Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №127/29756/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29756/26

Провадження 2-а/127/317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову № R692495 від 14.08.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У військово-обліковому документі, сформованому в застосунку «Резерв+» 09.07.2026, він виявив запис про звернення до Національної поліції України з причини «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» із датою звернення 08.07.2026. Позивач зазначає, що повістки не отримував, повідомлення про надходження поштового відправлення йому не надходили, а місце проживання за адресою, зазначеною у військово-облікових даних, він не змінював.

Позивач також посилається на те, що не міг прибути за викликом з поважної причини, оскільки з 26.06.2026 до 30.06.2026 перебував на стаціонарному лікуванні, з 01.07.2026 продовжував лікування, а надалі знову перебував у стаціонарі та мав періоди тимчасової непрацездатності. На його думку, відповідач не з`ясував обставин оповіщення і причин неприбуття та не довів наявності складу правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що 11.08.2026 подав через розділ «Штрафи онлайн» застосунку «Резерв+» заяву в порядку ст. 279-9 КУпАП з метою припинення відображення відомостей про порушення і звернення до поліції. Посилається на те, що в текстовому полі звернення він висловив незгоду з порушенням та просив закрити справу. Вважає, що сама подача електронної заяви не замінює доказування обставин правопорушення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію постанови № R692495 від 14.08.2026 разом із матеріалами справи, на підставі яких її винесено, зі строком надання до 21.09.2026.

На адресу суду 05.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Морозюка Сергія Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що позивача викликали повісткою № 7858157 від 14.06.2026 для уточнення облікових даних на 09 год. 00 хв. 27.06.2026. Повістку направили за відомою ТЦК та СП адресою місця проживання позивача через АТ «Укрпошта», проте він не прибув та впродовж трьох днів не повідомив причини неприбуття. З цих підстав 08.07.2026 внесено відповідні реєстрові відомості.

У відзиві також зазначено, що ОСОБА_1 особисто подав 11.08.2026 заяву через електронний кабінет військовозобов`язаного та наклав на неї кваліфікований електронний підпис. Заява містить його неоспорення допущеного порушення і згоду на притягнення до відповідальності за відсутності особи, тому начальник ТЦК та СП розглянув її за правилами ст. 279-9 КУпАП і 14.08.2026 прийняв оскаржувану постанову. Представник відповідача наголосив, що подання заяви є усвідомленим вибором позивача, а матеріали щодо електронної постанови зберігаються в реєстрі без формування окремої паперової адміністративної справи. Зазначив також про направлення 14.08.2026 повідомлення до поліції щодо скасування відмітки про порушення. На підтвердження правомірності постанови долучено копію повістки, документи поштового оператора, копію постанови та електронну заяву.

Через систему «Електронний суд» 23.09.2026 ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якій позов підтримав. Заперечив належність доказів вручення повістки та звернув увагу на те, що дата явки, названа відповідачем, - 27.06.2026 - припала на період його стаціонарного лікування. Послався на виписки з медичної карти № 4139, виписку № 2202 та медичні висновки про тимчасову непрацездатність. Пояснив, що електронну заяву подав для виключення запису про розшук, а не для підтвердження факту правопорушення, та навів правову позицію Верховного Суду в справі № 524/5741/16-а щодо недостатності самого визнання вини за відсутності інших належних доказів. Просив розглянути справу за його відсутності.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві та відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності та перевіривши доводи сторін, суд установив такі обставини.

Військово-обліковим документом, сформованим 09.07.2026 о 01 год. 26 хв., підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , має категорію «військовозобов`язаний», а датою звернення до Національної поліції України з причини неприбуття за повісткою в ньому зазначено 08.07.2026.

Розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованими 28.10.2025, підтверджено взяття ОСОБА_1 на військовий облік 11.03.2021, уточнення облікових даних 22.05.2024 та зазначення зареєстрованого місця проживання й адреси проживання: АДРЕСА_1 . Цю саму адресу містить витяг із реєстру територіальної громади, сформований 21.08.2026, у якому вказано реєстрацію місця проживання з 12.07.2012.

Скріншотами з розділу «Штрафи онлайн» застосунку «Резерв+» підтверджено відображення стосовно ОСОБА_1 причини порушення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», заяви від 11.08.2026 та постанови № R692495 від 14.08.2026, винесеної ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У цьому розділі також зазначено суму до сплати 8 500 грн до 03.09.2026 та 17 000 грн після цієї дати.

Повісткою № 7858157, сформованою з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 14.06.2026, ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , на 09 год. 00 хв. 27.06.2026. У повістці метою виклику зазначено уточнення облікових даних, а місцем проживання адресата - АДРЕСА_1 .

Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 067199228720 підтверджено зазначення як вкладення повістки № 7858157 від 14.06.2026 на ім`я ОСОБА_1 . Конверт, наданий відповідачем, має позначення «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» та адресований ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . На ньому проставлено відмітку поштового оператора «адресат відсутній».

Деталізацією відстеження АТ «Укрпошта» щодо відправлення № 067199228720 підтверджено, що електронну інформацію про відправлення створено 12.06.2026, поштовим оператором відправлення прийнято 16.06.2026, до поштового відділення в с. Пилява воно прибуло 18.06.2026. У відстеженні 25.06.2026 о 12 год. 58 хв. зафіксовано подію «Повернення. Відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою)», а 26.06.2026 - повернення відправлення до Вінниці та вручення його за довіреністю відправнику. Отже, запис про вручення 26.06.2026 стосується повернутого відправлення, а не особистого вручення повістки ОСОБА_1 .

Постановою № R692495 від 14.08.2026 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою зазначено встановлене за результатами вивчення реєстрової інформації неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, з порушенням ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В постанові наведено дату і спосіб подання заяви позивачем: 11.08.2026 через електронний кабінет.

Текст постанови № R692495 від 14.08.2026 не містить номера, дати та часу виклику за конкретною повісткою, способу оповіщення особи, посилання на конкретні поштові документи або оцінки можливих причин неприбуття. Водночас зі змісту постанови випливає, що позивача притягнуто саме за неприбуття за викликом до ТЦК та СП, а не за окремо сформульоване порушення обов`язку повідомити про причини неявки.

Наданим відповідачем примірником постанови з печаткою ТЦК та СП і рукописною позначкою «/4926» після номера «R692495» підтверджено, що ця копія стосується тієї самої постанови від 14.08.2026. У первинному електронному документі та відомостях застосунку її номер зазначено як № R692495.

Заява ОСОБА_1 , долучена відповідачем, містить надруковане повідомлення про те, що заявник не оспорює допущене порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і погоджується на розгляд питання щодо адміністративної відповідальності за його відсутності. У заяві зазначено її подання через електронний кабінет 11.08.2026. Сам факт подання цього документа позивач не заперечує.

Позивач також надав знімки екрана застосунку «Резерв+» із заповненим текстовим полем «Опишіть ситуацію», в якому викладено заперечення щодо отримання повісток та прохання закрити провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення. Ці знімки підтверджують зміст відображеного на екрані тексту, однак самі по собі не засвідчують часу його відправлення, факту надходження відповідачу та включення саме до підписаної 11.08.2026 формалізованої заяви. Відтак суд розмежовує зміст долучених позивачем зображень та підтверджений документами факт надходження електронної заяви.

Випискою № 4139 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, оформленою Тиврівською амбулаторією загальної практики - сімейної медицини, підтверджено, що ОСОБА_1 захворів 26.06.2026, цього ж дня направлений та госпіталізований до стаціонару і перебував на стаціонарному лікуванні до 30.06.2026. Основним діагнозом зазначено J20.8 - гострий бронхіт, спричинений іншими уточненими агентами. Медичний документ містить відомості про температуру тіла до 38,9 °C, головний біль, сухий кашель, біль у тілі, загальну кволість та призначене лікування.

Іншою випискою № 4139 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10.07.2026 підтверджено повторне звернення ОСОБА_1 по медичну допомогу 01.07.2026 у зв`язку зі скаргами на біль у попереку з іррадіацією в ногу, порушення ходи, запаморочення і затерпання нижніх кінцівок. Зазначено лікування до 10.07.2026, призначені лікарські засоби та рекомендації щодо обмеження фізичного навантаження і режиму відпочинку.

Випискою № 2202 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради підтверджено стаціонарне лікування ОСОБА_1 з 11.07.2026 до 24.07.2026 з приводу хронічного полірадикулярного больового синдрому у стадії загострення на тлі дегенеративно-дистрофічних змін хребта та пов`язаних порушень функції хребта. Виписка містить відомості про проведене лікування та рекомендації після виписки.

Медичними висновками про тимчасову непрацездатність № 1111-2P9K-CCTH-EK7T від 28.07.2026 та № 1111-8HKA-6AC6-M64E від 07.08.2026 підтверджено періоди тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 відповідно з 28.07.2026 до 06.08.2026 та з 07.08.2026 до 20.08.2026.

Доказів того, що ОСОБА_1 протягом трьох днів після дати, визначеної повісткою, повідомляв ТЦК та СП про причини неприбуття або надавав відповідачу медичні документи до винесення постанови, матеріали справи не містять. Водночас медичні документи, досліджені судом, безпосередньо підтверджують госпіталізацію позивача у день, на який припав виклик.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 23 Порядку № 560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до п. 24 Порядку № 560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Відповідно до ч. 8 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до ч. 2 ст. 279-9 КУпАП керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд виходить з того, що предметом перевірки є правомірність постанови № R692495 від 14.08.2026, якою ОСОБА_1 інкриміновано неприбуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд не погоджується з доводом позивача про повну відсутність доказів його оповіщення. Відповідач надав повістку № 7858157 від 14.06.2026 з визначеними датою, часом і місцем прибуття, опис вкладення до поштового відправлення № 067199228720, конверт з відповідними позначеннями та деталізацію руху цього відправлення.

Адреса, зазначена на конверті та у повістці, збігається з адресою місця проживання, яку ОСОБА_1 повідомив під час уточнення військово-облікових даних і яка зазначена як його зареєстроване місце проживання у відомостях із реєстру територіальної громади. Матеріали справи не містять відомостей про повідомлення позивачем ТЦК та СП іншої адреси.

Відстеження поштового відправлення підтверджує його надходження 18.06.2026 до відділення, що обслуговує с. Пилява, та оформлення 25.06.2026 повернення з позначкою «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Тому відсутність особистого підпису позивача на розписці не усуває передбаченого п. 41 Порядку № 560 правового значення такої поштової відмітки. У цьому випадку належне оповіщення підтверджено 25.06.2026, тобто до дня явки, визначеного на 27.06.2026.

Водночас встановлення належного оповіщення не вирішує питання про наявність адміністративного правопорушення. Для застосування відповідальності за неприбуття за викликом належить оцінити, зокрема, чи існувала поважна причина, яка фактично позбавила особу можливості прибути в зазначені дату та час.

Повісткою № 7858157 визначено прибуття ОСОБА_1 о 09 год. 00 хв. 27.06.2026. Медична виписка № 4139 підтверджує, що ще 26.06.2026 позивач був госпіталізований і перебував на стаціонарному лікуванні до 30.06.2026. Отже, на час, зазначений у повістці, він фактично перебував у медичному закладі, отримував лікування у зв`язку з гострим захворюванням і об`єктивно не міг одночасно з`явитися до ТЦК та СП.

Виписка № 4139 містить конкретний діагноз, дати направлення і стаціонарного лікування, скарги пацієнта та призначення лікаря. Відомості про госпіталізацію підтверджені письмовим медичним документом і безпосередньо охоплюють день та час виклику.

Інші медичні документи - виписка № 4139 від 10.07.2026 про лікування з 01.07.2026, виписка № 2202 про стаціонарне лікування з 11.07.2026 до 24.07.2026 та медичні висновки про тимчасову непрацездатність - додатково відображають стан здоров`я позивача в наступні періоди. Вирішальним для оцінки підстав неприбуття ОСОБА_1 є факт стаціонарного лікування 27.06.2026, коли він мав прибути за повісткою.

Пункт 23 Порядку № 560 прямо відносить хворобу громадянина, документально підтверджену належним медичним закладом та таку, що позбавила можливості особисто прибути, до поважних причин неприбуття. Встановлені судом обставини відповідають цим умовам. Таким чином, фактичне неприбуття ОСОБА_1 27.06.2026 зумовлене поважною причиною.

Суд окремо враховує доводи відповідача, що ОСОБА_1 у триденний строк не повідомив про причину неприбуття, як це передбачено п. 24 Порядку № 560. Проте неповідомлення про причини неявки та неприбуття без поважної причини є відмінними за фактичним змістом формами поведінки, на які, зокрема, окремо вказує ч. 6 ст. 258 КУпАП.

Оскаржувана постанова містить лише твердження, що ОСОБА_1 «не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці». У ній не сформульовано обвинувачення в порушенні обов`язку повідомити про причини неявки протягом трьох днів, не викладено час, спосіб або обставини такого неповідомлення як самостійну підставу притягнення до відповідальності.

Перевіряючи правомірність конкретного рішення суб`єкта владних повноважень, суд не може самостійно змінити фабулу вказаного в постанові правопорушення та обґрунтувати притягнення особи до адміністративної відповідальності іншими діями чи бездіяльністю, яких посадова особа не поклала в основу свого рішення. Тому відсутність доказів своєчасного повідомлення про причини неприбуття не спростовує встановлену поважну причину неявки 27.06.2026 та не може виправдати саме ту постанову, що є предметом оскарження.

Суд також оцінює обставини подання ОСОБА_1 заяви через електронний кабінет 11.08.2026. Матеріали підтверджують, що заява містить фразу про неоспорення порушення та згоду на притягнення до відповідальності за відсутності особи, а тому відповідач мав процесуальні підстави розглянути заяву у передбаченому ст. 279-9 КУпАП порядку. Однак вибір особою такої процедури не є процесуальним порушенням.

Водночас спеціальна процедура розгляду заяви не встановлює незаперечної презумпції вчинення адміністративного правопорушення. Частина друга ст. 279-9 КУпАП прямо покладає на керівника ТЦК та СП обов`язок перевірити фактичні дані про визнання особою правопорушення та з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП ухвалити постанову. Отже, зазначена заява спрощує процесуальну форму розгляду, але не усуває перевірки складу правопорушення.

Щодо посилання позивача на заперечення, викладені в полі «Опишіть ситуацію», суд зауважує, що надані скріншоти не доводять надходження відповідного тексту відповідачу разом із заявою від 11.08.2026. Тому суд не покладає висновок про протиправність постанови виключно на припущення про те, що ТЦК та СП отримав одночасно протилежні за змістом повідомлення. Навіть за умови врахування формалізованої заяви як підтвердження неоспорення порушення документально встановлена госпіталізація у день виклику потребує самостійної правової оцінки.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а зазначив, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів та не звільняє відповідача від обов`язку довести правомірність свого рішення.

Наявні в матеріалах справи повістка та поштові документи підтверджують правомірність висновку про належне оповіщення позивача. Проте вони не підтверджують відсутності поважної причини неприбуття. Подана ОСОБА_1 заява також не спростовує медичних документів, які свідчать про об`єктивну неможливість його явки 27.06.2026.

Посилання відповідача, що окрема паперова адміністративна справа не формується, не усуває його обов`язку довести належними та допустимими доказами всі істотні обставини, покладені в основу постанови. Обов`язок доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено саме на відповідача.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 належним чином оповіщено про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 27.06.2026, однак цього дня він перебував на стаціонарному лікуванні, що є документально підтвердженою поважною причиною неприбуття. Отже, у встановлених оскаржуваною постановою діях позивача відсутня ознака неприбуття за викликом без поважних причин.

Опис обставин у постанові № R692495 також є узагальненим: не ідентифіковано повістку, не наведено дати і часу виклику, не зазначено конкретних доказів оповіщення та не досліджено можливість існування поважних причин неприбуття.

За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності й обґрунтованості, установленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки відповідач не довів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за тією фактичною підставою, яку зазначено в постанові. Тому постанова № R692495 від 14.08.2026 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 532 грн 48 коп., що підтверджено квитанцією № ZS8A-S88D-F56E від 23.08.2026. Оскільки позов підлягає задоволенню, суму судового збору належить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сервісна комісія платіжного оператора у розмірі 9 грн 58 коп. до суми судового збору не включається.

Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 9, 210-1, 245, 247, 251, 258, 279-9, 280, 283 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R692495 від 14.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя В. В. Горбатюк