Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №520/22554/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 жовтня 2026 року № 520/22554/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856904/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856901/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856903/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 20.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856902/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 21.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 19.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 20.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 21.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що спірними у цій справі рішеннями комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкових накладних до ризикових. Так, позивачем зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставами для складення та реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності, оскільки ним було дотримано визначену процедуру оцінки податкових накладних, направлених на реєстрацію.

Представником відповідача Державної податкової служби України у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, викладено доводи аналогічні доводам, наведеним представником відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області у відзиві на позов.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт» здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог законодавства України та перебуває на обліку у відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що 08 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт», в якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКAC ТОРГ» (код ЄДРПОУ 46030350), в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу №08-04-СО.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем 14.04.2026 року отримано товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКАС ТОРГ» на суму 41547150,00 грн без податку на додану вартість.

Також під час розгляду справи встановлено, що 15.05.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САБВУРІ ОПТ», в якості постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» (код ЄДРПОУ 43320282), в якості покупця, було укладено договір поставки №15/05.

У позовній заяві представником позивача вказано, що на умовах вказаного договору позивач відвантажив товар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» таким чином: 18 травня 2026 року, у зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500001 від 18.05.2026 на суму 15435000,00 грн; 19 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500002 від 19.05.2026 на суму 14899920,00 грн; 20 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500003 від 20.05.2026 на суму 14735280,00 грн; 21 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500004 від 21.05.2026 на суму 5416800,00 грн.

Оплата за визначений товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» відповідно до пункту 3.2 договору купівлі-продажу №15/05 від 15.05.2026 здійснюється шляхом післяоплати, але не пізніше сто вісімдесяти днів з дати підписання видаткової накладної сторонами.

Також представником позивача зазначено, що факт поставки товару, окрім вказаних видаткових накладних, також підтверджується актами приймання-передачі товару №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026, №4 від 21.05.2026.

На підставі вказаного відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України за наслідком першої події, Товариством з обмеженою відповідальністю «САБВУРІ ОПТ» були складені та подані на реєстрацію наступні податкові накладні: №1 від 18 травня 2026 року на суму 15435000,00 грн; №2 від 19 травня 2026 року на суму 14899920,00 грн; №3 від 20 травня 2026 року на суму 14735280,00 грн; №4 від 21 травня 2026 року на суму 5416800,00 грн.

Зазначені податкові накладні позивачем були направлені через електронний кабінет платника податків на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивачем було отримано:

- квитанцію від 01.06.2026 щодо податкової накладної №1 від 18.05.2026, згідно із якою реєстрацію податкової накладної зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- квитанцію від 01.06.2026 щодо податкової накладної №2 від 19.05.2026, згідно із якою реєстрацію податкової накладної зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- квитанцію від 01.06.2026 щодо податкової накладної №3 від 20.05.2026, згідно із якою реєстрацію податкової накладної зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- квитанцію від 01.06.2026 щодо податкової накладної №4 від 21.05.2026, згідно із якою реєстрацію податкової накладної зупинено та зазначено наступні підстави для зупинення: платник податку, яким подану для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У вказаних квитанціях зазначено, зокрема, пропозицію надати такі копії документів: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Позивачем на виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України 22.06.2026 було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026 №4 від 21.05.2026.

Однак в подальшому Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області було направлено:

- повідомлення від 24.06.2026 року №13839590/44534483 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для прийняття рішення до податкової накладної № 1 від 18.05.2026 року;

- повідомлення від 24.06.2026 року №13839590/44534483 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для прийняття рішення до податкової накладної № 2 від 19.05.2026 року;

- повідомлення від 24.06.2026 року №13839589/44534483 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для прийняття рішення до податкової накладної № 3 від 20.05.2026 року;

- повідомлення від 24.06.2026 року №13839588/44534483 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів для прийняття рішення до податкової накладної № 4 від 21.05.2026 року.

У зазначених повідомленнях контролюючого органу міститься відмітка про необхідність подання копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо зберігання продукції, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, у графі «Додаткова інформація» вказано таке: «Документальне підтвердження фактичного руху товару за ланцюгом постачання ТОВ «ВЕКАС ТОРГ» - ТОВ «САБВУРІОПТ» - ТОВ «ФРЕЙНЛІ СИСТЕМ» із зазначенням місця фактичного зберігання товару на кожному етапі (картки складського обліку, інші складські документи). Права користування об`єктом (складом) за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби, 65, зазначеною в актах приймання-передачі товару та документальне підтвердження фактичного зберігання товару за цією адресою. Документи, що підтверджують: фактичне отримання (вивезення) товару покупцем із місця передачі, зазначеного в актах приймання-передачі; право користування складськими та офісним приміщеннями, а також здійснення розрахунків за їх оренду та комунальні витрати. Документи щодо проведення інвентаризації залишків товарів на складах (інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, накази про призначення матеріально відповідальних осіб). Пояснення щодо використання трудових ресурсів, задіяних у здійсненні операцій з приймання, зберігання, відвантаження товару, зокрема документів щодо нарахування та перерахування ПДФО, ЄСВ, ВЗ у період здійснення господарських операцій. Сертифікати (паспорти) якості на товар. Регістри бухгалтерського обліку за рахунками 36, 63, 28, що підтверджують придбання, облік, зберігання та реалізацію товару».

В подальшому, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області було прийнято:

- рішення від 06.07.2026 року № 13856904/44534483 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18.05.2026 року,

- рішення від 06.07.2026 року № 13856901/44534483 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 19.05.2026 року,

- рішення від 06.07.2026 року № 13856903/44534483 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 20.05.2026 року,

- рішення від 06.07.2026 року № 13856902/44534483 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 21.05.2026 року.

У зазначених рішеннях контролюючого органу міститься відмітка про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а графа «Додаткова інформація» містить в собі зазначення про таке: «Платником не надано: документальне підтвердження фактичного руху товару за ланцюгом постачання ТОВ «ВЕКАС ТОРГ» - ТОВ «САБВУРІ ОПТ» - ТОВ «ФРЕЙНЛІ СИСТЕМ» із зазначенням місця фактичного зберігання товару на кожному етапі (картки складського обліку, інші складські документи), права користування об`єктом (складом) за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби, 65, документальне підтвердження фактичного зберігання товару, право користування складськими та офісним приміщеннями, здійснення розрахунків за їх оренду, комунальні витрати, регістри бухгалтерського обліку за рахунками 36, 63, 28, сертифікати якості на товар, що виключає можливість підтвердження наявності/зберігання товару; документи, що підтверджують фактичне тримання (вивезення) товару покупцем із місця передачі, зазначеного в актах приймання-передачі, унеможливлює простеження руху товару та безперервність ланцюга його постачання; інвентаризаційні описи (акти), накази на матеріально-відповідальних осіб, що унеможливлює підтвердження відображених у звітності залишків ТМЦ; пояснення щодо використання трудових ресурсів, задіяних у здійсненні операцій з приймання, зберігання, відвантаження товару, зокрема документів щодо нарахування та перерахування ПДФО, ЄСВ, ВЗ у період здійснення господарських операцій, що може свідчити про відсутність здійснення операцій у задекларованих обсягах, які підтверджуються показниками Податкового розрахунку за формою 4ДФ. Відображені операції мають формальний характер, не підтверджують фактичного руху товару та можуть свідчити про їх використання з метою штучного формування податкового кредиту, мінімізації податкових зобов`язань і маніпулювання показниками податкової звітності. Для реєстрації ПН платником використовується реєстраційний ліміт сформований у попередніх періодах за рахунок накопичення нереалізованих товарних залишків товарів широкого призначення за відсутності документального підтвердження їх фактичного зберігання».

Представником позивача у позовній заяві вказано, що реєстрацію податкових накладних позивача було зупинено з підстав відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, представником позивача вказано, що на виконання квитанцій про зупинення реєстрації товариством було надано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Отже, як зазначає представник позивача, спірні у цій справі рішення були прийняті контролюючим органом прийняті контролюючим органом у зв`язку з ненаданням тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.

Таким чином, позивач, вважаючи зазначене порушенням своїх прав, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрація податкових накладних №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026 та №4 від 21.05.2026 зупинена на підставі пп. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з підстав того, що податкові накладні складені платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, про що свідчать відповідні квитанції, направлені на адресу позивача.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відносно позивача 29.06.2023 року головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області було прийнято рішення №21779 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, в якості підстави вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також відносно позивача 13.04.2026 року було прийнято головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, в якості підстави вказано п.5 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому, 29.06.2026 року відносно позивача головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області було прийнято рішення №11811 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19.06.2026 року №1.

Того ж дня, тобто 29.06.2026 року відносно позивача головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області було прийнято рішення №11812 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, в якості підстави вказано п.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Враховуючи вказані рішення контролюючого органу, суд зазначає, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, факт віднесення платника податків згідно рішення контролюючого органу до переліку ризикових платників податків автоматично не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, якщо в кожному конкретному випадку на вимогу контролюючого органу такий платник надасть первинні документи, які підтверджують операції, за наслідками якої складено податкові накладні по факту першої події, що мали місце, для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями ст. 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вказані норми, суд наголошує, що позивач має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації податкової накладної та про відмову у реєстрації останньої фактично, на переконання суду, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як передбачено п. 7 Порядку прийняття рішень № 520, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно до пункту 11 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому із змісту форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку № 520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 сформував такий правовий висновок:

«Якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.».

Суд зазначає, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 160/29956/24 зазначено, «що формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Також Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Під час розгляду справи судом встановлено, що після отримання квитанцій від 01.06.2026 року щодо зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026 №4 від 21.05.2026 позивачем на виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України 22.06.2026 було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо вказаних податкових накладних.

Отже, зі змісту направлених на адресу контролюючого органу пояснень вбачається, що позивачем було повідомлено про здійснення операцій з реалізації товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» (код ЄДРПОУ 43320282). При цьому, до вказаних пояснень долучено документи, які, на переконання позивача, розкривають зміст операції.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 08 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт», в якості покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКAC ТОРГ» (код ЄДРПОУ 46030350), в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу №08-04-СО, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець – прийняти його та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору передбачено, що конкретне найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у відповідних рахунках та видаткових накладних; ці документи оформлюються продавцем на основі замовлень покупця та є підтвердженням узгодження характеристик товару. У розділі 2 договору, зокрема, визначено, що сукупна вартість договору формується як сума цін усіх відвантажених партій товару, що були передані покупцеві протягом терміну дії документа. У розділі 3 договору, зокрема, передбачено, що оплата за товар здійснюється у безготівковій формі шляхом після оплати, але не пізніше ніж через сто вісімдесят днів з дня підписання сторонами видаткової накладної.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем 14.04.2026 року отримано товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКАС ТОРГ» на суму 41547150,00 грн без податку на додану вартість.

Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною №ВН-0400003 14.04.2026 та актом приймання-передачі товару №1 від 14.04.2026 року.

Оплата за визначений товар позивачем відповідно до п.3.1 договору купівлі-продажу №08-04СО від 08.04.2026 здійснюється шляхом післяоплати, але не пізніше ніж сто вісімдесят днів з дати підписання видаткової накладної сторонами.

Також матеріали справи свідчать, що 15.05.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «САБВУРІ ОПТ», в якості постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» (код ЄДРПОУ 43320282), в якості покупця, було укладено договір поставки №15/05, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець – прийняти та оплатити такий товар у повному обсязі на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.2 договору передбачено, що під товаром за цим договором розуміється металопрокат: труби в асортименті, а також інші вироби з металу, якщо його поставка буде погоджена сторонами; номенклатура, асортимент, марка сталі, діаметр, клас, довжина, кількість, одиниці виміру та інші характеристики товару визначаються сторонами окремо для кожної партії та зазначаються в актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Пункт 1.3 договору визначає, що остаточні кількісні, вагові та вартісні показники товару визначаються ц видаткових накладних; передача товару здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та підтверджує факт, обсяг і умови передачі товару; акт приймання-передачі може містити додаткову інформацію щодо асортименту, марки сталі, діаметру, довжини, фактичної ваги, стану товару, комплектності, відповідності погодженим характеристикам та інших показників, що мають значення для сторін. У розділі 2 договору, зокрема, визначено, що ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у відповідних рахунках-фактурах, що виставляються постачальником на кожну поставку; загальна сума цього договору є змішаною та визначається як сукупна вартість усіх фактично поставлених партій товару протягом строку дії договору, що підтверджується підписаними видатковими накладними та актами приймання-передачі; у ціну товару включаються витрати на продукцію, тару, пакування, маркування, навантаження, а також інші витрати постачальника, необхідні для належного виконання зобов`язань за цим договором, якщо інше не погоджено сторонами окремо. У розділі 3 договору, зокрема, передбачено, що перерахування грошових коштів здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок постачальника шляхом післяоплати, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

На умовах вказаного договору позивач відвантажив товар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» таким чином: 18 травня 2026 року, у зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500001 від 18.05.2026 на суму 15435000,00 грн; 19 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500002 від 19.05.2026 на суму 14899920,00 грн; 20 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500003 від 20.05.2026 на суму 14735280,00 грн; 21 травня 2026 року, в зв`язку з чим було складено видаткову накладну за №РН-0500004 від 21.05.2026 на суму 5416800,00 грн.

Оплата за визначений товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейнлі Систем» відповідно до пункту 3.2 договору купівлі-продажу №15/05 від 15.05.2026 здійснюється шляхом післяоплати, але не пізніше сто вісімдесяти днів з дати підписання видаткової накладної сторонами.

Про підтвердження факту поставки товару, окрім вказаних видаткових накладних, також свідчать акти приймання-передачі товару №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026, №4 від 21.05.2026.

На підставі вказаного та на виконання умов зазначеного вище договору відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України за наслідком першої події, Товариством з обмеженою відповідальністю «САБВУРІ ОПТ» були складені та подані на реєстрацію наступні податкові накладні: №1 від 18 травня 2026 року на суму 15435000,00 грн; №2 від 19 травня 2026 року на суму 14899920,00 грн; №3 від 20 травня 2026 року на суму 14735280,00 грн; №4 від 21 травня 2026 року на суму 5416800,00 грн.

Зазначені документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються контролюючим органом.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, контролюючим органом було направлено на адресу позивача повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, в яких запропоновано надати копії документів щодо зберігання продукції, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, у графі «Додаткова інформація» вказано таке: «Документальне підтвердження фактичного руху товару за ланцюгом постачання ТОВ «ВЕКАС ТОРГ» - ТОВ «САБВУРІОПТ» - ТОВ «ФРЕЙНЛІ СИСТЕМ» із зазначенням місця фактичного зберігання товару на кожному етапі (картки складського обліку, інші складські документи). Права користування об`єктом (складом) за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби, 65, зазначеною в актах приймання-передачі товару та документальне підтвердження фактичного зберігання товару за цією адресою. Документи, що підтверджують: фактичне отримання (вивезення) товару покупцем із місця передачі, зазначеного в актах приймання-передачі; право користування складськими та офісним приміщеннями, а також здійснення розрахунків за їх оренду та комунальні витрати. Документи щодо проведення інвентаризації залишків товарів на складах (інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, накази про призначення матеріально відповідальних осіб). Пояснення щодо використання трудових ресурсів, задіяних у здійсненні операцій з приймання, зберігання, відвантаження товару, зокрема документів щодо нарахування та перерахування ПДФО, ЄСВ, ВЗ у період здійснення господарських операцій. Сертифікати (паспорти) якості на товар. Регістри бухгалтерського обліку за рахунками 36, 63, 28, що підтверджують придбання, облік, зберігання та реалізацію товару».

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем документів у відповідь на повідомлення податкового органу.

Водночас, надані позивачем документи є достатніми для здійснення реєстрації податкових накладних з огляду на зміст правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що про необхідність надання саме цих документів контролюючий орган не повідомляв позивача у квитанціях від 01.06.2026 року, а зазначення у квитанції та повідомленні узагальненого переліку документів щодо загальної діяльності позивача не дають змоги ідентифікувати які саме документи має надати такий платник з метою реєстрації спірних податкових накладних.

Так, на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження яких обставин необхідно подати.

Крім того, суд зазначає, що фактично всі запитувані податковим органом документи стосуються перевірки господарської операції на її реальність, що не охоплюється процедурою перевірки правомірності складання податкової накладної.

Тобто, посилаючись на відсутність документів, перелік яких міститься у повідомленні, апелянт вказує на нереальність господарської операції позивача з його контрагентом-покупцем. Проте, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Зазначені вище висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.

Також суд вважає за необхідне вказати, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд також не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Суд зазначає, що предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Верховний Суд у постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22 вказував, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином оцінка реальності здійснення господарських операцій за договором поставки товару від 15.05.2026 року №15/05 може бути здійснена контролюючим органом в межах проведення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При цьому, суд наголошує, що позивачем подавались контролюючому органу як письмові пояснення, так і первинні документи в підтвердження вчинення господарських операцій.

Матеріали справи свідчать на користь того, що у оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

А у графі «Додаткова інформація» зазначено: «Платником не надано: документальне підтвердження фактичного руху товару за ланцюгом постачання ТОВ «ВЕКАС ТОРГ» - ТОВ «САБВУРІ ОПТ» - ТОВ «ФРЕЙНЛІ СИСТЕМ» із зазначенням місця фактичного зберігання товару на кожному етапі (картки складського обліку, інші складські документи), права користування об`єктом (складом) за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби, 65, документальне підтвердження фактичного зберігання товару, право користування складськими та офісним приміщеннями, здійснення розрахунків за їх оренду, комунальні витрати, регістри бухгалтерського обліку за рахунками 36, 63, 28, сертифікати якості на товар, що виключає можливість підтвердження наявності/зберігання товару; документи, що підтверджують фактичне тримання (вивезення) товару покупцем із місця передачі, зазначеного в актах приймання-передачі, унеможливлює простеження руху товару та безперервність ланцюга його постачання; інвентаризаційні описи (акти), накази на матеріально-відповідальних осіб, що унеможливлює підтвердження відображених у звітності залишків ТМЦ; пояснення щодо використання трудових ресурсів, задіяних у здійсненні операцій з приймання, зберігання, відвантаження товару, зокрема документів щодо нарахування та перерахування ПДФО, ЄСВ, ВЗ у період здійснення господарських операцій, що може свідчити про відсутність здійснення операцій у задекларованих обсягах, які підтверджуються показниками Податкового розрахунку за формою 4ДФ. Відображені операції мають формальний характер, не підтверджують фактичного руху товару та можуть свідчити про їх використання з метою штучного формування податкового кредиту, мінімізації податкових зобов`язань і маніпулювання показниками податкової звітності. Для реєстрації ПН платником використовується реєстраційний ліміт сформований у попередніх періодах за рахунок накопичення нереалізованих товарних залишків товарів широкого призначення за відсутності документального підтвердження їх фактичного зберігання».

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що ненадання платником податків документів у відповідь на повідомлення, враховуючи що необхідні документи було попередньо надано, а запитувані контролюючим органом документи в цілому стосуються господарської діяльності позивача, не є достатньою та беззаперечною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними справі, що розглядається.

Так, у справі № 140/32696/23 податковий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів, необхідних для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. При цьому, у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та документів податковий орган конкретизував які саме документи має надати підприємство: документи, що підтверджують право власності на майно, яке здається в оренду та документи, які передбачені договором, розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт оплати, щодо власності/придбання об`єкта оренди, акт звірки взаєморозрахунків з контрагентом на дату подання документів, які не надавались позивачем раніше.

Натомість, у справі, що розглядається контролюючий орган не конкретизував по яким саме контрагентам позивач має надати документи з урахуванням вже наданих первинних документів, просив надати документальне підтвердження фактичного руху товару за ланцюгом постачання та фактично запитував документи, що стосуються в цілому його господарської діяльності.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо наявності підстав для реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд наголосив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

У справі, що розглядається, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (поставка товару, про що складено відповідні видаткові накладні) і було пов`язано складання спірних податкових накладних та їх подача на реєстрацію.

Відтак, з огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню.

Положеннями п.п.19, 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З огляду на викладене вище слід дійти висновку про те, що ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно із положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Враховуючи обставини справи слід вказати, що умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

З огляду на обставини того, що підстави, які контролюючим органом було покладено в основу прийнятих рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд доходить висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1 від 18.05.2026, №2 від 19.05.2026, №3 від 20.05.2026 та №4 від 21.05.2026 датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2026 у справі №520/30358/25.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт».

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт» (вул. Дружби, буд. 10, м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84313 ЄДРПОУ 44534483) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515 ЄДРПОУ 44070187), Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856904/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856901/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 19.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 19.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856903/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 20.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 20.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №13856902/44534483 від 06.07.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 21.05.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 21.05.2026 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабвурі опт» (вул. Дружби, буд. 10, м. Краматорськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84313 ЄДРПОУ 44534483) сплачену суму судового збору у розмірі 10649 (десять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515 ЄДРПОУ 44070187).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.