Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №600/2575/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2575/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

16 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у нарахуванні заборгованості в розмірі 632212 грн. 28 коп., ОСОБА_1 , що зазначено в Листі від 14.05.2025 р. №2314-2224П-178-240025.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 14.08.2019 – 31.03.2025 отримував пенсію у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності на підставі довідки МСЕК №642086 від 14.08.2019. Проте, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.01.2025 позивачу було відмовлено у продовженні третьої групи інвалідності. Враховуючи прийняте рішення експертної команди пенсійний орган отриману позивачем пенсію по інвалідності у період з 14.08.2019 – 31.03.2025 у загальному розмірі 632212,28 грн. відніс до надміру сплачених сум пенсії, які підлягають поверненню у відповідності ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодився із вказаними діями відповідача, оскільки повернення отриманих коштів можливе лише у випадку зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, що призвело до безпідставної виплати коштів. Однак, при встановленні групи інвалідності позивач діяв добросовісно, не подавав жодних недостовірних документів та отримував пенсію на підставі чинного безстрокового рішення МСЕК, що на його думку, виключає можливість застосування у даному випадку положень ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

7 вересня 2026 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, якими отримані ОСОБА_1 суми пенсії по інвалідності за період з 14.08.2019 - 31.03.2025 у загальному розмірі 632212,24 грн. були віднесені до зайво виплачених коштів, що підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 50 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Позивач з 14.08.2019 - 31.03.2025 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Інвалідність ІІІ групи встановлено безстроково на підставі довідки МСЕК №642086 від 14.08.2019

Як вбачається зі змісту наявних у справі матеріалів, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 10.01.2025 №ЦО-377 позивачу не підтверджено раніше надану ІІІ групу інвалідності згідно довідки МСЕК №642086 від 14.08.2019 та скасовано відповідний статус.

Зокрема, в розділі 9 рішення, експертна команда дійшла такого висновку: Анатомно - функціональні порушення з боку внутрішніх органів в легкому ступені обмежують життєдіяльність та не дають підстав для встановлення групи інвалідності з 14.08.2019 року. Підстава: Постанова Кабінету міністрів України №1317 від 03.12.2009 року.

Листом від 14.05.2025 №2314-2224/П-17/8-2400/25 апелянт проінформував позивача про призупинення виплати пенсії по інвалідності з 01.04.2025 з огляду на прийняте рішення експертної команди від 10.01.2025 №ЦО-377, яким його не визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Крім того, відповідач зазначив, що зайво виплачені кошти за період з 14.08.2019 – 31.03.2025 у розмірі 632212,28 грн. підлягають поверненню в порядку ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись із діями відповідача щодо віднесення отриманої ним пенсії з 14.08.2019 – 31.03.2025 до надміру виплачених коштів, що підлягають поверненню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон №1058, у редакції спірних правовідносин).

Пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч. 1 ст. 30 Закону 1058).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058 з 14.08.2019 - 31.03.2025, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності на підставі довідки МСЕК №642086 від 14.08.2019.

У подальшому встановлена інвалідність позивача була переглянута експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, за результатами чого рішенням від 10.01.2025 №ЦО-377 позивачу не підтверджено раніше надану ІІІ групу інвалідності згідно довідки МСЕК №642086 від 14.08.2019 та скасовано відповідний статус.

Зважаючи на викладене, апелянт листом від 14.05.2025 №2314-2224/П-17/8-2400/25 проінформував позивача про призупинення виплати пенсії по інвалідності з 01.04.2025 з огляду на прийняте рішення експертної команди від 10.01.2025 №ЦО-377, яким його не визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Крім того, відповідач зазначив, що зайво виплачені кошти за період з 14.08.2019 – 31.03.2025 у розмірі 632212,28 грн. підлягають поверненню в порядку ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Апеляційний Суд звертає увагу, що спірним у цій справі є правомірність віднесення апелянтом отриманих позивачем сум пенсії по інвалідності за період з 14.08.2019 - 31.03.2025 до зайво (надміру) виплачених коштів, які підлягають поверненню у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону №1058, з огляду на прийняте рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про скасування встановленої групи інвалідності.

У контексті викладеного Апеляційний Суд зазначає, що підставою для повернення коштів згідно ч. 1 ст. 50 Закону 1058 може бути лише встановлення факту зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, що призвело до безпідставного встановлення особі групи інвалідності.

Проте, апелянтом не надано суду доказів, що позивач при зверненні за встановленням групи інвалідності у 2019 році вчиняв будь-які зловживання, що призвели до безпідставного призначення інвалідності і, як наслідок, до призначення та отримання пенсії за період з 14.08.2019 - 31.03.2025. Також не надано суду доказів, що страхувальник надав пенсійному органу недостовірні відомості про позивача, які призвели до помилкового встановлення групи інвалідності.

На думку колегії суду, виходячи із висновків експертної команди - помилкове або ж умисно/помилкове надання позивачу статусу інваліда було констатовано саме лікарями, а не позивачем, а відтак дії останніх можуть бути кваліфіковані як зловживання, недбалість, непрофесійність, тощо. У свою чергу, наведений висновок експертної команди не містить відомостей про те, що позивач подавав відносно себе недостовірні документи, або ж діяв недобросовісно.

Отже, проаналізувавши викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірних правовідносинах відсутні умови, за яких отримана позивачем пенсія у період з 14.08.2019 - 31.03.2025 може підлягати поверненню згідно ч. 1 ст. 50 Закону 1058, а саме: відсутні відомості про вчинені зловживання позивачем під час встановлення групи інвалідності/призначення пенсії та відсутні відомості про подання страхувальником відносно позивача недостовірних даних.

При цьому суд першої інстанції врахував, що рішення експертної команди від 10.01.2025 №ЦО-377 містить висновок про відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності з 14.08.2019 року. Разом з тим зазначений висновок сам по собі не встановлює факту вчинення позивачем зловживань, подання ним недостовірних документів чи відомостей або інших дій, спрямованих на безпідставне отримання пенсії. Відповідачем таких обставин під час розгляду справи також не доведено. Отже, встановлення експертною командою іншої оцінки стану здоров`я позивача та відсутності підстав для встановлення інвалідності з 14.08.2019 року не є тотожним встановленню передбачених частиною першою статті 50 Закону №1058 обставин, необхідних для повернення вже виплачених сум пенсії.

Як вже зазначалося вище, положення ст. 50 Закону № 1058-IV, ст. 102, 103 Закону №1788-ХІІ та пункту 3 Порядку №6-4 пов`язують можливість стягнення надміру виплачених сум пенсії саме з наявністю зловживань з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.

При цьому наведені норми не передбачають права органу Пенсійного фонду України утримувати надміру виплачені суми пенсії виключно з підстав встановлення факту переплати без доведення обставин, які стали причиною її виникнення та свідчать про недобросовісну поведінку пенсіонера.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач подавав до органу Пенсійного фонду України документи з недостовірними відомостями, приховував інформацію, яка впливала на право на отримання пенсії, або іншим чином сприяв виникненню спірної переплати.

Так само відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б свідчили про умисні, свідомі чи недобросовісні дії позивача, спрямовані на безпідставне отримання пенсійних виплат.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що позивач позивач у період з 14.08.2019 - 31.03.2025 отримував пенсію згідно чинного рішення МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності безстроково суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що апелянтом безпідставно віднесено отримані позивачем суми пенсії до зайво виплачених коштів, які підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону 1058.

Колегія суддів наголошує, що відповідачем не доведено ані наявності рахункової помилки під час здійснення пенсійних виплат, ані недобросовісності позивача, тому підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1215 Цивільного кодексу України відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМацький Є.М.

СуддіЗалімський І. Г. Сушко О.О.