Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №750/7723/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7723/26

Провадження № 2/750/3802/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2020 в розмірі 55796 грн та понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та ідентифікаційного номера в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 21.02.2020 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21.02.2020. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 55796 грн, з яких 55305,20 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 490,80 грн – заборгованість за пенею. Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 21.09.2026.

21.09.2026 розгляд справи відкладено на 15.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; у позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

15.10.2026 сторони повторно не з`явились; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

21.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, підписавши Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Підписуючи цю Анкету-заяву, ОСОБА_1 , у тому числі:

1)просив відкрити поточний рахунок в AT «Універсал Банк» у гривні на його ім`я № НОМЕР_1 та встановити на ньому кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку;

2)підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними), а їх копії відповідають оригіналу;

3)погодився з тим, що підписана ним анкета заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі – Договір), укладання якого він підтвердив та зобов`язався виконувати його умови;

4)просив вважати наведений у заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку, та засвідчим генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом 02E04678FE23C94441AD0BA757895E54558E623822BF10C6849AAA17BBC5ED66DE, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором;

До позовної заяви позивачем додано, зокрема, витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank) від 12.02.2020, які набули чинності 14.02.2020 (далі – Умови і правила).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 розділу І Умов та правил банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору, в тому числі платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно з п.п. 5.3 п. 5 розділу І Умов та правил клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України.

За змістом п.п. 2.1, 2.4, 2.5 п. 2 розділу II Умов та правил для надання послуг банк видає клієнту картку; підписанням Анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank»; платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону; з метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта.

Підпунктом 5.11 п. 5 розділу ІІ Умов та правил визначено, що клієнт зобов`язаний сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в терміни, зазначені у мобільному додатку.

Згідно з п.п. 5.15 п. 5 розділу II Умов та правил за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків.

Підпунктом 5.16 п. 5 розділу II Умов та правил встановлено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати в кредит грошові кошти, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та 21.02.2020 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити на цьому рахунку кредитний ліміт. У свою чергу, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», отримавши зазначену заяву ОСОБА_1 , відкрило йому рахунок № НОМЕР_1 .

Отже, 21.02.2020 у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банка виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача – повернути надані кошти відповідно до погоджених сторонами умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З виписки по банківському рахунку відповідача № НОМЕР_1 вбачається, що 21.02.2020 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» встановлено на зазначеному рахунку ОСОБА_1 кредитний ліміт в розмірі 11498 грн. У подальшому, останній систематично користувався вказаним рахунком, зокрема, відповідач використовував надані позивачем кредитні кошти (в описі транзакцій в графі «призначення платежу» зазначено «кредитна частина»), здійснюючи валютні операції з використанням наданого кредитного ліміту, а отже АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виконувало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з позовною заявою позивач стверджує, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання з повернення кредитних коштів за договором від 21.02.2020, що підтверджено розрахунком заборгованості, складеним позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, останньому нараховано заборгованість у сумі 55796 грн. Так, із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.02.2020 вбачається, що станом на 07.06.2026 сума заборгованості відповідача становить 55796 грн, з яких: 55305,20 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 490,80 грн – заборгованість за пенею. Вказана заборгованість є предметом позову.

Надаючи оцінку такому розрахунку заборгованості відповідача, суд зважає на наступне.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Однак, з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором суд погодитись не може, виходячи із наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова ВС від 02.10.18 у справі № 910/18036/17).

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав, зокрема, витяг з Умов і правил в редакції, яка набула чинності 14.02.2020. Вказаний документ містить, у тому числі, умови щодо нарахування процентів за користування кредитом, однак, цей документ не підписано відповідачем.

Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника (як у даному випадку), яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, позовна заява не містить доказів того, що саме з наданими стороною позивача Умовами і правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву, а також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили відповідні умови кредитування щодо розміру процентів за користування кредитом; сам по собі факт підписання анкети-заяви без інформації щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами автоматично не свідчить про те, що відповідач погодився на зазначені в позовній заяві умови кредитування.

Отже, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами. Водночас, відповідач сплачував грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.02.2020, які позивач частково зараховував на погашення заборгованості зі сплати неправомірно нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Так, згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.02.2020 відповідач систематично здійснював платежі на погашення нарахованої заборгованості, які зараховано позивачем у тому числі в рахунок сплати процентів за користування кредитом (колонки розрахунку «сплачено відсотків» та «сума погашення за наданим кредитом»). Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів, що спрямовані позивачем на погашення заборгованості за відсотками, становить 76847,83 грн, які, з огляду на визнання судом неправомірним нарахування відповідачу заборгованості по процентах, слід вважати коштами, спрямованими на погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 55305,20 грн.

Водночас, зважаючи, що сума сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення неправомірно нарахованої заборгованості за відсотками перевищує суму його заборгованості за тілом кредиту, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за пенею суд зважає на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, за змістом п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на цей час.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором від 21.02.2020 вбачається, що нарахування пені позивачем здійснювалось з жовтня по грудень 2025 року, тобто під час дії воєнного стану, що суперечить вимогам Закону, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід також відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: вул. Оленівська, 23, м. Київ; код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Б.В. Крапивний