Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №127/25370/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25370/26

Провадження 2-др/127/138/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/25370/26,

в с т а н о в и в:

рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2026 року № 127/25370/26 частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 в сумі 37 442,50 грн. В решті позову – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

01.10.2026 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/25370/26, яку мотивовано тим, що він поніс витрати на правничу допомогу згідно договору № б/н від 17.08.2026 року в розмірі 12 000 грн. Просив ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Розгляд справи просив провести без його та його представника участі. До заяви додано договір про надання правничої допомоги від 17.08.2026 року у справі № 127/25370/26, укладений із адвокатом Сінкевич Л.О., розрахунок витрат, квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 27.08.2026 року про сплату адвокату 12 000 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.08.2026 року.

07.10.2026 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 127/25370/26, яку мотивовано тим, що вона понесла витрати на правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги, укладеного із АО «Правові цінності» в розмірі 6 000 грн. Просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати – 6 000 грн. До заяви додано, зокрема, розрахунок витрат, акт виконаних робіт від 01.10.2026 року, згідно з яким загальна сума гонорару складає 6 000 грн.

07.10.2026 року судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу до нуля.

Дослідивши зміст заяв, надані суду докази, суд дійшов висновку, що заяви про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

17.07.2026 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.07.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 29.09.2026 року з викликом учасників справи.

В судовому засіданні 29.09.2026 року представник позивача ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 повідомили, що після ухвалення рішення у справі будуть подані заяви про розподіл судових витрат і надані докази на підтвердження понесення судових витрат.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2026 року № 127/25370/26 частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 в сумі 37 442, 50 грн. В решті позову – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Представник позивача – ОСОБА_4 надавала правничу допомогу позивачу ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.07.2026 року.

Згідно розрахунку витрат, представником здійснено попереднє опрацювання матеріалів, пошук позицій ВС з аналогічних правовідносин, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування, складання позовної заяви та направлення матеріалів клієнту, прийняття участі в судових засіданнях (перша інстанція), інші дії процесуального характеру відповідно до вимог ЦПК України як представника.

Сторони склали акт виконаних робіт від 01.10.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 прийняла виконання робіт, загальна сума гонорару складає 6 000 грн із умовою, що гонорар може сплачуватись як одним платежем, так і декількома. Погоджено, що суми можуть бути сплачені поступово, але не пізніше ніж 40 днів з дня ухвалення судом 1 інстанції рішення. Послуги надані у повному обсязі та відповідають домовленості сторін. Квитанції про сплату гонорару або частини гонорару до заяви не додано.

Інтереси ОСОБА_1 в цивільній справі № 127/25370/26 на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.08.2026 року представляла адвокат Сінкевич Л.О.

Згідно наданого розрахунку ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу: консультація та узгодження правової позиції, ознайомлення зі змістом позовної заяви з додатками – 3 год., вартість 4 500 грн., підготовка та подання відзиву із додатками, направлення відзиву стороні – 2 год., вартість 3 000 грн., підготовка та подання клопотання про долучення доказів – 0, 5 год. – 750 грн., участь в судовому засіданні, час очікування вступної та резолютивної частин – 1, 5 год - 2 250 грн., підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення 1 год. – 1 500 грн, загалом 12 000 грн.

ОСОБА_1 надав квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 27.08.2026 року про сплату 12 000 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги від 17.08.2026 року.

Згідно п. 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК ).

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, у п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

В додатковій постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Враховуючи вимоги ст.ст. 137, 141 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатами роботи, час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатами послуг, предмет позовних вимог та значення справи для сторін, враховуючи те, що між сторонами існує спір щодо утримання їх спільного сина, враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним визначити витрати позивача і відповідача на надання правничої допомоги - по 6 000 грн.

Оскільки позов задоволено на 59 %, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам - 3 540 грн. (6 000 грн. ? 59% ? 100 = 3 540 грн.), а з позивача на користь відповідача стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно позовним вимогам, в задоволенні яких відмовлено (41%) - 2 460 грн. (6 000 грн. ? 41% ? 100 = 2 460 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 15, 134, 141, 260, 270 ЦПК України,

в и р і ш и в:

заяву позивача ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 540 (три тисячі п`ятсот сорок) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Заяву ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 14 жовтня 2026 року.

Суддя: