Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №760/25569/26
Суддя: Агафонов С. А.
Справа № 760/25569/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, дані про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100090000878 від 12.04.2026 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівка Черкаської області, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , є військовослужбовцем, має на утриманні сина 2014 р.н., неодруженого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем у військовому званні «солдат», 4.09.2025 згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №275 вибув на лікування до КНП «Попільнянська ЦРЛ».
В подальшому, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 30.09.2025 вибув з лікувального закладу КНП «Попільнянська ЦРЛ» до Житомирського військового госпіталю НОМЕР_2, до якого не з`явився, та в подальшому умисно вчасно не з`явився до військової частини НОМЕР_1 , до якої був відряджений.
Продовжуючи свою злочинну діяльність обвинувачений ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби, до 27.08.2026, тобто до моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України працівниками Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на території Солом`янського району міста Києва, чим було закінчено вказаний триваючий злочин.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 11 квітня 2026 року приблизно о 17 год 30 хв перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_3 , в коридорі цокольного поверху, біля квартири АДРЕСА_4 , помітив велосипед «Centurion BlackFire 29» вартістю 5 135 грн, який належить ОСОБА_7 .
Так у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна з метою особистого збагачення в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, підійшов до велосипеда та покотив його по коридору в напрямку виходу з будинку.
У подальшому ОСОБА_5 , утримуючи при собі велосипед «Centurion BlackFire 29», вийшов з під`їзду будинку № 15 по вул. Добробутній у м. Києві та зник у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 5 135 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та повністю підтвердив обставини, що зазначені в обвинувальному акті, а саме, що дійсно не з`явився на військову службу з лікувального закладу без поважних причин та пізніше таємно викрав велосипед.
Вказав, що в подальшому вчиняти злочинів не буде, у скоєному кається.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим доказам і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження письмових доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає докази, надані прокурором у даному кримінальному провадженні, належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів доведеною.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 не з`явився вчасно на службу з лікувального закладу, без поважних причин, вчинивши це в умовах воєнного стану, будучи військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, раніше не судимого, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується негативно.
Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, в подальшому обіцяв кримінальних правопорушень не скоювати, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, суд вважає, що йому слід призначити мінімальну міру покарання, яка передбачена санкціями ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кримінального Кодексу України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Доля речових доказів вирішується на підставі положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, суд стягує з обвинуваченого.
Таким чином, виходячи із зазначеного, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - у виді п`яти років та одного місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 за даним вироком рахувати з моменту набрання ним законної сили, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України у строк покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з 27 серпня 2026 р.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді тримання під вартою.
Речові докази: сумку оливкового кольору «Adidas» та мобільний телефон «Samsung» чорного кольору - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави 1925,44 грн. процесуальних витрат, пов`язаним із залученням експерта.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua