Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №420/22194/26
Суддя: Юхтенко Л.Р.
Справа № 420/22194/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 20 липня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в який позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення за період з 06.10.2022 по 24.06.2026.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 06.10.2022 по 24.06.2026, по день фактичного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 420/16990/25, у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 у сумі 301 765,56 грн.
Ухвалою від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 420/16990/25, 24.06.2026 нараховано та виплачено грошове забезпечення у сумі 215 546,83 грн., що підтверджено повідомленням банку та платіжною інструкцією від 24.06.2026 про надходження коштів на банківський рахунок.
Але не було виплачено компенсації втрати частини доходу.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
При цьому позивач звертає увагу, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу, що не було зроблено відповідачем.
Також позивач наводить розрахунок суми компенсації, посилаючись на те, що відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.
При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін з 06.10.2022 по 24.06.2026 має наступні коефіцієнти: 2022 рік: 1,025 х 1,007 х 1,007 = 1,04 2023 рік: 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х 0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 = 1,05 2024 рік: 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1,0 х 1,006 х 1,015 х 1,018 х 1,019 х 1,014 = 1,12 2025 рік: 1,012 х 1,008 х 1,015 х 1,007 х 1,013 х 1,008 х 0,998 х 0,998 х 1,003 х 1,009 х 1,004 х 1,002 = 1,08 2026 рік: 1,007 х 1,01 х 1,017 х 1,014 х 1, 009 = 1,058.
Усього, за період: 1,04 х 1,05 х 1,12 х 1,08 х 1,058 = 1,40.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу: (215 546,83 грн. х 140 %) / 100 % = 301 765,56 грн.
Таким чином, позивач вважає, що він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення за період з 06.10.2022 по 24.06.2026 у сумі 301 765,56 грн.
До суду 05 серпня 2026 року (через систему Електронний суд надійшло 04.08.2026) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх передчасними та просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, зокрема, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами і зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Також до суду 05 серпня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки-розрахунок та інформації про розпорядника бюджетних коштів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 420/16990/25 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 29.04.2020 та з 06.10.2022 по 12.05.2023, а також виплачених за вказаний період матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, визначивши їх розмір виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Сторони не заперечують, що Військовою частиною НОМЕР_2 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 420/16990/25 виконано 24.06.2026, та позивачу нараховано і виплачено грошове забезпечення у сумі 215 546,83 грн., що підтверджено повідомленням банку та платіжною інструкцією № 484 від 24.06.2026 про надходження коштів на банківський рахунок.
Нарахована сума 215 546,83 грн підтверджена довідкою-розрахунком грошового забезпечення та додаткових видів виплат молодшого сержанта ОСОБА_1 від 30.03.2026 року № 1103/943 та розрахунком сум індексації грошового забезпечення від 30.03.2026 № 1103/942.
У зв`язку з тим, що відповідачем не було виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі, - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 420/16990/25 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 29.04.2020 та з 06.10.2022 по 12.05.2023, а також виплачених за вказаний період матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, визначивши їх розмір виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію гpoшoвoгo забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати i виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 відповідно до абз. 4, 6 п. 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Сторони не заперечують, що Військовою частиною НОМЕР_2 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 року у справі № 420/16990/25 виконано 24.06.2026, та позивачу нараховано і виплачено грошове забезпечення у сумі 215 546,83 грн., що підтверджено повідомленням банку та платіжною інструкцією № 484 від 24.06.2026 про надходження коштів на банківський рахунок.
Разом з цим відповідачем не було виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів одночасно із виплаченою заборгованістю.
Така бездіяльність відповідача є протиправною, з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства.
Також у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21.
Тому, застосовуючи цей висновок Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення у повному розмірі за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року (як просить позивач у позовній заяві), суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання уповноваженого органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Відповідно до висновків викладених Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20, Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Судова палата ВС також дійшла висновку, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Верховний Суд вказав на те, що зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Таким чином, за змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, те, що відповідачем виплачено заборгованість на виконання рішення суду по справі № 420/16990/25 за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року, але не виплачено компенсацію втрати частини доходів, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини щодо невиплати на користь позивача компенсації втрати частини грошових доходів за період з 06.10.2022 року по 24.06.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року, виплаченої 24.06.2026 року та зобов`язання Військову частину нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 06.10.2022 року по 24.06.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року, виплаченої 24.06.2026 року.
Разом з цим не належать задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 06.10.2022 по 24.06.2026, … у сумі 301 765,56 грн., оскільки розрахунок вказаної суми є компетенцією відповідача, а тому саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 06.10.2022 по 24.06.2026.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
У зв`язку з тим, що позов задоволено частково, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини грошових доходів за період з 06.10.2022 року по 24.06.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року, виплаченої 24.06.2026 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 06.10.2022 року по 24.06.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 06.10.2022 року по 12.05.2023 року, виплаченої 24.06.2026 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua