Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №480/9885/25
Суддя: О.М. Кунець
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року Справа № 480/9885/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9885/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення ОСОБА_1 у розшук;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Кунець О.М.
Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Враховуючи положення статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як особа, яка порушила законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та за №2521 Охтирським РВП ГУНП в Сумській області до інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» було внесено відомості про звернення від 05.02.2025 вих. №Е1349420 щодо необхідності доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
10 березня 2025 року адвокатом Дабіжею О.А. до відповідача було направлено адвокатський запит з метою з`ясування підстав подання інформації про необхідність доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
19 березня 2025 року відповідачем було підготовлено та згодом адвокатом Дабіжею О.А. отримано відповідь на адвокатський запит, в якій повідомлено про перебування позивача на обліку та надано завірену копію повістки з підтвердженням її надсилання.
Так, зі змісту повістки №1996649 вбачається, що позивач 26 січня 2025 року о 14:00 годині повинен був з`явитися до відповідача з метою уточнення даних.
Як підтвердження направлення, відповідачем додано довідку про причини повернення/досилання, в якій зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Таким чином, відповідно до вимог законодавства, вважається, що позивача було належним чином проінформовано про необхідність з`явитися до відповідача.
Відповідно до статті 258 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
03 квітня 2025 року адвокатом Дабіжею Оленою Анатолівною до відповідача було подано заяву, в якій повідомлялося про те, що позивач погоджується із тим, що ним було порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та висловлено прохання розглянути справу і винести постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності з наданням реквізитів для сплати встановленого штрафу.
Згодом також було надіслано адвокатський запит з проханням повідомити про дату та час розгляду справи.
20 травня 2025 року до відповідача було подано адвокатський запит з проханням повідомити, чи було складено протокол та чи виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
28 травня 2025 року відповідачем було підготовлено та згодом адвокатом Дабіжею О.А. отримано відповідь, в якій повідомляється, що відносно позивача адміністративні матеріали не складалися.
Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем було виявлено щонайменше 05.02.2025 при формуванні звернення №Е1349420, яке в подальшому було зареєстровано 11.02.2025 за №2521 Охтирським районним відділом Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, до відповідача було направлено заяву з проханням виключити інформацію про необхідність доставлення позивача за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Відповідачем було надано відповідь про те, що з метою вирішення порушених питань позивачу необхідно прибути, та направлено повістку.
Позивач за повісткою №1996649 викликався до відповідача саме з метою уточнення персональних даних. При цьому, як стверджує представник позивача, відповідно до відмітки у його військово-обліковому документі «Резерв+» персональні дані позивачем уточнено вчасно, тобто виконано обов`язок, з метою виконання якого він викликався до відповідача.
Отже, відповідачем було внесено дані про необхідність доставлення позивача без формування адміністративних матеріалів та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та без врахування наявних відомостей про вчасне оновлення персональних даних.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення позивача для складення матеріалів про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби та дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон №2232-XII, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Стаття 22 Закону №3543-XII визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Як вбачається з частини третьої статті 22 Закону №3543-XII, військовозобов`язані у визначений законом строк зобов`язані уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП; розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до КУпАП.
Предметом спору у даній справі є визначення правомірності дій відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення позивача як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Стаття 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає загальні правила військового обліку. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують оповіщення, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення осіб, щодо яких надсилалося відповідне звернення.
Пункт 56 Порядку №1487 визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
З наведених норм Положення №154 та Порядку №1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються до органів Національної поліції щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
При цьому територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають із неї відомості, оскільки це є функцією Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 №676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке надсилається органам Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Водночас, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Як вже зазначав суд, підставою для оголошення позивача у розшук та направлення відповідного звернення до органів поліції стала його неявка за викликом на 26.01.2025, у зв`язку з чим було сформовано звернення від 05.02.2025 №Е1349420.
При цьому матеріали справи не містять доказів правових підстав для виклику позивача саме з метою уточнення персональних даних за обставин, коли, відповідно до відмітки у військово-обліковому документі «Резерв+», такі персональні дані було уточнено вчасно.
Крім того, відносно позивача адміністративні матеріали не складалися та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась.
Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення ОСОБА_1 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, та пов`язаного з цим оголошення його у розшук є необґрунтованими та протиправними.
За приписами пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося відповідне звернення.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що у разі відсутності підстав для адміністративного затримання та доставлення особи, щодо якої надсилалося звернення, районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має надіслати до органів поліції повідомлення із відповідними відомостями.
Наявність такого повідомлення, направленого відповідачем відповідно до пункту 79 Порядку №1487, є підставою для припинення застосування до позивача заходів щодо адміністративного затримання та доставлення у зв`язку з відповідним зверненням.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у розшук.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua