Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №320/29769/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/29769/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №320/29769/23 (головуючий суддя в І-й інстанції - Колеснікова І.С.) за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2023 №Ю-03897324025.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки в акті перевірки про наявність у позивача податкового боргу з несплати єдиного соціального внеску за червень 2016 року на суму 4360609,10 грн не відповідають дійсності, оскільки наданими доказами підтверджується факт своєчасного подання до контролюючого органу позивачем звіту Додаток 4 за червень 2016 року, факт отримання контролюючим органом звіту, факт нарахування позивачем ЄСВ за червень 2016 року, а також факт перерахування коштів ЄСВ за червень 2016 року та їх зарахування до бюджету.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 06 червня 2023 року № Ю-03897324025.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №435 чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком.

Оскільки останній чинний звіт від 19.07.2016 року за реєстраційним №1600049983 вважається неподаним, нарахування в картці особового рахунку платника 71010000 АІС «Податковий блок» відсутні.

З урахуванням зазначеного, дані позивача в автоматичному порядку завантажено до Реєстру застрахованих осіб згідно звітності, що вважається неподаною.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464, п.1 р.5 Порядку №435, п.8 р.2 Порядку №435.

Тому відповідачем правомірно надіслано позивачу засобами поштового зв`язку вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2023 № Ю-03897324025 на суму 436609,10 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 07 серпня 2025 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_1

11 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року справу прийнято до провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Окружним адміністративним судом міста Києва 07.07.2016 направлено до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року у електронному вигляді через програмне забезпечення «M-E.Doc», яке передбачене для подання звітності до контролюючих органів.

Згідно квитанції № 2, зазначений вище Звіт за червень 2016 року не прийнято, а у графі «виявлені помилки» стоїть прочерк.

Таким чином, первинний звіт контролюючим органом не було прийнято без зазначення причин такого не прийняття.

19.07.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва, в межах встановленого Податковим кодексом сорокаденного строку для податкового кварталу, повторно направлено до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року.

Згідно квитанції № 2, Звіт за червень 2016 року прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 19.07.2016 за реєстраційним номером 9123922251 та дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб.

10 травня 2023 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Окружного адміністративного суду міста Києва № 33229/26-15-07-02-01-03/34414689.

В акті перевірки зазначено, що в АІС «Податковий блок» Звіт за червень 2016 року має статус неподаного звіту та відомості зі звітності страхувальника не внесені до Реєстру застрахованих осіб.

На підставі вищезазначеного акту, відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 червня 2023 року № Ю-03897324025, відповідно до якої Окружний адміністративний суд міста Києва має сплатити 436 609,10 грн. єдиного соціального внеску за червень 2016 року.

Підставою для нарахування податкового боргу, на думку ГУ ДПС у м. Києві, є неподання відповідного звіту, в результаті чого Окружному адміністративному суду міста Києва донараховано єдиного соціального внеску за червень 2016 року на суму 4 360 609, 10 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва звернувся до Голови правління Пенсійного фонду України з листом від 03.05.2023 № 04- 53/230/23 «Щодо надання підтвердження про прийняття Звіту за червень 2016 року», про що було повідомлено контролюючий органи (лист від 18 травня 2023 року № 04- 53/257/23)

Пенсійний фонд України листом від 12.05.2023 № 2800-050102-7/26307 повідомив, що станом на 12.05.2023 в реєстрі застрахованих осіб по страхувальнику Окружний адміністративний суд міста Києва (ЄДРПОУ 34414689) наявний звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року з такими реквізитами: номер реєстрації - 602322, дата реєстрації - 20.07.2016, стан актуальності - «Так».

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджується перерахування ЄСВ за червень 2016 року до бюджету в повному обсязі, у встановлені строки, отже висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464 є безпідставними, що свідчить про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 червня 2023 року № Ю-03897324025.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 (далі - Закон №2464 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі пункту 10 частини першої статті 1 Закону №2464 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно, зокрема, до статті 6 Закону №2464 наказом Міністерства фінансів України від 14.404.2015 року №435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №435 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 розділу 5 Порядку №435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком.

Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

На підставі пункту 8 розділу ІІ Порядку №435 звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Як свідчать матеріали справи 07.07.2016 року ОАСК направив до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року у електронному вигляді через програмне забезпечення «M-E.Doc», яке передбачене для подання звітності до контролюючих органів (а.с.16-18)

Згідно з квитанцією № 2, Звіт за червень 2016 року не прийнято, а у графі «виявлені помилки» стоїть прочерк (а.с.19)

Отже, первинний Звіт контролюючим органом не прийнято без зазначення причин такого не прийняття.

Проте, 19.07.2016 позивач, в межах встановленого Податковим кодексом України сорокаденного строку для податкового кварталу, повторно направив до контролюючого органу Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року (а.с.20-22).

Згідно з квитанцією № 2, Звіт за червень 2016 року прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 19.07.2016 за реєстраційним номером 9123922251 та дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб (а.с.23)

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку №435 при прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов`язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, на паперових носіях.

За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов`язково засвідчує власним підписом.

На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп «ОТРИМАНО».

Такий Звіт вважається прийнятим. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

З огляду на приписи п.15 розділу ІІ Порядку №435 позивачем у встановлені законодавством строки подано до контролюючого органу звіт Додаток 4 за червень 2016 року та цей звіт отримано контролюючим органом.

Вищезазначене також підтверджується листом ПФУ від 12.05.2023 № 2800-050102-7/26307, що станом на 12.05.2023 в реєстрі застрахованих осіб по страхувальнику Окружний адміністративний суд міста Києва (ЄДРПОУ 34414689) наявний звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року з такими реквізитами: номер реєстрації - 602322, дата реєстрації - 20.07.2016, стан актуальності - «Так».

Таким чином, надані позивачем докази спростовують висновки відповідача про порушення Окружним адміністративним судом міста Києва п.4 ч.2 ст.6 Закону №2464 щодо неподання Звіту за червень 2016 року.

Є також безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем приписів п.1 роз.5, п.8 розд.ІІ Порядку №435, оскільки позивачем повторний Звіт подавався не в зв`язку з виявленням помилки, а внаслідок неприйняття первинного Звіту з невідомих причин. Звіт поданий у повному обсязі, з необхідними реквізитами та таблицями.

Крім того, за вимогами цих норм чинним вважається саме останній електронний Звіт від 19.07.2016 року, який поданий у встановлені строки та прийнятий контролюючим органом із зазначенням «Прийнято»

Також перерахування Окружним адміністративним судом міста Києві до бюджету ЄСВ у повному обсязі та у встановлені строки підтверджується наданими доказами (Меморіальним ордером № 5 від 22.06.2016, Меморіальним ордером № 5.1 від 22.06.2016, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 02.06.2016 та платіжним дорученням № 216 від 01 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 02.06.2016 та платіжним дорученням № 80 від 01 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 14.06.2016 та платіжними дорученнями № 85 від 13 червня 2016 та № 84 від 13 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 14.06.2016 та платіжним дорученням № 234 від 13 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 22.06.2016 та платіжним дорученням № 86 від 21 червня 2016 року, випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 24.06.2016 та платіжними дорученнями № 91 від 23 червня 2016 та № 90 від 23 червня 2016 року, а також випискою по рахунку Окружного адміністративного суду міста Києва з Держказначейської служби України, м. Київ за 24.06.2016 та платіжним дорученням № 259 від 23 червня 2016 року).

Підсумовуючи вищевикладене суд констатує безпідставність донарахування відповідачем позивачу єдиного соціального внеску за червень 2016 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи підставою прийняття податковим органом вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 06.06.2023 року №Ю-03897324025 на суму 436609,10 грн. (єдиний соціальний внесок за червень 2016 року) є неподання відповідного звіту, внаслідок чого Окружному адміністративному суду міста Києва донараховано єдиний соціальний внесок за червень 2016 року.

Оскільки, як вже зазначалося вище, висновки відповідача про неподання позивачем Звіту Додаток 4 за червень 2016 року не відповідають дійсності, ЄСВ за червень 2016 року своєчасно та в повному обсязі перерахований та зарахований до бюджету, тому у позивача відсутній податковий борг зі сплати ЄСВ за червень 2016 року.

В зв`язку з відсутністю у Окружного адміністративного суду міста Києва зазначеного податкового боргу, з огляду на приписи пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є протиправною та підлягає скасуванню вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.06.2023 року №Ю-03897324025 на суму 436609,10 грн.

За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №320/29769/23 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №320/29769/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль