Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №420/18770/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №420/18770/26

Суддя: Бездрабко О.І.

Справа № 420/18770/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту позивача ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: абз.12 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу";

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: абз.12 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: абз.12 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Мати позивача є особою з інвалідності ІІ групи. Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.03.2026 р. № 97/26/1701/В встановлено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до висновку №547 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 29.09.2025 р. встановлено, що ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновком ЛКК №542 від 29.09.2025 р., виданого КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги", встановлено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Позивач подав по команді рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю на підставі пп."г" п.3 ч.13 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Однак, 21.05.2026 р. листом №2061 відповідач відмовив у задоволенні рапорту позивача через відсутність документів, що підтверджують наявність у братів позивача інвалідності або потребу в їх постійному догляді. Позивач вважає, що відповідач не належно вивчив надані документи та протиправно відмовив у задоволенні рапорту на звільнення.

Ухвалою від 26.06.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

13.07.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що рапорт позивача про звільнення з військової служби за сімейними обставинами розглянуто належним чином, однак подані документи не повною мірою відповідають вимогам Додатку 19 до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України №170 від 10.04.2009 р. Відповідач не заперечує факту встановлення матері позивача ІІ групи інвалідності та її потреби у постійному сторонньому догляді, проте наголошує на наявності інших родичів першого та другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд. При цьому надані позивачем медичні висновки щодо його братів, на думку відповідача, не відповідають вимогам Інструкції №407 та не підтверджують їхньої потреби у постійному сторонньому догляді. Також акт перевірки сімейного стану не містить відомостей про те, що позивач є єдиним членом сім`ї, який може здійснювати догляд за матір`ю. З огляду на викладене відповідач вважає відмову у задоволенні рапорту обґрунтованою, а позовні вимоги безпідставними, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

13.07.2026 р. позивач подав до суду відповідь на відзив та зазначив, що не погоджується з аргументами відповідача, вважає їх безпідставними. Вказує на те, що п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", розглядає дві самостійні альтернативні обставини: за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду. Отже, позивачем доведено саме фактичну та юридичну відсутність інших осіб, здатних та зобов`язаних здійснювати догляд. Зауважує, що ОСОБА_3 (брат позивача) є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства. Відповідно до висновку № 303 від 01.04.2026 р., він за станом власного здоров`я не може здійснювати постійний сторонній догляд за своєю матір`ю. ОСОБА_4 (брат позивача), відповідно до висновку № 311 від 07.04.2026 р. також за станом здоров`я не може здійснювати постійний сторонній догляд за матір`ю. Повнолітні онуки проживають та навчаються за кордоном. Інші онуки є малолітніми/неповнолітніми та не мають юридичного обов`язку щодо утримання та догляду. Додатково зазначає, що відповідач проігнорував найважливіший документ, який відповідно до Додатка 19 до Інструкції № 170 (в редакції наказу МОУ) є ключовим доказом у цій категорії справ - Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 07.05.2026 р., затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 подав по команді рапорт про звільнення з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю на підставі пп."г" п.3 ч.13 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини, а саме: п.12 ч.3 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

21.05.2026 р. листом № 2061 відповідач відмовив у задоволенні рапорту. У відповіді, зокрема, зазначено, що документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами) - позивачем надано. Один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки Позивачем надано документи, про те, що у матері є ще два сина: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Позивачем не надано документи, що підтверджують наявність у братів інвалідності або потребу в їх постійному догляді. Також, надано Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 07.05.2026р. б/н, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вказано, що позивач здійснює постійний догляд за матір`ю - ОСОБА_2 . Один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 р. № 946. Позивачем надано Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №97/26/1701/В від 10.03.2026 р., згідно якого ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності та визначено потребу в постійному сторонньому догляді. Решта, наданих документів, не передбачена Додатком 19 та не випливає на рішення, щодо звільнення.

Матір`ю позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 08.06.1980 р.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.03.2026 р. №97/26/1701/В ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідності ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до висновку №547 від 29.09.2025 р. про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі встановлено, що ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Згідно висновку ЛКК №542 від 29.09.2025 р., виданого КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги", ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

У ОСОБА_2 відсутній чоловік. Так, за життя, ОСОБА_2 перебувала у двох шлюбах.

ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловік - ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , виданим 17.07.2000 р. відділом РАГС Львівського міськвиконкому.

Інший чоловік - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_4 , виданим 03.01.2013 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рокитнівського районного управління юстиції у Рівненській області.

Окрім цього, 03.09.1994 р. було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_5 , виданим 17.05.1997 р. Новороздільським відділом державної реєстрації актів громадянського стану Миколаївського району Львівської області.

У ОСОБА_2 є сини:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_6 , виданим 05.07.1975 р.;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_7 ;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 08.06.1980 р.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК Серія 12ААД №031001, виданою 30.10.2024 р., ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.

За висновком №303 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 01.04.2026 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не може здійснювати постійний сторонній догляд за іншими особами; висновок дійсний до 31.03.2027 р.

Відповідно до висновку №311 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.04.2026 р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не може здійснювати постійний сторонній догляд за сторонньою особою; висновок дійсний до 06.07.2027 р.

У ОСОБА_2 є онуки:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_8 , виданим 11.05.2024 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_9 , виданим 11.05.2024 р. Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_10 , виданим 11.05.2024 р. Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_11 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_12 , виданим 28.04.2011 р. міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_13 , виданим 30.01.2025 р. Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В матеріалах справи міститься:

- відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.06.2026 р. № 19.5.1/46375-26-Вих, в якій зазначено, що ОСОБА_7 знаходиться за кордоном з 15.07.2023 р. по теперішній час, так як є студентом стаціонарної форми навчання першого ступеня факультету Мікроелектроніки в техніці та медицині Гірничо-металургійної академії, що знаходиться у м. Краків (Польща);

- відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.06.2026 р. № 19.5.1/46383-26-Вих , в якій зазначено, що ОСОБА_10 знаходиться за кордоном та з 05.01.2026 р. по теперішній час проживає та навчається в Нідерландах, що підтверджується також дозволом на проживання, дійсним до 30.11.2028 р.

- відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 202981 від 24.09.2025 р., в яких зазначено, що у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 7 осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- акт фактичного проживання від 02.10.2025 р. №2025/10/02 001, яким встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 фактично проживають та є зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до акта перевірки сімейного стану військовослужбовця від 07.05.2026 р, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , родичі ОСОБА_2 : син - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_7 (згідно висновку ЛКК №311 від 07.04.2025 р. за станом здоров`я не може здійснювати догляд); сип - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (інвалід 3 групи, довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААД №091001 від 30.10.2024 р., висновок ЛКК №303 від 01.04.2026 р.); онук ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , (має дозвіл на постійне проживання в Нідерландах з 11.09.2024 р., зі слів постійно проживає і навчається в Нідерландах); онук ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; онук ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (проживає та навчається в Польщі з 2022 р., в підтвердження надано Повідомлення про надання номеру податкової ідентифікації у Республіці Польща від 23.03.2022 р.); онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; онук ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; онука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_15 . Інших родичів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка є особою з інвалідністю 2 групи), першого або другого ступеня споріднення, крім зазначених вище, не виявлено. Установлено необхідність постійного догляду підтверджено. Документ, що підтверджує потребу особи в постійному догляді - Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №97/26/1701/В від 10.03.2026 р.(друга група). Висновок ЛКК №542 від 29.09.2025 р.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Одним з різновидів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (абз.3 ч.6 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Як передбачено ч.14 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз.13 ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 р. після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні розпочав діяти особливий період.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ.

У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на час розгляду цієї справи.

Підстави для звільнення військовослужбовців із військової служби, в тому числі і особливості звільнення з військової служби під час дії особливого періоду, визначені у ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"

Так, відповідно до пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті.

Згідно з абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" такою поважною причиною є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до ч.7 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, визначено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Приписами підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом міністра оборони України від 10.04.2009 р. № 170, при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону про військову службу, подаються, серед іншого:

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21.09.2015 р.№ 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067, про потребу в постійному догляді.

Судом установлено, що позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", через сімейні обставини, а саме: абз.12 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

З матеріалів справ слідує, що у позивача є мати - особа з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного догляду, і зазначені обставина визнається відповідачем.

Проблемним питанням у спірних правовідносинах є з`ясування наявності чи відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати такий догляд.

Щодо вказаного питання Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 27.02.2025 р. у справі № 380/16966/24 та від 07.05.2025 р. у справі № 420/30227/24 сформував такі висновки.

Для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

При цьому, "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону про військову службу.

В матеріалах справи наявний акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 07.05.2026 р., в якому встановлено, що родичами ОСОБА_2 є, а саме:

син - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_7 (згідно висновку ЛКК №311 від 07.04.2025 р. за станом здоров`я не може здійснювати догляд);

сип - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (інвалід 3 групи, довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААД №091001 від 30.10.2024 р., висновок ЛКК №303 від 01.04.2026 р.);

онук ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , (має дозвіл на постійне проживання в Нідерландах з 11.09.2024 р., зі слів постійно проживає і навчається в Нідерландах); онук ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

онук ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (проживає та навчається в Польщі з 2022 р., в підтвердження надано Повідомлення про надання номеру податкової ідентифікації у Республіці Польща від 23.03.2022 р.);

онук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

онук ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

онука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Інших родичів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка є особою з інвалідністю 2 групи), першого або другого ступеня споріднення, крім зазначених вище, не виявлено.

Окрім того, згідно відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 202981 від 24.09.2025 р встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 7 осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також актом фактичного проживання від 02.10.2025 р. №2025/10/02 001 встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 фактично проживають та є зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 р. у справі № 380/16966/24 вказав, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 р. у справі № 520/14746/25 дійшов зокрема таких висновків:

"...Попереднє правове регулювання передбачало можливість звільнення у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворими членами сім`ї (зокрема дружиною (чоловіком), дитиною, батьками своїми чи дружини (чоловіка)) без встановлення додаткових умов щодо наявності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Водночас із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" законодавець істотно змінив підхід до регулювання цих правовідносин, доповнивши відповідну підставу звільнення умовою відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення.

Зазначені зміни свідчать про те, що законодавець прагнув об`єктивізувати підстави звільнення з військової служби за сімейними обставинами, підвищивши вимоги до їх обґрунтованості.

Якщо раніше достатньою була сама наявність необхідності здійснення догляду, то після внесення змін законодавець пов`язав можливість звільнення з додатковою умовою - відсутністю інших осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

Отже, законодавець фактично посилив критерій поважності відповідної підстави, обмеживши її випадками, коли військовослужбовець є єдиною особою, здатною забезпечити необхідний догляд.

Використовуючи у тексті Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" поняття "член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення", законодавець не надав його нормативного визначення.

Водночас колегія суддів вважає помилковим застосування у спірних правовідносинах за аналогією положень сімейного чи житлового законодавства для з`ясування змісту поняття "член сім`ї першого чи другого ступеня споріднення".

Так, положення Сімейного кодексу України не оперують категоріями ступеня споріднення у контексті визначення складу сім`ї, а натомість пов`язують належність до членів сім`ї лише з фактом спільного проживання, спільного побуту та наявністю взаємних прав і обов`язків. При цьому сім`ю можуть утворювати й особи, які взагалі не мають ступеню споріднення.

Отже, сімейне законодавство використовує інші критерії для визначення кола членів сім`ї, ніж ті, що закладені у спірній нормі, яка прямо поєднує поняття "член сім`ї" зі ступенем споріднення. Це свідчить про те, що відповідні поняття мають різне контекстуальне наповнення залежно від сфери правового регулювання, а тому їх ототожнення є необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у розумінні Закону про військову службу поняття "члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення" необхідно тлумачити більш широко - як таке, що охоплює осіб, пов`язаних із відповідною особою родинними відносинами першого чи другого ступеня споріднення, оскільки інше тлумачення призвело б до необґрунтованого звуження сфери застосування спірної норми та суперечило б її меті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині встановлення факту наявності у матері позивача онуки як особи другого ступеня споріднення у розумінні Закону про військову службу. Водночас, сама по собі юридична наявність такої особи не є достатньою для висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби.

Як уже було зазначено вище, відповідно до сформованої практики Верховного Суду, під поняттям "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення" слід розуміти не лише їх формальну (юридичну) відсутність, а й відсутність таких осіб у фактичному розумінні, тобто відсутність реальності можливості здійснення ними постійного догляду за особою, яка цього потребує.

Отже, у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи суди мали перевірити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин справи та інших об`єктивних факторів…".

Таким чином, суд вважає встановленим факт наявності у мати позивача осіб першого ступеня споріднення (сини) та другого ступеня споріднення (онуки) у розумінні Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Досліджуючи питання наявності у синів матері позивача реальної можливості здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_6 , виданим 05.07.1975 р.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_7 .

ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серія 12ААД №031001, виданою 30.10.2024 р.

Відповідно до висновку №303 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 01.04.2026 р. встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 не може здійснювати постійний сторонній догляд за іншими особами; висновок дійсний до 31.03.2027 р.

Відповідно до висновку №311 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.04.2026 р. встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 не може здійснювати постійний сторонній догляд за сторонньою особою; висновок дійсний до 06.07.2027 р.

Суд зазначає, що у відповідних висновках ЛКК відсутні будь-які відомості, що підтверджували потребу постійного стороннього догляду за синами мати позивача. У відповідних висновках містяться відомості про неможливість здійснення постійного стороннього догляду за іншою особою. Однак, відповідні висновки мають стосуватися саме осіб щодо яких видається відповідний висновок.

Таким чином, у матері позивача наявні інші члени сім`ї першого (сини) щодо яких відсутні документи, які б свідчили, що вказані особи самі потребують постійного догляду.

Верховним Судом у постанові від 29.04.2026 р. у справі № 520/14746/25 зазначено, що "колегія суддів акцентує увагу, що відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом міністра оборони України від 10.04.2009 р. № 170, одним із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення чи другого ступеня споріднення є акт перевірки сімейного стану військовослужбовця, який наявний у матеріалах справи, але не досліджений належним чином судами попередніх інстанцій".

У акті від 07.05.2026 р. не встановлено, що мати позивача проживає одна та встановлено наявність інших членів родини.

Підсумовуючи викладене, суд враховує, що Верховним Судом сформовано правовий висновок, згідно із яким у випадку "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Щодо онуків матерів позивача, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 проживають за кордоном.

Суд погоджується з позицією позивача, що ОСОБА_10 , ОСОБА_7 позбавлені фактичної можливості здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , оскільки перебувають за межами України.

Разом з тим, саме на позивача, який бажає звільнитися з військової служби на підставі пп."г" п.2 ч.4 та абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", покладено тягар доведення тих обставин, що його брати реально не можуть здійснювати постійний догляд за матір`ю з об`єктивних причин.

При цьому суд не бере до уваги неможливість здійснення догляду за матір`ю позивача його братом - ОСОБА_4 , оскільки висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковні хворі особу можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.04.2026 р. № 311 стосовно ОСОБА_4 не підтверджено жодними медичними документами щодо наявності у нього будь-яких захворювань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням норм чинного законодавства.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_14 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_15 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua