Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №480/8426/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/8426/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8426/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправними бездіяльність та відмову військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отриманої 15.11.2023 тяжкої травми (поранення), пов`язаної із захистом Батьківщини, за періоди: 11.02.2024 – 29.02.2024 (18 днів), 25.03.2024 – 08.04.2024 (15 днів), 13.05.2024 – 07.06.2024 (26 днів), 10.07.2024 – 24.07.2024 (15 днів), 16.10.2024 – 31.10.2024 (16 днів), та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарськоекспертної, медичної) комісії за періоди: 01.03.2024 – 31.03.2024 (31 день), 16.04.2024 – 16.05.2024 (31 день), 14.06.2024 – 14.07.2024 (31 день);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок отриманого 15.11.2023 тяжкої травми (поранення), пов`язаної із захистом Батьківщини, за періоди: 11.02.2024 – 29.02.2024 (18 днів), 25.03.2024 – 08.04.2024 (15 днів), 13.05.2024 – 07.06.2024 (26 днів), 10.07.2024 – 24.07.2024 (15 днів), 16.10.2024 – 31.10.2024 (16 днів), та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за періоди: 01.03.2024 – 31.03.2024 (31 день), 16.04.2024 – 16.05.2024 (31 день), 14.06.2024 – 14.07.2024 (31 день).

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач під час проходження військової служби 15.11.2023 отримав поранення, повязане із захистом Батьківщини, яке відповідно до висновків військово-лікарської комісії віднесено до тяжких. У подальшому позивач неодноразово проходив стаціонарне лікування, реабілітацію та перебував у відпустках за станом здоровя у звязку з наслідками отриманої травми, однак додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за частину відповідних періодів йому не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач вважає відмову Військової частини НОМЕР_1 у включенні його до наказів про виплату додаткової винагороди протиправною, оскільки медичними документами підтверджується причинний звязок отриманої травми із захистом Батьківщини та продовження лікування її наслідків.

Ухвалою суду від 06.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.12.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/8426/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату №530 від 14.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/8426/25.

14.01.2026 справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвала суду 16.01.2026 про прийняття справи до свого провадження та призначення до розгляду.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 16.01.2026 через систему «Електронний суд».

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи, у тому числі в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 16.02.2023 по 28.11.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).

15.11.2023 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Сергіївка Луганської області внаслідок ворожого вогневого ураження позивач отримав вибухову травму.

Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 16.11.2023 №266 підтверджено, що травмування сталося під час виконання бойового завдання особовим складом третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Постановою гарнізонної військово-лікарської комісії при Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, оформленою довідкою від 26.01.2024 №536, установлено причинний звязок поранення із захистом Батьківщини. У цій же довідці із посиланням на наказ Міністерства охорони здоровя України від 04.07.2007 №370 ступінь тяжкості травми визначено як тяжкий.

За результатами повторного огляду 28.08.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією складено довідку №4692, в якій серед іншого зазначено залишкові явища вибухової травми від 15.11.2023, закритої травми хребта та акубаротравми, визначено: «Травма (поранення), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини», а ступінь тяжкості травми визначено як тяжкий.

Одночасно у довідці №4692 щодо окремих встановлених діагнозів зазначено їх причинний звязок як захворювань, повязаних із захистом Батьківщини.

Із матеріалів справи також убачається, що за первинні періоди лікування після отримання поранення позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди.

Так, на підставі наказу від 09.12.2023 №903-ОС додаткову винагороду виплачено за період з 15.11.2023 по 16.11.2023, на підставі наказу від 13.12.2023 №917-ОС - за період з 17.11.2023 по 24.11.2023, а на підставі наказу від 09.01.2024 №13-ОС - за період з 01.12.2023 по 12.12.2023.

У подальшому позивач продовжив лікування наслідків отриманої 15.11.2023 травми.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 направлено на стаціонарне обстеження та лікування до Головного військово-медичного клінічного центру, після чого переведено до КНП «Міська клінічна лікарня №17».

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №154 вбачається, що 16.02.2024 позивачу проведено оперативне втручання - передню дискектомію C4-C5 із заміщенням міжтіловим кейджем у зв`язку зі стенозом спинномозкового каналу та формуванням осередку мієлопатії. В анамнезі цієї виписки зазначено, що відповідні скарги виникли після мінно-вибухової травми від 15.11.2023.

29.02.2024 за результатами огляду ВЛК складено довідку №1177, якою зафіксовано стан після операції від 16.02.2024 на рівні C4-C5 та зроблено висновок про потребу позивача у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів.

На підставі відповідних наказів з 01.03.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я.

У період з 25.03.2024 по 08.04.2024 ОСОБА_1 проходив стаціонарну реабілітацію у КНП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня». Випискою №6337 підтверджено його післяопераційний стан та зазначено, що захворювання позивач пов`язує з мінно-вибуховою травмою.

15.04.2024 ВЛК складено довідку №2092, якою з огляду на післяопераційний стан позивача повторно визначено потребу у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів.

У період з 13.05.2024 по 27.05.2024 позивач повторно перебував на стаціонарній реабілітації з приводу збереження неврологічного дефіциту та больового синдрому після проведеного оперативного втручання.

З 28.05.2024 по 07.06.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу абсцесу підщелепної ділянки зліва, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №9515.

Разом з тим матеріали справи не містять медичного висновку чи іншого документа, яким було б установлено причинний зв`язок зазначеного гострого стану з вибуховою травмою від 15.11.2023 або її наслідками.

13.06.2024 ВЛК складено довідку №3256, в якій зазначено стан після оперативного втручання від 16.02.2024, больовий синдром, незміцнілий післяопераційний рубець та тимчасові порушення функції хребта, у звязку з чим визначено потребу позивача у відпустці за станом здоровя на 30 календарних днів.

У період з 10.07.2024 по 24.07.2024 ОСОБА_1 проходив черговий курс стаціонарного лікування з приводу наслідків ураження шийного відділу хребта та післяопераційного стану.

З 16.10.2024 по 31.10.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна лікарня». Медичною документацією серед основних діагнозів зафіксовано наслідки вибухової та акубаротравми від 15.11.2023, посттравматичні синдроми та стан після оперативного лікування шийного відділу хребта.

16.10.2025 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою №15 про нарахування та виплату додаткової винагороди за спірні періоди.

Листом від 22.10.2025 №02.5/Ш-2163/2225 Військова частина НОМЕР_1 відмовила у включенні позивача до наказів про виплату додаткової винагороди за відповідні періоди, пославшись, зокрема, на формулювання довідки ВЛК №4692 щодо наявності у позивача «захворювань, ТАК, пов`язаних із Захистом Батьківщини».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За змістом статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно враховувати характер і умови військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" на період дії воєнного стану передбачено виплату додаткової винагороди, а у випадках, визначених цією постановою, - додаткової винагороди у розмірі 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно відповідному часу.

Абзацом четвертим пункту 1-2 Постанови №168 у редакції, чинній протягом спірних періодів 2024 року, передбачено включення до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1543/40599, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Підпунктом 1 пункту 13 цих Особливостей у редакції, чинній у 2024 році, передбачено аналогічну підставу для включення до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн: стаціонарне лікування у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, або відпустку для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні необхідними є пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. Постанова №168 не містить обмежень щодо кількості повторних госпіталізацій, якщо вони зумовлені раніше отриманим пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.05.2025 у справі №380/27432/23, за яким для виплати додаткової винагороди за час стаціонарного лікування визначальними є зв`язок поранення із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з таким пораненням; тяжкість поранення для цієї підстави самостійного значення не має.

Щодо виплати додаткової винагороди за час відпустки для лікування після поранення суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.10.2025 у справі №260/2842/23: право на таку виплату пов`язане з підтвердженням причинного зв`язку поранення із захистом Батьківщини та тяжкого ступеня цього поранення висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Факт отримання позивачем 15.11.2023 травми під час виконання бойового завдання та її причинний зв`язок із захистом Батьківщини підтверджені довідкою про обставини травми №266 і постановами ВЛК. Більше того, довідка ВЛК №536 від 26.01.2024 прямо визначає ступінь тяжкості травми як тяжкий. Такий самий висновок щодо тяжкості міститься у довідці ВЛК №4692 від 28.08.2024.

У зв`язку з цим посилання Військової частини НОМЕР_1 у листі від 22.10.2025 виключно на словосполучення "захворювання, ТАК, пов`язані із Захистом Батьківщини" з довідки №4692 не відображає її повного змісту. У цьому документі окремо зафіксовано залишкові явища вибухової травми від 15.11.2023, установлено, що травма (поранення) пов`язана із захистом Батьківщини, та визначено тяжкий ступінь травми. Тому сама наявність у медичній документації формулювання "захворювання" не є достатньою підставою для висновку про відсутність зв`язку конкретного лікування з раніше отриманою бойовою травмою.

Оцінюючи кожний із заявлених періодів, суд виходить не з формальної назви діагнозу чи відпустки, а з медично підтвердженого причинного зв`язку лікування з травмою від 15.11.2023 та її наслідками.

Щодо періоду з 11.02.2024 по 29.02.2024 матеріалами справи підтверджено, що 11.02.2024 позивач вибув до Головного військово-медичного клінічного центру для проходження стаціонарного обстеження та за потребою лікування; 12.02.2024 був переведений до КНП «Київська міська клінічна лікарня №17», де 16.02.2024 йому проведено передню дискектомію C4-C5 із заміщенням міжтіловим кейджем, а 29.02.2024 він вибув із проходження стаціонарного обстеження та лікування з Головного військово-медичного клінічного центру. У виписці №154 зазначено, що відповідні скарги виникли після мінно-вибухової травми, отриманої під час виконання службових обов`язків. Отже, зазначений період відповідає умовам Постанови №168.

Період з 25.03.2024 по 08.04.2024 підтверджений випискою з медичної карти стаціонарного хворого №6337 як стаціонарна реабілітація після операції 16.02.2024. В анамнезі виписки зазначено, що позивач пов`язує захворювання з мінно-вибуховою травмою, а серед діагнозів зафіксовано стан після дискектомії C4-C5 та неврологічні порушення. За таких обставин цей період стаціонарного лікування є пов`язаним з наслідками травми від 15.11.2023.

Матеріалами справи також підтверджено повторне перебування позивача на стаціонарній реабілітації з 13.05.2024 по 27.05.2024 у зв`язку з післяопераційним станом після втручання на рівні C4-C5, стійким больовим синдромом та неврологічним дефіцитом. Вказане лікування є продовженням лікувально-відновлювальних заходів після операції 16.02.2024.

Натомість з 28.05.2024 по 07.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «абсцес підщелепної області зліва», що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №9515. Матеріали справи не містять медичного висновку, який би встановлював причинний зв`язок цього стану з вибуховою травмою від 15.11.2023 або її наслідками. Тому передбачена Постановою №168 умова щодо перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за цей період не підтверджена.

Щодо періоду з 10.07.2024 по 24.07.2024 випискою з медичної карти стаціонарного хворого №6454 підтверджено лікування післяопераційного стану після дискектомії C4-C5, спінального стенозу, вертеброгенної мієлопатії, стійкого больового синдрому та порушень функції верхніх кінцівок. Ці стани простежуються у медичній документації позивача після операції 16.02.2024, у зв`язку з чим зазначений період підлягає врахуванню для виплати додаткової винагороди.

Період з 16.10.2024 по 31.10.2024 також підтверджений як стаціонарне лікування, пов`язане з наслідками травми: у виписці №25645 серед основних діагнозів зазначено вибухову та акубаротравму від 15.11.2023, стійкий цефалгічний та вестибуло-атактичний синдроми, а серед супутніх станів - наслідки оперативного лікування шийного відділу хребта. Отже, цей період відповідає умовам Постанови №168.

Стосовно відпусток з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 16.04.2024 по 16.05.2024 та з 14.06.2024 по 14.07.2024 суд ураховує, що вони надавалися на підставі довідок ВЛК №1177 від 29.02.2024, №2092 від 15.04.2024 та №3256 від 13.06.2024, у яких зафіксовано післяопераційний стан після дискектомії C4-C5 від 16.02.2024 та визначено потребу у відпустці за станом здоров`я. Водночас довідками ВЛК №536 від 26.01.2024 та №4692 від 28.08.2024 травму (поранення) від 15.11.2023 визначено такою, що пов`язана із захистом Батьківщини, та тяжкою.

З урахуванням послідовності лікування, змісту медичної документації, встановленого ВЛК причинного зв`язку бойової травми та її тяжкого ступеня суд дійшов висновку, що наведені відпустки були надані в межах лікування та відновлення після тяжкого поранення. Формальне найменування у документах «відпустка за станом здоров`я» не спростовує встановлених матеріалами справи обставин щодо її фактичної підстави.

Окремі періоди стаціонарного лікування припадають на час зазначених відпусток: з 25.03.2024 по 31.03.2024, з 13.05.2024 по 16.05.2024 та з 10.07.2024 по 14.07.2024. З огляду на те, що додаткова винагорода нараховується пропорційно календарним дням, один і той самий календарний день не може бути врахований двічі.

Отже, підтверджені матеріалами справи періоди стаціонарного лікування та відпусток для лікування після тяжкого поранення охоплюються такими загальними періодами: з 11.02.2024 по 08.04.2024, з 16.04.2024 по 27.05.2024, з 14.06.2024 по 24.07.2024 та з 16.10.2024 по 31.10.2024.

Конкретний розмір додаткової винагороди підлягає визначенню відповідачем у розрахунку на місяць пропорційно кількості календарних днів у відповідних періодах, з урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у виплаті додаткової винагороди за спірні періоди, відповідач послався на окреме формулювання довідки ВЛК №4692 щодо «захворювань», водночас не врахувавши, що цією ж довідкою окремо встановлено залишкові явища вибухової травми від 15.11.2023, причинний зв`язок травми із захистом Батьківщини та її тяжкий ступінь, а також не надав оцінки іншим медичним документам, поданим разом із заявою.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за підтверджені періоди, а також протиправність відмови, викладеної у листі від 22.10.2025 №02.5/Ш-2163/2225, у відповідній частині. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату додаткової винагороди за такі періоди.

Водночас щодо періоду з 28.05.2024 по 07.06.2024 причинний зв`язок стаціонарного лікування з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, матеріалами справи не підтверджено, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу. Разом з тим матеріали справи не містять доказів, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та відмову, викладену у листі від 22.10.2025 №02.5/Ш-2163/2225, у частині невиплати такої винагороди за періоди з 11.02.2024 по 08.04.2024, з 16.04.2024 по 27.05.2024, з 14.06.2024 по 24.07.2024 та з 16.10.2024 по 31.10.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень у розрахунку на місяць пропорційно кількості календарних днів за періоди з 11.02.2024 по 08.04.2024, з 16.04.2024 по 27.05.2024, з 14.06.2024 по 24.07.2024 та з 16.10.2024 по 31.10.2024, з урахуванням фактично виплачених сум та без подвійного нарахування додаткової винагороди за один і той самий календарний день.

У задоволенні позовних вимог у частині нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 28.05.2024 по 07.06.2024 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець