехнічних споруд, процедура визнання майна безхазяйним не розпочиналась, в оренду споруди не передавались.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026, позов задовольнив. Суди виходили з того, що орган місцевого самоврядування є єдиним уповноваженим суб`єктом для вчинення дій щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та подальшого звернення до суду з метою набуття права власності на таке майно, що законодавець не ставить ці дії в залежність від форми власності земельної ділянки, на якій майно розташоване, і що відповідач не надав доказів вжиття відповідних заходів.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

7. Селищна рада в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і відмовити в позові. Підставою касаційного оскарження вона називає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України: суди, на її думку, неправильно застосували частину першу статті 181, частину першу статті 182 ЦК України та статтю 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) без урахування висновків Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №240/6362/19 про те, що обов`язковою умовою покладення на орган місцевого самоврядування обов`язку діяти за статтею 335 ЦК України є встановлення належності об`єкта до капітального нерухомого майна. Скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні технічний паспорт, акт інвентаризації чи інший документ, який це підтверджує.

8. Скаржник також покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 335 ЦК України у взаємозв`язку з частиною п`ятою статті 16 та статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до гідротехнічних споруд, розташованих за межами населених пунктів на землях державної власності природно-заповідного фонду, які не передавалися громаді. Він наголошує, що покладення на Селищну раду обов`язку виготовляти документацію на майно в межах національного парку створює прецедент нецільового використання коштів місцевого бюджету в умовах воєнного стану, та посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

9. Прокурор у відзиві просить залишити судові рішення без змін, оскільки орган місцевого самоврядування є єдиним уповноваженим суб`єктом для вчинення дій щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги. Орган місцевого самоврядування зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Від імені територіальної громади права суб`єкта комунальної власності здійснює відповідна рада щодо майна, яке належить громаді (частини перша і п`ята статті 16, стаття 60 Закону №280/97-ВР).

11. Ключовим для вирішення справи є питання, чи може гідротехнічна споруда, розташована на земельній ділянці державної власності в межах національного природного парку, бути визнана безхазяйним майном і чи зобов`язана Селищна рада вживати заходів щодо її взяття на облік та набуття права власності.

12. Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (частина перша статті 187 ЦК України). Право власності на земельну ділянку поширюється, зокрема, на водні об`єкти, які на ній знаходяться (частини 3- 5 статті 373 ЦК України). Водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води, зокрема ставок; води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (статті 1, 6 Водного кодексу України). До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами (стаття 4 Водного кодексу України).

13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.07.2026 у справі №915/268/24 виснувала, що гідроспоруда нерозривно пов`язана із земельною ділянкою, а її переміщення в інше місце неможливе без пошкодження, знецінення та зміни призначення, тому така гідротехнічна споруда разом з водним об`єктом є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Існування водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці водного фонду, залежить від наявності гідротехнічної споруди: без неї не буде водного об`єкта (ставка). Гідротехнічна споруда не може бути відокремлена від земельної ділянки водного фонду без пошкодження або істотного знецінення земельної ділянки та водного об`єкта.

Гідротехнічна споруда як складова частина речі - земельної ділянки водного фонду - не має самостійного господарського призначення поза межами конкретно визначеної земельної ділянки водного фонду та не може бути самостійним об`єктом права власності й об`єктом цивільного обороту. Право власності на неї не може виникати, переходити чи припинятися окремо від речі (земельної ділянки водного фонду): правова доля складової частини слідує за правовою долею речі.

Тому визнання гідротехнічної споруди окремо від земельної ділянки безхазяйним майном, передача цієї споруди, яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду і перебуває у державній власності, у комунальну власність, у тому числі шляхом визнання її безхазяйною, суперечить правовому режиму земель водного фонду та водних об`єктів, які не можуть перебувати у комунальній чи приватній власності.

14. Колегія суддів керується цим висновком. Гідротехнічна споруда площею 24 кв.м нерозривно пов`язана з руслом ставка на річці Муха та із землею, на якій розташована, а ця земля, за встановленими судами обставинами, перебуває в межах Національного природного парку «Подільські товтри» і є власністю держави. Відтак споруда є складовою частиною земельної ділянки, не є самостійним об`єктом нерухомого майна й не може бути безхазяйною річчю.

15. За таких умов Селищна рада не мала правових підстав для звернення до державного реєстратора із заявою про взяття споруди на облік як безхазяйного нерухомого майна. Висновок судів попередніх інстанцій про те, що за статтею 335 ЦК України орган місцевого самоврядування є уповноваженим суб`єктом щодо безхазяйного нерухомого майна на своїй території, сам по собі правильний, однак у цій справі не застосовний, бо споруда безхазяйним майном не є. Помилковим є й висновок судів про те, що розташування споруди на землях державної власності не звільняє Селищну раду від обов`язку вживати відповідних заходів: оформити право комунальної власності на споруду окремо від землі, на якій вона розташована, неможливо.

16. Відсутність підстав для набуття споруди у комунальну власність не означає, що вона залишається без піклування. Від імені Українського народу права власника землі та водних об`єктів здійснюють органи державної влади (стаття 13 Конституції України), а забезпечення екологічної безпеки є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України). До заходів щодо збереження водності річок належить створення спеціалізованих служб по догляду за гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані (пункт 2 частини першої статті 81 Водного кодексу України). Забезпечення безаварійної експлуатації гідротехнічної споруди є завданням власників чи користувачів водного об`єкта, на якому вона розташована, а невжиття заходів щодо її збереження може спричинити аварії та повені, що загрожує інтересам держави. Піклуватися про споруду має власник землі, а не Селищна рада.

17. З огляду на це інші доводи скаржника, зокрема щодо відсутності технічного паспорта, не мають вирішального значення. Висновки Верховного Суду у справі №240/6362/19 до цих правовідносин також не застосовні, оскільки, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, спір у ній стосувався щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

18. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном і набуття права власності на неї. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення і ухвалює нове рішення, якщо воно ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Через неправильне застосування судами норм матеріального права рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закупненської селищної ради задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 у справі №560/8419/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди, площею 24 кв.м, що знаходиться за межами населеного пункту села Гусятин, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, безхазяйним майном та набуття права власності на вказане безхазяйне майно, а також зобов`язання вчинити відповідні дії, відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб