Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №240/17333/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №240/17333/26

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17333/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

16 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач під час нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року не врахував у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, та суми індексації грошового забезпечення, нарахованої згідно із судовим рішенням у справі № 240/2422/24. Відповідач також не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого у період з 01 березня 2018 року по 16 серпня 2023 року позивачу нараховано грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та допомогу при звільненні, належні суми індексації.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 ОСОБА_1 проходила службу у В/ч НОМЕР_1 .

2.2 Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 16 серпня 2023 року №242 позивача звільнено з військової служби.

2.3 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №240/2422/24 зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

2.4 У січні 2026 року до В/ч НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит щодо надання інформації про виплачені спірні суми та здійснити їх доплату.

2.5 На вказаний адвокатський запит відповідач листом від 29 квітня 2026 року №4059 відмовив у такій виплаті.

2.6 Уважаючи бездіяльність відповідача щодо не включення до грошового забезпечення, з якого нараховано грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток сум індексації та щомісячної додаткової винагороди протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року у заниженому розмірі, без урахування суми індексації та щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється такі виплати, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, та індексації, нарахованої у розмірах згідно судового рішення у справі №240/2422/24, з урахуванням виплачених сум;

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 березня 2018 року по 16 серпня 2023 року у заниженому розмірі, без урахування суми індексації;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 16 серпня 2023 року грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань із урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого обчислюються такі виплати, сум індексації, нарахованої згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/2422/24;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.2 Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за період її виплати - з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Також суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер і повинна враховуватися під час обчислення одноразових виплат.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

4.2 Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

1.1 Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон України №2011-XII), пунктом 1 статті 9 якого обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

1.2 Положеннями статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

1.3 Щодо включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за період з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року, колегія суддів зазначає таке.

1.4 Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, а також порядок виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі – Інструкція №260), яка діяла до 20 липня 2018 року.

1.5 Відповідно до пунктів 30.1– 30.3 Інструкції №260 грошова допомога для оздоровлення надається в розмірі місячного грошового забезпечення, а її розмір визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

1.6 До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

1.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», чинною до 28 лютого 2018 року, було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

1.8 Підпунктами 1, 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 установлено щомісячну додаткову грошову винагороду окремим категоріям військовослужбовців у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

1.9 Як установлено судом першої інстанції, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №240/2422/24 позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. Водночас під час обчислення грошової допомоги для оздоровлення за період 2016– 2018 років та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань щомісячну додаткову грошову винагороду не було включено до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок цих виплат.

1.10 Обґрунтовуючи неврахування зазначеної винагороди, відповідач посилався на положення Інструкції №260. Проте, застосовуючи Інструкцію №260 як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні й виплаті позивачу допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції врахував пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.

1.11 Установлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

1.12 Проаналізувавши наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягають Закон України №2011-XII та Постанова №889, а норми Інструкції №260 не підлягають застосуванню в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди.

1.13 Аналогічна позиція суду викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17 та у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №520/8887/2020.

1.14 Ураховуючи встановлені обставини справи та наведені правові висновки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатися одноразовою та повинна бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, саме за період, за який вона виплачувалася, тобто з 13 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

1.15 Щодо врахування індексації грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток колегія суддів зазначає таке.

1.16 Підпунктом 2 пункту 3 статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

1.17 Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон №1282-XII).

1.18 Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

1.19 Ураховуючи, що індексації підлягають усі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України №2011-XII містить відсилочну норму, суд першої інстанції дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер, а питання її включення до складу грошового забезпечення не регулюється положеннями Закону України №2011-XII або Закону України №2262-XII.

1.20 При вирішенні цього питання суд застосував положення Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року №2017-III, Закону №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

1.21 Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразових виплат.

1.22 Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки систематичний характер індексації та її призначення зумовлюють необхідність її врахування під час обчислення відповідних виплат військовослужбовцям.

1.23 Щодо врахування індексації грошового забезпечення при обчисленні виплат за період з 01 березня 2018 року по 16 серпня 2023 року суд першої інстанції встановив, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у цей період визначався Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі – Порядок №260).

1.24 Положеннями пункту 6 розділу ХХІІІ, пункту 7 розділу ХХІV, пункту 6 розділу ХХХІ та пункту 5 розділу ХХХІІ Порядку №260 визначено порядок обчислення грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з відповідних складових грошового забезпечення військовослужбовця.

1.25 Водночас індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема оплати праці (грошового забезпечення), та має систематичний характер, а тому є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

1.26 Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

1.27 Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №638/5794/17, від 27 грудня 2019 року у справі №643/11749/17 та від 24 жовтня 2018 року у справі №820/3211/17.

1.28 За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність врахування індексації грошового забезпечення при обчисленні зазначених виплат за період з 01 березня 2018 року по 16 серпня 2023 року.

1.29 Щодо способу захисту порушених прав позивача колегія суддів зазначає, що, як установлено судом першої інстанції, позивач оскаржує неврахування індексації під час обчислення та виплати належних їй грошових допомог і компенсації. Водночас відповідачем було здійснено нарахування та виплату таких сум, однак у зменшеному розмірі. З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача, а не його бездіяльності.

1.30 Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає обґрунтованим зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди й індексації грошового забезпечення у визначені судом періоди та з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

2.1 Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКузьмишин В.М.

СуддіСапальова Т.В. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua