Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №160/17364/26
Суддя: Баранник Н.П.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/17364/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі № 160/17364/26 (суддя Сліпець Н.Є., ухвала прийнята без участі сторін) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 до органів Національної поліції звернення про розшук, доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач) виключити у реєстрі "Оберіг" та інформаційній системі "Резерв+" данні відносно ОСОБА_1 про порушення ним військового обліку та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Представником позивача після відкриття судом провадження у справі було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд:
- вжити заходи шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно ОСОБА_1 , у т.ч. примусово затримувати та доставляти його до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарської комісії, видавати йому направлення на проходження військово-лікарської комісії, видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначено, що вжиття таких заходів сприятиме збереженню існуючого обсягу прав та обов`язків позивача до розгляду справи по суті та недопущенню реалізації оскаржуваних дій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду мотивована відсутністю об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту прав та інтересів шляхом вжиття таких заходів, оскільки це фактично вирішило б спір, що розглядається.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач, діючи через свого представника адвоката, подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що доводи заяви про забезпечення позову судом не досліджені належним чином. Скаржник зазначає, що існує безпосередній зв`язок між оскаржуваними діями відповідача та ризиком настання для позивача негативних наслідків до моменту набрання законної сили рішенням у справі. Суд не врахував, що невжиття заходів може ускладнити ефективний захист позивача.
Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку ст.ст. 311, 312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов у цій справі шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти будь-які дії мобілізаційного характеру щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно ОСОБА_1 , у т.ч. примусово затримувати та доставляти його до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарської комісії, видавати йому направлення на проходження військово-лікарської комісії, видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. В контексті спірних правовідносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
У відповідності до ст. 5 КАС України суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач просить вжити заходи направлені невизначеному колу осіб, а не відповідачу безпосередньо, і такі заходи направлені на захист від порушень у майбутньому, до того ж такі заходи взагалі виходять за межі предмету спору у даній справі.
В спірному випадку у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав від дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , за захистом яких позивач звернувся до суду.
Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору та не відповідає критеріям розумності й обґрунтованості.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі № 160/17364/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua