Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №480/4703/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/4703/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4703/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій, з урахуванням заяв про усунення недоліків позовної заяви, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 15.05.2024 №646418280706 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 10 960,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 15.05.2024 №646518280706 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на переконання позивача, прийняті за відсутності належних та достатніх доказів установлених контролюючим органом порушень Закону №265/95-ВР. Щодо штрафу за непроведення розрахункової операції позивач зазначає, що контрольна розрахункова операція під час перевірки не проводилась, а у врученому їй примірнику акта перевірки сума покупки, здійсненої споживачем, становить 168,00 грн, тоді як штраф визначено виходячи із суми 250,00 грн. Щодо штрафу за порушення порядку обліку товарних запасів позивач вважає, що саме по собі ненадання під час перевірки документів на товар не підтверджує реалізації необлікованих товарів та не є достатньою підставою для застосування санкції у розмірі вартості всіх товарів, зазначених в описі фактичних залишків.

Ухвалою суду від 07.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.06.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду 21.06.24 відкрито провадження у справі.

Щодо ухвали про відкриття провадження – відповідачем отримано 21.06.2024 через систему «Електронний суд»

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та у зв`язку з надходженням письмового звернення від 09.04.2024 згідно з наказом від 18.04.2024 №868-кп 24.04.2024 проведено фактичну перевірку кафетерію, через який здійснювала господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За твердженням відповідача, під час перевірки встановлено порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме непроведення розрахункової операції через зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій, невидачу розрахункового документа та ненадання документів, які підтверджують облік і походження товарних запасів, що знаходилися у місці продажу.

Відповідач також зазначив, що під час перевірки проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та складено опис фактичних залишків товарів загальною вартістю 10960,00 грн, а у письмових поясненнях від 24.04.2024 позивач повідомила про неможливість надати накладні на підакцизний товар у зв`язку з їх втратою та про те, що Форму ведення обліку товарних запасів не веде.

Щодо штрафної санкції у сумі 250,00 грн відповідач послався на письмове звернення споживача від 09.04.2024 та відомості Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до яких 05.04.2024 розрахункові документи на програмному реєстраторі розрахункових операцій за фіскальним номером 4000545842 не створювались та не передавались на фіскальний сервер.

У відповіді на відзив позивач підтримала заявлені позовні вимоги та наголосила, що у наданому їй примірнику акта перевірки сума покупки зазначена у розмірі 168,00 грн, тоді як податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф виходячи із суми 250,00 грн. Щодо іншого податкового повідомлення-рішення позивач повторно зазначила про відсутність, на її думку, доказів реалізації необлікованих товарів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 24.04.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафетерію за адресою: АДРЕСА_1 , через який здійснювала господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Підставою для проведення фактичної перевірки визначено, зокрема, надходження письмового звернення від 09.04.2024, зареєстрованого 11.04.2024 за вх. №Х/37. Перевірку проведено на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 18.04.2024 №868-кп.

За результатами перевірки складено акт, зареєстрований 25.04.2024 за №5173/18/15/РРО/ НОМЕР_1 .

В акті зазначено, що позивач перебувала на загальній системі оподаткування та не була платником ПДВ. За господарською одиницею був зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4000545842. Також в акті наведено відомості щодо чинних на час перевірки ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У пункті 2.2.12 акта фактичної перевірки щодо проведення контрольної розрахункової операції зазначено: «не замовлялась, відділ не працював».

Водночас у пункті 2.2.20 акта наведено обставини, які контролюючий орган поклав в основу висновку про порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема міститься посилання на письмове звернення споживача щодо придбання 05.04.2024 товарів без проведення розрахункової операції через зареєстрований ПРРО та без видачі розрахункового документа.

При цьому у наданому до матеріалів справи примірнику акта фактичної перевірки загальна сума такої покупки зазначена у розмірі 168,00 грн.

За даними Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, на які посилається відповідач, 05.04.2024 розрахункові документи на ПРРО з фіскальним номером 4000545842 не створювались та не передавались на фіскальний сервер.

Під час фактичної перевірки контролюючим органом також складено опис фактичних залишків товарів, які знаходились у господарській одиниці.

В описі зазначено найменування, кількість, ціну та загальну вартість кожної позиції товару. Сукупну вартість товарних залишків визначено у розмірі 10960,00 грн.

Зазначений опис підписаний посадовими особами контролюючого органу та позивачем.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 24.04.2024 убачається, що на вимогу посадових осіб контролюючого органу надати накладні на підакцизний товар позивач повідомила про неможливість їх надання у зв`язку з втратою під час переїзду, а також зазначила, що Форму ведення обліку товарних запасів не веде.

За результатами фактичної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

15.05.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення №646418280706, яким на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10960,00 грн.

У розрахунку штрафних санкцій до зазначеного податкового повідомлення-рішення сутність порушення визначено як ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів.

Того ж дня відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №646518280706, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 250,00 грн.

У розрахунку до цього рішення зазначено про проведення розрахункової операції при продажу товарів без створення та видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту на суму 250,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг), зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та надавати особі, яка отримує товар або послугу, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій, зокрема, у разі встановлення в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи та/або невидачі відповідного розрахункового документа. За порушення, вчинене вперше, фінансова санкція становить 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).

Пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено обов`язок суб`єктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи у паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (далі - Порядок №496). За змістом цього Порядку облік товарних запасів здійснюється шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів. Форма обліку та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за змістом статті 20 Закону №265/95-ВР відповідальність настає як за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, так і за ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу. Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22 дійшов висновку, що ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування фінансової санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Разом з тим визначальним для застосування цієї норми є встановлення товарних запасів, які саме на момент перевірки знаходилися у місці продажу. Такий підхід викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.12.2023 у справі №280/1998/23 та від 06.12.2024 у справі №440/2331/24.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.05.2024 №646418280706 суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на час перевірки перебувала на загальній системі оподаткування. Отже, виняток, встановлений абзацом третім пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР для окремих фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, на позивача не поширювався.

Під час перевірки контролюючим органом було не лише констатовано відсутність документів, а й безпосередньо проведено зняття залишків товарів у господарській одиниці та складено опис фактичних залишків. У цьому описі конкретизовані найменування, кількість, ціни та вартість товарів, які знаходилися у місці продажу на момент перевірки, а їх загальна вартість визначена у сумі 10 960,00 грн.

Факт ненадання на вимогу перевіряючих накладних на товар та неведення Форми обліку підтверджується не лише актом перевірки, але й письмовими поясненнями самої позивачки від 24.04.2024, у яких вона зазначила про втрату накладних та неведення Форми обліку товарних запасів.

За таких обставин посилання позивача на те, що контролюючий орган не довів реалізацію необлікованих товарів, не спростовує встановленої самостійної підстави відповідальності - ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що фактично знаходилися у місці продажу.

Довід позивача про те, що до опису включено енергетичний напій, який не є підакцизним товаром, також не спростовує висновків контролюючого органу у цій частині. Пункт 12 статті 3 та стаття 20 Закону №265/95-ВР пов`язують обов`язок ведення обліку та надання документів з товарними запасами, що знаходяться у місці продажу, а не виключно з підакцизними товарами. Позивач перебувала на загальній системі оподаткування, а тому обов`язок щодо ведення обліку товарних запасів поширювався на неї у повному обсязі.

Суд також враховує, що на відміну від справ, у яких контролюючий орган визначав штраф виходячи з даних про реалізовані у минулих періодах товари без встановлення товарних залишків на дату перевірки, у спірних правовідносинах посадовими особами ГУ ДПС проведено фактичне зняття залишків товарів, які знаходилися безпосередньо у господарській одиниці 24.04.2024, та визначено їх вартість.

Таким чином, відповідачем доведено фактичні обставини, які відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР є підставою для застосування фінансової санкції у сумі 10 960,00 грн. Підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2024 №646418280706 суд не вбачає.

Щодо доводів позивача стосовно примірника акта фактичної перевірки суд зазначає наступне. Перевірку проведено 24.04.2024. Акт зареєстровано контролюючим органом 25.04.2024 за №5173/18/15/РРО/2889012786. Сам по собі факт відсутності реєстраційного номера на примірнику, який був наданий позивачу до його реєстрації, не спростовує встановлених перевіркою обставин, які підтверджуються іншими матеріалами справи, у тому числі описом фактичних залишків та письмовими поясненнями позивача.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.05.2024 №646518280706 суд зазначає наступне.

Для застосування санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, контролюючий орган повинен довести не лише сам факт непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО або невидачі розрахункового документа, а й вартість товарів (робіт, послуг), проданих з таким порушенням, оскільки саме від цієї вартості визначається розмір фінансової санкції.

Відповідач посилається на письмове звернення споживача та на відсутність у СОД РРО розрахункового документа 05.04.2024. Разом з тим наданий до матеріалів справи акт фактичної перевірки містить посилання на відповідне звернення та зазначає загальну суму покупки 168,00 грн.

Натомість у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення №646518280706 вказано іншу суму розрахункової операції - 250,00 грн, та саме від цієї суми визначено штраф у розмірі 100 відсотків.

У відзиві відповідач пояснює суму 250,00 грн змістом письмового звернення споживача. Проте належного первинного документа, який би давав можливість суду безпосередньо перевірити зміст такого звернення, перелік придбаних товарів та загальну вартість покупки саме 250,00 грн, у наданих суду матеріалах немає. Дані СОД РРО, на які посилається відповідач, підтверджують відсутність створених та переданих 05.04.2024 розрахункових документів за відповідним ПРРО, однак самі по собі не усувають суперечності щодо вартості конкретної розрахункової операції, зазначеної в акті та у розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

Суд не заперечує можливості контролюючого органу використовувати під час фактичної перевірки податкову інформацію та відомості, отримані з інформаційних систем. Однак у цій справі спірним є саме розмір вартості товарів, проданих з порушенням, від якого безпосередньо залежить сума санкції за пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

За наявності в матеріалах перевірки суперечливих відомостей - 168,00 грн у акті перевірки та 250,00 грн у розрахунку до податкового повідомлення-рішення - відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен був надати суду належні та допустимі докази, які б дозволяли однозначно встановити розмір саме тієї розрахункової операції, за яку застосовано фінансову санкцію.

Оскільки такого доказування відповідачем не здійснено, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належними доказами правомірність визначення розміру штрафної (фінансової) санкції у сумі 250,00 грн. За цих обставин податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №646518280706 не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню.

Інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду та не потребують окремої оцінки, оскільки не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині скасування штрафної (фінансової) санкції у сумі 250,00 грн із загальної оспорюваної суми 11 210,00 грн, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 27,01 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 15.05.2024 №646518280706, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 250,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 15.05.2024 №646418280706, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 10 960,00 грн, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судовий збір у сумі 27 (двадцять сім) грн 01 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець