Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №480/2562/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/2562/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2562/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду з 24.02.2022 по 07.04.2022, з 06.12.2022 по 31.12.2022, з 06.08.2024 по 06.10.2024, з 22.10.2024 по 16.11.2024 сумарно за 157 днів в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, передбаченої пунктом 1 розділу XXXVII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання та, на його переконання, набув право на одноразову винагороду у розмірі 70000 грн за кожні 30 днів сумарно обчисленого виконання таких завдань. На підтвердження заявлених вимог позивач посилається на довідку Військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 №235, у якій зазначені періоди його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Позивач вважає, що наведені у довідці відомості підтверджують виконання ним бойових (спеціальних) завдань та є достатньою підставою для нарахування і виплати спірної винагороди.

10.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення перерахунку та доплату додаткової грошової винагороди, а також про надання інформації щодо проведених виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі №480/2565/26.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 16.04.2026 через підсистему «Електронний суд».

02.05.2026 представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що одноразова винагорода у розмірі 70000 грн за кожні 30 днів сумарно обчисленого виконання визначених бойових (спеціальних) завдань була запроваджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 та застосовується з 01.04.2024, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо періодів 2022 року, на думку відповідача, не ґрунтуються на законодавстві, чинному у відповідний час.

Щодо періодів 2024 року відповідач зазначив, що довідка від 18.11.2024 №235 складена за формою, передбаченою для підтвердження участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, з метою надання статусу учасника бойових дій, та сама по собі не є підставою для виплати одноразової винагороди, передбаченої розділом XXXVII Порядку №260.

Також відповідач послався на те, що відповідно до карток особового рахунку позивачу протягом проходження служби нараховувалась додаткова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України №168 залежно від характеру виконуваних завдань, однак документи, які б підтверджували право саме на спірну одноразову винагороду у розмірі 70000 грн, у матеріалах грошового забезпечення відсутні.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022 №32 ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду стрільця.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2024 №368 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 17.11.2024.

Довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 №235, складеною за формою додатка 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, підтверджено участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у періоди з 24.02.2022 по 07.04.2022, з 06.12.2022 по 31.12.2022, з 06.08.2024 по 06.10.2024 та з 22.10.2024 по 16.11.2024.

У зазначеній довідці місцями виконання відповідних заходів визначено АДРЕСА_3 , а також Курську область, Суджанський район, населений пункт Крем`яне.

Також у довідці наведено перелік наказів, бойових наказів, бойових розпоряджень та журналів, які зазначені як підстава для її видачі.

При цьому серед документів, зазначених у довідці як підстава для підтвердження участі позивача у заходах протягом 2024 року, наявні документи, датовані, зокрема, 10.10.2024, 13.10.2024 та 26.10.2024, тоді як один із зазначених у довідці періодів участі тривав з 06.08.2024 по 06.10.2024.

З картки особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік убачається, що позивачу нараховувались суми додаткової винагороди за бойову участь, зокрема за березень 2022 року - 70000,00 грн, за квітень 2022 року - 16333,33 грн, за грудень 2022 року - 58709,68 грн.

З картки особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік убачається нарахування позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, зокрема за серпень 2024 року - 88709,68 грн, за вересень 2024 року - 100000,00 грн, за жовтень 2024 року - 51612,90 грн, за листопад 2024 року - 53333,33 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне та грошове забезпечення, а розміри грошового забезпечення та порядок його виплати визначаються відповідно до закону та актів Кабінету Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 пункт 1-1 постанови №168 доповнено положенням, відповідно до якого у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 прямо визначено, що вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 01 квітня 2024 року.

Наказом Міністерства оборони України від 21.05.2024 №339 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, доповнено розділом XXXVII «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану».

Пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260 установлено виплату одноразової винагороди у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання саме тих бойових (спеціальних) завдань та саме в тих умовах, які визначені цим пунктом.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXVII Порядку №260 підтвердження виконання таких бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі бойового наказу (бойового розпорядження), журналу бойових дій або бойового донесення, а також рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

Пунктами 4 та 5 розділу XXXVII Порядку №260 передбачено, що виплата одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів військових частин, а накази про її виплату видаються на підставі даних обліку днів, які підтверджують наявність сумарно обчислених 30 днів виконання завдань у визначених умовах, або відповідної інформації про кількість таких днів.

Таким чином, правовою підставою для спірної виплати є не сам факт проходження військової служби у районі виконання завдань і не будь-яка участь у заходах із забезпечення оборони України, а виконання бойових (спеціальних) завдань у чітко визначених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260 умовах, підтверджене сукупністю передбачених пунктом 2 цього розділу документів та належним обліком відповідних днів.

Щодо заявлених позивачем періодів з 24.02.2022 по 07.04.2022 та з 06.12.2022 по 31.12.2022 суд зазначає, що спірний вид одноразової винагороди у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) був запроваджений лише постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419 та застосовується з 01.04.2024.

До 01.04.2024 законодавством передбачався інший механізм виплати додаткової винагороди за постановою №168 - зокрема збільшення щомісячної додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу безпосередньої участі у відповідних діях та заходах. Зміст картки особового рахунку позивача за 2022 рік також свідчить про нарахування йому саме такого виду додаткової винагороди за окремі періоди 2022 року.

Отже, норма про виплату одноразової винагороди у розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань не діяла у 2022 році та не може бути застосована до правовідносин, які виникли до 01.04.2024.

Стосовно періодів з 06.08.2024 по 06.10.2024 та з 22.10.2024 по 16.11.2024 суд враховує, що позивач посилається передусім на довідку від 18.11.2024 №235.

Зі змісту цієї довідки вбачається, що вона складена за формою додатка 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій і прямо визначена як документ, що є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Така довідка підтверджує участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зазначені в ній періоди, однак її зміст сам по собі не підтверджує виконання протягом кожного із заявлених днів бойових (спеціальних) завдань саме в умовах, визначених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260.

Крім того, документи, перелічені у довідці як підстави щодо подій 2024 року, датовані починаючи з 10.10.2024, тоді як перший заявлений позивачем період 2024 року закінчується 06.10.2024. Отже, наведений у довідці перелік підстав не дозволяє встановити виконання позивачем завдань, передбачених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260, у період з 06.08.2024 по 06.10.2024.

Щодо періоду з 22.10.2024 по 16.11.2024 матеріали справи не містять журналу бойових дій або бойового донесення та рапорту (донесення) командира підрозділу про виконання ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у визначених пунктом 1 розділу XXXVII Порядку №260 умовах із зазначенням конкретної кількості відповідних днів.

Так само матеріали справи не містять даних обліку днів для виплати одноразової винагороди, які б підтверджували накопичення позивачем сумарно обчислених 30 днів виконання відповідних завдань, та наказу командира військової частини про виплату такої одноразової винагороди.

Факт нарахування позивачу у 2024 році додаткової винагороди за постановою №168, у тому числі в окремих місяцях у розмірі, що відповідає або наближається до 100 000 гривень, не є безумовним підтвердженням права на спірну одноразову винагороду у розмірі 70 000 гривень. Ці виплати мають різні нормативно визначені умови: для одноразової винагороди законодавець установив вужчий перелік бойових (спеціальних) завдань та окремий порядок документального підтвердження і обліку днів.

Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, однак це не звільняє позивача від обов`язку довести фактичні обставини, з якими закон пов`язує виникнення права на конкретну виплату.

Надані позивачем докази підтверджують проходження військової служби, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та отримання ним інших видів додаткової винагороди за постановою №168. Водночас належного документального підтвердження саме тих обставин, які відповідно до пунктів 1-5 розділу XXXVII Порядку №260 є підставою для виплати одноразової винагороди у розмірі 70 000 гривень, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 спірну одноразову винагороду за заявлені періоди.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець