Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №480/2649/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року Справа № 480/2649/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2649/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 20.02.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 20.02.2025 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - березень 2018 року, із урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби позивачу, на його переконання, не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач вважає, що у звязку з набранням чинності з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 саме березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), який має враховуватися при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення. У звязку з цим позивач вважає неправомірним проведений відповідачем розрахунок індексації за 2024-2025 роки та просить здійснити її перерахунок із застосуванням березня 2018 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 20.04.2026 через підсистему «Електронний суд».

05.05.2026 представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено спеціальне правило, відповідно до якого обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024, у зв`язку з чим підстави для застосування березня 2018 року при обчисленні поточної індексації у 2024 році, на думку відповідача, відсутні.

Також відповідач указав, що у 2024 році позивачу нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення починаючи із серпня 2024 року.

Щодо 2025 року відповідач послався на правила обчислення індексу споживчих цін, установлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», та зазначив про відсутність підстав для нарахування поточної індексації позивачу за відповідний період.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд установив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2022 №46 ОСОБА_1 , призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.02.2025 №67 позивача з 20.02.2025 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.

10.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по дату виключення його зі списків військової частини із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

З картки особового рахунку військовослужбовця №300 за 2024 рік убачається, що за січень-липень 2024 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась.

У серпні, вересні, жовтні та листопаді 2024 року позивачу нараховано індексацію у розмірі 130,20 грн щомісячно, а у грудні 2024 року - 254,35 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, а грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком №1078.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, встановлений у розмірі 103 відсотки.

Щодо поточної індексації, право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Натомість індексація-різниця врегульована абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку №1078 та пов`язана з порівнянням у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розміру підвищення доходу із сумою можливої індексації.

Із змісту позовної заяви вбачається, що предметом цього спору позивач визначив саме поточну індексацію за період з 01.01.2024 по 20.02.2025 та просить застосувати для її розрахунку березень 2018 року. Позовних вимог про нарахування індексації-різниці відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 позивач не заявляє.

Отже, правові висновки щодо збереження права на індексацію-різницю після 01.01.2024 не змінюють характер заявлених у цій справі вимог та не є підставою для застосування березня 2018 року при обчисленні поточної індексації у 2024-2025 роках.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік.

Статтею 39 Закону України від 09.11.2023 №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Таким чином, для проведення поточної індексації у 2024 році законодавець прямо визначив початок нового обчислення індексу споживчих цін з 01.01.2024.

Матеріалами справи підтверджено, що у серпні-листопаді 2024 року позивачу нараховувалась поточна індексація у розмірі 130,20 грн щомісячно, а у грудні 2024 року - 254,35 грн. Аналогічний порядок нарахування поточної індексації у 2024 році відображений і в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 у справі №480/6282/25.

Доказів того, що при нарахуванні зазначених сум відповідачем порушено визначений статтею 39 Закону №3460-IX порядок обчислення індексу споживчих цін, позивачем не надано.

Статтею 34 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків, а сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Отже, з 01.01.2025 законодавець знову визначив спеціальне правило для обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації. З огляду на приписи статті 4 Закону №1282-XII та пункту 1-1 Порядку №1078 право на поточну індексацію може виникнути лише після перевищення індексом споживчих цін порогу 103 відсотки та з першого числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування відповідного індексу.

Позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 20.02.2025. Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про виникнення до цієї дати права позивача на поточну індексацію за правилами статті 34 Закону №4059-IX. Тому відсутність нарахування поточної індексації за січень 2025 року та за період з 01.02.2025 по 20.02.2025 не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Посилання позивача на березень 2018 року як місяць підвищення доходу саме по собі не спростовує наведеного висновку. Березень 2018 року має правове значення, зокрема, для вирішення питання щодо індексації-різниці за правилами абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078, однак такий вид індексації не є предметом заявлених у цій справі позовних вимог.

Суд не може підміняти визначений позивачем предмет спору та вирішувати питання про право на інший вид індексації, вимоги про нарахування та виплату якого у цій справі не заявлені.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 доведено правомірність порядку нарахування поточної індексації грошового забезпечення позивачу у спірний період, а доводи позивача щодо необхідності застосування березня 2018 року при розрахунку поточної індексації за період з 01.01.2024 по 20.02.2025 не ґрунтуються на нормативному регулюванні, чинному у відповідному періоді.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Доказів понесення судових витрат, які відповідно до статті 139 КАС України підлягають розподілу, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець