Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №160/4109/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №160/4109/26

Суддя: Малиш Н.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4109/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/4109/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача – Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні у КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у зв`язку з наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.07.2025 по 02.12.2025;

- зобов`язати відповідача – Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі, збільшеному до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні у КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у зв`язку з наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 11.07.2025 по 02.12.2025;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача – Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу ОСОБА_1 грошового забезпечення під час його перебування на стаціонарному лікуванні у КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у зв`язку з наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.09.2025 по 02.12.2025;

- зобов`язати відповідача – Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за час його перебування на стаціонарному лікуванні у КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у зв`язку з наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 01.09.2025 по 02.12.2025.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання, пов`язаного з захистом Батьківщини, ОСОБА_1 31.01.2025 отримав поранення, що підтверджується Довідками медичних закладів в яких позивач перебував на лікуванні. Однак, за час перебування на лікуванні у відпустці для лікування після отримання тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень на місяць, як передбачено діючим законодавством, відповідачем нарахована та виплачена в повному обсязі не була. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період стаціонарного лікування можлива за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Звертає увагу, що відповідно до довідки ВЛК від 18.06.2025 №2025-0618-1201-2190-0 за результатами медичного огляду позивача встановлено діагноз: забійна рана правого суглоба з пошкодженням власної зв`язки правого надколінка. Згідно з висновком ВЛК, зазначена травма не пов`язана з проходженням військової служби та за ступенем тяжкості належить до легких. Водночас позивачу визначено потребу у відпустці для лікування тривалістю 30 днів. На думку апелянта, наведені обставини не дають підстав вважати, що подальше стаціонарне лікування позивача було пов`язане з наслідками поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, а відтак - для виплати за цей період додаткової винагороди в збільшеному до 100000 грн розмірі.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом по мобілізації на посаді кулеметника 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 .

31.01.2025 під час виконання бойового завдання молодший сержант ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення. В подальшому проходив тривале лікування в умовах стаціонару у зв`язку з наслідками отриманого поранення.

Після отриманого поранення позивач проходив стаціонарне лікування та перебував в відпустці за наступний період:

1. З 01.02.2025 – 12.02.2025 – КП «Криворізька МЛ №1» - наслідки вогнепального поранення.

2. З. 13.02.2025 – 07.03.2025 – КП «Криворізька МЛ №1». Вогнепальне сліпе осколкове поранення. Стан після видалення металевого уламка (05.02.25). Стан після некректомiї (13.02,25). Тимчасове порушення опорної функції правої гомілки;

3. Постановою ВЛК від 07.03.2025 надана відпустка за станом здоров`я після тяжкого поранення строком на тридцять календарних діб;

4. З 07.04.2025 – 09.04.2025 – КП «Криворізька міська лікарня №2» МВТ (31.01,2025).Стан після ВОСП верхньої третини правої великогомiлковоi кiстки з дiрчастим цереломом верхньої третини правої великогомiлкової кiстки з наявністю стороннього тiла (металевого осколка). Нагноєння п/о рани. Абсцес в/з правої гомiлки. Тимчасове порушення опорної функuiї правої гомiлки, СПО: (05.02.2025)-видалення стороннього тiла (осколка); (13.02.2025 ) - некректомiя;

5. Постановою ВЛК від 09.04.2025 надано відпустку за станом здоров`я після тяжкого поранення строком на тридцять календарних діб;

6. Після закінчення відпустки оглянутий повторно. Постановою ВЛК від 13.05.2025 надано відпустку за станом здоров`я після тяжкого поранення строком на тридцять календарних діб;

7. Під час відпустки 11.06.2025 внаслідок травми госпіталізований до травматологічного відділення Криворізької МЛ №16, де перебував до 18.06.2025. Травма не пов`язана з проходженням військової служби;

8. Постановою ВЛК від 18.06.2025 надано відпустку за станом здоров`я строком на тридцять календарних діб;

9. 11.07.2025 був госпіталізований до Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги, де проходив лікування до 02.12.2025;

10. 13.11.2025 за результатом медичного огляду позаштатною військово лікарською комісією №1 з правами госпітальної ВЛК психіатричного профілю КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР м. Дніпро за направленням командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби. Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (20 Регіональної ВЛК м Дніпро) від 26.11.2025 рішення було затверджене.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.12.2025 №311-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 звільнено у відставку відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії.

Вважаючи, що за час перебування на лікуванні, у відпустці для лікування після отримання тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень на місяць, як передбачено діючим законодавством, Відповідачем нарахована та виплачена не в повному обсязі Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).

Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на час спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Приписами абзаців першого, третього та четвертого пункту 1-2 Постанови №168 унормовано, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Пунктом 8 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Згідно з абзацом четвертим пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Приписами пунктів 12, 13 Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу (пункт 16 Порядку № 260).

Аналіз наведених положень Порядку № 260 дає підстави для висновку, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди в розмірі, збільшеному до 100 000 грн, здійснюється за період стаціонарного лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим під час захисту Батьківщини, а також за період перебування у відпустці для лікування після поранення у зв`язку з отриманням тяжкого поранення - за висновком (постановою) військово-лікарської, лікарсько-експертної або медичної комісії. Необхідними умовами для такої виплати є встановлення факту отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, та документальне підтвердження відповідних обставин. Зокрема, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана командиром військової частини та оформлена у встановленому порядку. Для виплати винагороди за час відпустки для лікування після тяжкого поранення також враховується медичний висновок про ступінь тяжкості поранення. Підготовка проєкту наказу про виплату додаткової винагороди покладається на підрозділ, відповідальний за ведення обліку особового складу.

Судом першої інстанції було вірно встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 2-го відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 .

31.01.2025 під час виконання бойового завдання позивач отримав вогнепальне поранення, у зв`язку з наслідками якого надалі проходив тривале стаціонарне лікування, зокрема в період з 11.07.2025 по 02.12.2025 у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР у м. Дніпрі.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 05.02.2025 № 22/4/1083, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення в бойовій обстановці під час виконання завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 13.11.2025 № 2025-1113-1316-2026-3, виданим позаштатною військово-лікарською комісією № 1 з правами госпітальної ВЛК психіатричного профілю КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» м. Дніпро, позивачу встановлено діагноз: «Важкий посттравматичний стресовий розлад у вигляді пролонгованого тривожного і депресивного варіанту розвитку з психотичним компонентом галюцинаторно-маячної структури, зі стійкою інсомнією, зі стійкою суїцидальною налаштованістю, важкий перебіг при різко виражених стійких хворобливих проявах на органічно несприятливому тлі (посттравматична енцефалопатія з цефалгічним синдромом, координаторною недостатністю, пароксизмальною активністю за даними ЕЕГ), F43.1».

Даним свідоцтвом підтверджено, що захворювання позивача перебуває у причинному зв`язку з наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. При цьому у свідоцтві міститься посилання на довідку військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 № 22/4/1083 про безпосередню участь позивача у відповідних заходах (а.с. 46-50).

Надалі, 26.11.2025 20 регіональною ВЛК (м. Дніпро) на підставі статті 17а графи ІІ Розкладу хвороб, позивача визнано непридатним до військової служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2025 № 311-РС (по особовому складу) його звільнено у відставку за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що стаціонарне лікування позивача в період з 11.07.2025 по 02.12.2025 у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР у м. Дніпрі було зумовлене наслідками отриманого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Відтак позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за спірний період.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за період його перебування на стаціонарному лікуванні з 01.09.2025 по 02.12.2025 у КНП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у зв`язку з наслідками поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 11 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.

Відповідно до пункту 11 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад строки, встановлені законодавством. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оформлюється наказом командира військової частини.

Як вже зазначалося вище, 31.01.2025 під час виконання бойового завдання позивач отримав вогнепальне поранення, у зв`язку з наслідками якого надалі проходив лікування та неодноразово перебував у відпустках для лікування. Зокрема, з 11.07.2025 по 02.12.2025 він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.10.2025 № 285 передбачено припинення з 01.09.2025 виплати позивачу грошового забезпечення у зв`язку з його безперервним перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах понад чотири місяці.

Водночас колегія суддів зазначає, що сам факт видання зазначеного наказу не є достатнім для висновку про правомірність припинення виплати грошового забезпечення, оскільки відповідне рішення має ґрунтуватися на вимогах законодавства та встановлених обставинах справи.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами огляду позаштатною військово-лікарською комісією № 1 з правами госпітальної ВЛК психіатричного профілю КНТ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» м. Дніпро 13.11.2025 позивача визнано непридатним до військової служби, а відповідне рішення затверджено 20-ю регіональною ВЛК (м. Дніпро) 26.11.2025. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2025 № 311-РС позивача звільнено у відставку за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК.

Крім того, у свідоцтві про хворобу від 13.11.2025 № 2025-1113-1316-2026-3 визначено причинний зв`язок захворювання позивача з обставинами, пов`язаними із захистом Батьківщини.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині, оскільки припинення виплати грошового забезпечення з 01.09.2025 було обумовлено виключно тривалістю перебування позивача на лікуванні, тоді як матеріали справи підтверджують проходження ним стаціонарного лікування у зв`язку із захворюванням, причинно пов`язаним із захистом Батьківщини, та подальше визнання його непридатним до військової служби.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/4109/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua