Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №522/17158/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17158/26

Провадження №1-кп/522/3179/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025162510000919, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3.07.2025 року, на підставі обвинувального акта, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без постійного місця реєстрації, та тимчасово проживаючого без договору оренди за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 17.06.2009 року Сімферопольським районним судом АР Крим за ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, 14.08.2014 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області було замінено невідбуту частину призначеного покарання за указаним вироком, згідно до ст.82 КК України у вигляді позбавлення волі на більш м`яке покарання - 2 роки 7 місяців 12 днів обмеження волі, звільненого 29.04.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 20 днів,

- 27.04.2016 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, звільненого 22.04.2020 року у зв`язку із відбуванням строку покарання,

- 18.01.2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.4 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого 11.10.2024 року у зв`язку із відбуванням строку покарання,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

28.06.2025 року приблизно із 8 години ОСОБА_3 перебував на запрошення власника у квартирі АДРЕСА_2 , де разом із потерпілим ОСОБА_6 приблизно годину спільно вживали спиртні напої, а потім разом спали в одній кімнаті.

Проснувшись приблизно в 11 годин зазначеного дня, більш точно час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаній квартирі помітив поряд з ОСОБА_6 , який спав, належний йому мобільний телефон марки «Iphone Xr» в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 яким він вирішив таємно заволодіти.

Діючи із указаною метою, з корисливих мотивів, повторно, та переслідуючи ціль особистого збагачення, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом вільного доступу взяв зі стільця належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Iphone Xr».

При цьому ОСОБА_7 діяв в умовах воєнного стану який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року N? 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року N? 2102-IX, дію якого неодноразово подовжено відповідними нормативними актами.

Таємно заволодівши зазначеним мобільним телефоном марки «Iphone Xr» в корпусі блакитного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , ОСОБА_7 разом з викраденим чужим майном покинув зазначену квартиру, завдавши його власнику потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3348 гривень, розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описано в обвинувальному акті.

До судових засідань потерпілий ОСОБА_6 на неодноразові виклики не з`явився, мобільний телефон вимкнув, та був повідомлений судовими повістками за останньою відомою адресою його проживання.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він негативно характеризується за місцем проживання, та обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, задовільний стан його здоров`я, згідно до медичної довідки від 18.09.2026 року.

Як обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочину, враховуючи його судимості за ч.1 ст.115, ч.1 ст.121 КК України.

Суд вважає необхідним із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який був раніше неодноразово засуджений за вчинення тяжких, та особливо тяжких кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не встав, тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, та менш суворий вид покарання буде недостатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Але, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, задовільний стан його здоров`я, згідно до медичних довідок, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 424 грн. 08 коп.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 124, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті позбавлення волі - 5 /п`ять/ років.

Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду.

Залишити міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_3 до набрання цим вироком законної сили.

Речовий доказ – DVD-R диск зберігати у матеріалах указаного кримінального провадження.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Iphone Xr» в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 за належністю.

Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 424 грн. 08 коп. на користь держави України.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1