Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №520/3288/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 жовтня 2026 року № 520/3288/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіональної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення ВЛК від 25.12.2024 № 2510 неправомірним;

- зобов`язати Військово - лікарську комісію провести повторний медичний огляд із врахуванням наданих документів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, який виконував обов`язки військової служби та бойові завдання по захисту Батьківщини. Однак, регіональна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 визначила причину захворювання, як таке, що пов`язане з проходженням військової служби, не враховуючи всіх обставин та причин настання та розвитку захворювання позивача, не враховуючи посвідчення учасника бойових дій позивача, при цьому порушуючи Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України, який зазначений у Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 20.06.2023.

Позивач проходив медичний огляд військово-лікарською комісією хірургічного профілю у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 22.12.2023 № 2368, після проведеного медичного огляду позивача ВЛК прийняла постанови:

про причинний зв`язок його захворювань у формулюванні:

"Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби" - хронічна двобічна тяжка неросенсорна приглухуватість 4 ступеня з порушенням слуху на частотах 0,5-4 кГц понад 75 Б. Міжребцевий остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом з помірним порушенням функції хребта. Хронічний спондилогений попереково-крижовий радикуліт з корінцевим синдромом ліворуч та незначним порушенням функції.

"Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби" - наслідки повторних 3ЧМТ (04.2022, 06.2022) у вигляді ангіодистонічного синдрому незначно вираженого.

"Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби" - виразкова хвороба дванадцятипалої кишки фаза ремісії. Рубцева деформація цибулини дванадцятипалої кишки без порушення евакуаторної функції. Стеатогепатоз з незначним цитолітичним синдромом. Хронічний простатит, ремісія. Простий короткозорий астигматизм обох очей з різницею рефракції у двох головних меридіанах 1,0 Д при гостроті зору з корекцією 0,7/0,8.

про ступінь придатності до військової служби у формулюванні:

"Непридатний до військової служби" на підставі статей 36-а, 64-б, 75-в, 23-в, 53-в графи ІІ Розкладу хвороб.

Вказане свідоцтво було затверджено постановою 12 РВЛК 26.12.2023 №2510/7.

Позивач, вважаючи, що постанови про причинний зв`язок захворювань (травм) винесено без врахування дійсних обставин, звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, а оборона України покладається на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни є обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до закону.

Правовий режим воєнного стану в Україні запроваджено Указ Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який набрав чинності 24 лютого 2022 року та в подальшому неодноразово продовжувався, що обумовлює особливості правового регулювання проходження військової служби та медичного забезпечення військовослужбовців.

Відносини, пов`язані з виконанням громадянами України конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та проходженням військової служби, врегульовані Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, пов`язаною з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Частина третя статті 1 зазначеного Закону визначає зміст військового обов`язку, який охоплює, зокрема, проходження військової служби та виконання обов`язків у запасі.

Статтею 70 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби та встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою.

З метою врегулювання порядку проведення військово-лікарської експертизи наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), у редакції, чинній на момент оформлення свідоцтва про хворобу №2962 від 23.04.2024.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пункту 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право приймати, переглядати, скасовувати або затверджувати постанови підпорядкованих ВЛК. Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та наділена повноваженнями переглядати рішення ВЛК регіонів.

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті "а" цього пункту.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

Суд зазначає, що відповідно до глави 21 розділу ІІ Положення №402 встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини є спеціальною процедурою, яка здійснюється виключно на підставі належних та достатніх документів, перелік яких визначений нормативно.

Відповідно до пункту 21.5 Положення №402 формулювання "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" застосовується у разі, якщо захворювання виникло або набуло розвитку під час безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до п. 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):

довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

копія Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акту розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Відповідно до викладеного, суд зазначає, що для встановлення причинного зв`язку захворювання із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби необхідна наявність документів, передбачених Положенням №402, зокрема: довідки про проходження військової служби, медичних документів, довідки про обставини травми, свідоцтва про хворобу, а також, за наявності, інших доказів, що підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтво) із військовою службою (п. 21.25 глави 21 розділу II Положення №402).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав довідку про безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, а також медичні документи, які б дозволяли встановити початок, розвиток або прогресування захворювання у період виконання завдань, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Надані витяги з наказів командира військової частини лише підтверджують факт перебування у відрядженні та участь у загальних заходах безпеки, проте не підтверджують безпосередню участь у бойових або спеціальних операціях, що є необхідною умовою застосування формулювання "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" (п. ґ) 21.5 глави 21 розділу II Положення №402).

Суд констатує, що ВЛК регіону, приймаючи постанову, керувалася встановленими законодавством і нормативними актами критеріями, а саме: на підставі наданих документів визначала причинний зв`язок захворювання позивача з проходженням військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №2368 (вих.№2510 від 25.12.2024). Постанова була оформлена відповідно до вимог п. 22.5 та 22.6 глави 22 розділу II Положення №402, із врахуванням воєнного стану та особливостей медичного забезпечення військовослужбовців.

Суд звертає увагу, що саме по собі надання позивачеві статусу учасника бойових дій та видача відповідного посвідчення не є безумовною та достатньою правовою підставою для встановлення формулювання причинного зв`язку "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" у розумінні підпункту "ґ" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402.

Посвідчення учасника бойових дій підтверджує правовий статус особи, однак не містить відомостей щодо конкретного періоду виникнення чи прогресування захворювання, його етіологічного зв`язку з умовами безпосередньої участі у бойових діях, а також не фіксує медичних обставин, що свідчили б про настання або істотне ускладнення захворювання саме в період виконання бойових завдань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано до ВЛК довідки встановленої форми про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яка відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення №402 є одним із документів, що підтверджують відповідні обставини (за наявності).

Надані витяги з наказів по стройовій частині підтверджують перебування позивача у відрядженні до району виконання бойових завдань, однак не містять відомостей про конкретні обставини, за яких виникло чи істотно прогресувало захворювання, не встановлюють факту перебування безпосередньо в районі ведення бойових дій у конкретні періоди, що співвідносяться з медичними даними щодо початку чи загострення хвороби.

Поряд із тим, в матеріалах справи відсутні будь-які звернення позивача до військової частини , де він проходив військову службу, з метою отримання відповідних документів.

Водночас, керуючись частиною 5 статті 242 КАС України, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 виклав правовий висновок, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди не можуть на власний розсуд надавати оцінку діагнозу військовослужбовців, зокрема періоду його виникнення, так як означені питання є дискреційними повноваженнями ВЛК та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а та від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22.

В свою чергу, позивач не надав доказів, а судом не встановлено порушення відповідачем порядку прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіональної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.