Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №456/5136/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5136/26

Провадження № 3/456/1879/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

15 жовтня 2026 року

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ст. 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВБА № 218693 від 15.08.2026 ОСОБА_1 15.08.2026 близько 10:39 год. у м. Стрий Львівської області по вул. Сагайдачного 37 керував ТЗ будучи не пристібнутим паском безпеки, після зупинки автомобіля на вимогу працівників поліції гр.. ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності намагався втекти відштовхуючи працівників поліції та не виконував законні вимоги чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Його інтереси в судовому засіданні представляв адвокат Волоховський О. І., який повідомив, що на дату розгляду справи ОСОБА_1 мобілізований до лав ЗСУ, відтак не має можливості прибути в судове засідання.

Захисник в судовому засіданні стверджував, що в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі не розкрито об?єктивну сторону зазначеного в ньому правопорушення, а саме: які саме дії ОСОБА_1 були вчинені, що являють собою злісну непокору вимозі поліцейського, наголосив що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує обставин, що викладені в протоколі. На підтвердження доводів 13.10.2026 долучив клопотання, в якому зазначає, що відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення від 16.08.2026 року, складеного поліцейським СРППВ N? 1 відділу реагування Стрийського РУП ГУНП у Львіській області сержантом поліції Ігорем Николин встановлено: «16.08.2026 року о 10 годині 39 хвилин в м. Стрий Львіської області по вул. Сагайдачного ОСОБА_1 вчинив злісну непокору працівнику поліції». Водночас представник стверджує, що вказані дані спростовуються матеріалами справи. Так доданими до справи відео файлами, які були зафіксовані на боді камеру поліцейського не зафіксовано, якими саме діями чи відповідними словами ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі працівника поліції, а мало того чітко видно, що працівник поліції, безпідставно повалив ОСОБА_1 на асфальт, заломив йому назад руки та сидить на ньому. Крім того, як вбачається з доданих відео файлів на голові ОСОБА_1 є кров. Допитані у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ствердили, що були присутні на місці події та бачили, що ОСОБА_4 ніякими діями та словами не вчиняв злісної непокори законному розпорядженню та вимозі працівника поліції.

Заслухавши позицію захисту, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про відсутність складу та події правопорушення в матеріалах про адміністративне правопорушення, виходячи з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

З протоколу серії ВБА № 218693 від 15.08.2026, в описі складу адміністративного правопорушення вказано що ОСОБА_1 керував ТЗ будучи не пристібнутим паском безпеки, після зупинки автомобіля на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності намагався втекти відштовхуючи працівників поліції та не виконував законні вимоги чим вчинив правопорушення. Водночас в протоколі не розкрито змісту розпорядження працівника поліції щодо його припинення ( якою була вимога, в який спосіб і що саме особа мала виконати для його припинення). Відсутня вказана інформація і на долученому відеозаписі з портативної боді камери працівника поліції. З неї вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в лежачому положені на животі біля дороги, навколо чути голоси людей, які стверджують «для чого ви його утримуєте він ж нічого не робить і не пручається».

Вказані обставини, (відсутність будь-яких дій, заперечень, невиконання вимог) в судовому засдіані підтвердили також і свідки, які повідомили що хоч і не бачили, коли безпосередньо працівники поліції наблизились до ОСОБА_1 , проте стверджували, що він не тікав, знаходився біля авто.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, а відтак і складу та події правопорушення передбаченого даною статтею. Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення навіть за умови відповідності вимогам закону, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Рапорт працівника поліції також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідчення працівника поліції відображені у рапорті, не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. 185 КупАП, - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

CуддяЮлія ВАЛОВІН