Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №520/16270/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 р. № 520/16270/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 166 666,67 грн. відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 166 666,67 гривень відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 14.03.2023, у віці 21 рік, після проходження строкової військової служби, уклав контракт осіб рядового, сержантського і старшинського складу та прийнятий на військову службу до Військової частини НОМЕР_2 строком на три роки і під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходив службу. Станом на 13 лютого 2025 року (дата набрання чинності Постановою № 153) позивач проходив військову службу та виконував обов`язки із захисту Вітчизни, що, за доводами позивача, є підставою для виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом четвертим Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану». Натомість відповідачем зазначених виплат позивачеві не нараховано. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 19.06.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свою правову позицію обґрунтував тим, що на солдата ОСОБА_1 не поширюються винятки, передбачені абзацами 3-4 п.4 постанови КМУ №153 від 11.02.2025 року. Оскільки додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025, і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу виплату (поранення, інвалідність, полон), до них не застосовуються.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якої зазначено про невірне тлумачення органом військового управління структури п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №153, за яким абзаци 6 та 7 цього пункту, що поширюють дію постанови на військовослужбовців, які проходили строкову службу, нібито виключають застосування до них правила про пропорційну виплату винагороди, передбаченого абзацом 3 п. 4 постанови №153. Так, на думку позивача, абзац 2 визначає базові кваліфікаційні критерії суб`єктного складу отримувачів винагороди, тоді як абзаци 3-7 є похідними та деталізують порядок обчислення (абзац 3), підстави повної виплати (абзац 4), підстави відмови (абзац 5) та коло осіб, на яких поширюються базові критерії (абзаци 6-7), а відтак відсутність прямого посилання в абзацах 6-7 на абзац 3 не означає виключення пропорційного порядку розрахунку для відповідної категорії осіб.

Відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких підтримано викладену у відзиві правову позицію, та зазначено про неможливість вільного тлумачення норм чинного законодавства, оскільки отримання позивачем спірної грошової винагороди прямо суперечитиме встановленим постановою Кабінету Міністрів України приписам, які регулюють перелік військовослужбовців, що мають право на виплату одноразової грошової винагороду.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням надмірного навантаження в Харківському окружному адміністративному суді, а також з урахуванням днів перебування судді у відпустці у період з 06.07.2026 по 20.07.2026 та з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту позивача (а.с. 10-11) та станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Як вбачається з копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 09.10.2020 призваний на строкову військову службу і направлений до Військової частини НОМЕР_2 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. У подальшому, 14.03.2023, на підставі контракту, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2023 №35-РС призваний у Збройні Сили України.

Зазначені обставини підтверджуються копією контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, укладеного між ОСОБА_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 строком на три роки (а.с.15-18).

Водночас, згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 16.08.2024 №642/70/2140, солдат ОСОБА_1 , водій автомобільного відділення автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_2 у період з 05.04.2024 по 05.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області (а.с.19-20).

Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом від 08.05.2026, зокрема, щодо виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом четвертим Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану».

Листом від 06.06.2026 №812/22318 відповідач повідомив, що ним 24.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено клопотання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах. Однак листом від 30.04.2026 №117/22/9374 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило, що керуючись роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2025 №220/13/28126, на солдата ОСОБА_1 не поширюються винятки, передбачені абзацами третім та четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану". Враховуючи викладене, додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025, і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу виплату (поранення, інвалідність, полон), до них не застосовуються. Отже підстави для виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153, відсутні.

Не погоджуючись із викладеною відповіддю, вважаючи наявним право на отримання спірної грошової винагороди за 31 день участі у бойових діях, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі за текстом - Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 постанови №153, учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Абзацом 2 пункту 4 постанови №153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абз. 3 п. 4 Постанови №153, військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Аналіз положень пункту 4 Постанови КМУ №153 дає підстави суду дійти висновку, що на одержання одноразової грошової винагороди в розмірі 1/6 від 1 млн. гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах мають право військовослужбовці за наявності одночасно таких умов: які до набрання чинності цією постановою (13.02.2025 року) у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX; проходять військову службу; брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025 р.); винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Суд звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби. При цьому, йдеться про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців у віці до 25 років.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. №153", яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови №153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».

Таким чином, законотворець розширив перелік осіб з числа військовослужбовців, які мають право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153.

Із матеріалів справи судом було установлено, що позивач з 09.10.2020 був прийнятий на строкову військову службу до Військової частини НОМЕР_2 .

У подальшому позивач з 14.03.2023 уклав контракт про проходження військової служби строком на три роки. Відомостей про розірвання контракту станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом, та виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_2 військовий квиток позивача не містить.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся на адресу відповідача із заявою щодо виплати спірної грошової винагороди, у зв`язку з чим відповідачем виготовлено пакет документів, необхідний для вирішення питання щодо права особи на отримання додаткової винагороди. Зокрема, довідку від 09.04.2026 №1862 про безпосередню участь позивача в бойових діях у період з 05.04.2024 по 05.05.2024 в загальній кількості 31 день, відсутність випадків притягнення позивача до адміністративної та кримінальної відповідальності станом на 13.02.2025, яку направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з відповідним клопотанням щодо виплати солдату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (а.с.23-24). Але, згідно листа відповідача від 06.06.2026 №812/22318, на солдата ОСОБА_1 не поширюються винятки, передбачені абзацом третім та четвертим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. Додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025, і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу (поранення, інвалідність, полон) до них не застосовуються (а.с.21-22).

У своєму листі відповідач посилається, зокрема, на роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2025 №220/13/28126. Так, згідно питання-відповіді №10, відповідно до умов постанови №153 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №942), право на отримання винагороди також мають військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу, та відповідають умовам пункту 4 постанови. Згідно питання-відповіді №22 вищевказаного роз`яснення, на категорії військовослужбовців, визначених постановою Кабінету Міністрів України №942, не поширюються винятки, передбачені абзацом третім і четвертим пункту 4 постанови №153, а саме: право на пропорційну виплату за менший період участі у бойових діях; право на отримання винагороди у разі поранення, встановлення інвалідності або перебування в полоні, незалежно від тривалості участі у бойових діях. Отже, право на винагороду зазначені категорії військовослужбовців мають лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025.

Так, згідно абзацу 2 пункту 4 постанови №153, громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Зміни, внесені до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 постановою КМУ від 30.07.2025 №942 розширили визначений первинною редакцією постанови №153 перелік осіб, які мають право на додаткову винагороду, та визначили, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та, зокрема, були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Водночас, згідно абзацу 3 пункту 4 постанови №153 визначено, що військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та тлумачення норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд висновує, що позивачем до набрання чинності постановою №153, під час проходження строкової військової служби, у віці до 25 років, під час дії воєнного стану укладено контракт про проходження військової служби. Під час проходження військової служби позивач брав безпосередню участь в бойових діях у період з 05.04.2024 по 05.05.2024 в загальній кількості 31 день, що в загальній сукупності обставин свідчить про наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої абзацами 2, 3 пункту 4 постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №942.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права".

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН