Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №520/1741/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №520/1741/26

Суддя: Спаскін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 р.Справа № 520/1741/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/1741/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- вирішити питання щодо стягнення на користь громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 2203010.

Стягувачем визначено Державну судову адміністрацію України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795), боржником - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61057).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківськкого окружного адміністративного суду від 05.06.2026 та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зазначає, що відповідач реалізував у межах наданих законом повноважень право щодо відміни рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі перевірки матеріалів та відомостей, які були встановлені уповноваженим органом на момент 03.08.2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відміни рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 громадянства України було рішення ГУ МВС України в Харківській області від 14.11.2011, яким батькові позивача, громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано громадянство України. Вказане рішення було чинним на момент проведення службової перевірки щодо законності набуття позивачем громадянства України. З огляду на вищевказане, рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства про громадянство України.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с-ща Габала Габалинського району Азербайджанської Республіки.

10.03.2009 громадянин України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (батько позивача) звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою «Про оформлення набуття громадянства України дитиною у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них», якою просив оформити набуття громадянства України його дитиною - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до частини 4 ст. 14 Закону України «Про громадянство України» у зв`язку з його перебуванням у громадянстві України як батька дитини.

Дитина, яка є іноземцем чи особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем чи особою без громадянств, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, хто є громадянином України.

Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 набув громадянство України на підставі Закону України «Про громадянство України» та отримав довідку УГІРФО УMBC України в Харківській області № 2512 «Про реєстрацію особи громадянином України» оформлену на його ім`я.

Також, судом встановлено, що батько ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням ГУМВС України в Харківській області від 15.04.2006 набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15.01.2006 про встановлення факту постійного проживання на території України.

Разом з тим, рішенням ГУМВС України в Харківській області від 14.11.2011 громадянину ОСОБА_2 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» було скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 15.04.2006 про набуття громадянства України унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформленим у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 огли громадянства України» від 03.08.2021 року відмінено рішення ГУMBC України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянства України відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 , а Довідку № 2512 про реєстрацію особи громадянином України, видану 10.06.2009 ГУМВС України в Харківській області на ім`я позивача визнано недійсною та такою, що підлягає вилученню.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є таким, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Відповідно до ст. 25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Пунктом 2 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі прийнятого ГУ ДМС в Харківській області адміністративного акта у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України».

Підставою для відміни рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 громадянства України було рішення ГУ МВС України в Харківській області від 14.11.2011, яким батькові позивача, громадянину Гусейінову ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано громадянство України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 за №2235-ІІІ (далі також - Закон № 2235-ІІІ).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2235-III, громадянство України - це правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; особа - фізична особа; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином; міжнародний договір України - міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 2 Закону № 2235-III законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципах: єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; запобігання виникненню випадків без громадянства.

Статтею 6 Закону України "Про громадянство України" визначено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Судовим розглядом встановлено, що 16.07.2024 року ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасовано громадянства України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто у наслідок подання свідомо неправдивих відомостей, відповідно до статті 21 Закону України “Про громадянства”;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року по справі № 520/19940/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 520/19940/24 - скасовано.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011 року, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано громадянство України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже суд зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі 520/19940/24 скасовано рішення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 14.11.2011 року, яким гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано громадянство України в зв`язку з тим, що громадянство було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, яке стало підставою для відміни рішення ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 громадянства України та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 оформленого Київським МВ РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім`я гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ “Недійсні документи” ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України.

З огляду на вищевикладене, колегія судів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене у вигляді висновку «Про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України» від 03.08.2021 року, яким відмінено рішення ГУ МВС України в Харківській області від 10.06.2009 про набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» у зв`язку з перебуванням у громадянстві України його батька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 по справі №520/1741/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua