Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №320/43975/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Київ справа №320/43975/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі – відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якій позивачі просять суд:

- зобов`язати відповідача продовжити строк дії закордонного паспорту НОМЕР_1 ОСОБА_1 безстроково або на встановлений законом максимальний строк;

- визнати протиправним (бездіяльність) відмову відповідача у розробці та видачі на ім`я позивача нового закордонний паспорту без оцифровки персональних даних, без біометризації та цифрової ідентифікації, без внесень до реєстрів (УНЗР, ЄДДР);

- зобов`язати відповідача розробити та видати на ім`я позивача новий (другий) закордонний паспорт без оцифровки персональних даних, без біометризації та цифрової ідентифікації, (без внесення ПД - до УНЗР та ЄДДР) класичним (звичайним способом) (на підставі релігійних переконань та обґрунтованих побоювань за безпеку даних та на підставі втручання держави в особисте (сімейне) життя);

- зобов`язати відповідача не оцифровати та не біометризувати, не вносити данні до ЄДДР та УНЗР, й будь-які інші електронно-цифрові реєстри про ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 669 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 628) знищити та видалити будь-яку біометричну інформацію про позивача та (у випадку якщо дана інформація там є присутня) відповідно до (пункту 9) надати акт про знищення та видалення біометрії про мене з усіх існуючих реєстрів, що є в доступі ГУ ДМС у Київській області.

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у продовженні строку дії закордонного паспорту позивача НОМЕР_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1185 від 28.02.2022 № 170 або розробити та видати на новий закордонний паспорт без біометризації тіла та без цифровізації та електронної обробки персональних даних враховуючи релігійні переконання позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, та без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки прийняття документів для оформлення та видача таких паспортів з 20.12.2016 припинено.

Позивачем подано відповідь на відзив, який зводиться до незгоди з аргументами відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (позивач) є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 від 06.09.2016.

Також позивач мав закордонний паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 29.11.2012 з терміном дії по 29.11.2022.

07.02.2025 позивач звернувся до Білоцерківського об`єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області щодо отримання роз`яснень стосовно оформлення/видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

04.03.2025 Білоцерківським об`єднаним відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надано відповідь із роз`ясненнями за вих. № Д-17/6/80.3210-25/80.3210/18-25.

17.05.2025 позивач звернувся з заявою до Білоцерківського об`єднаного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області стосовно продовження строку дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 29.11.2012. Також в поданій заяві позивач повідомив, що відмовляється від обробки персональних даних, електронної цифровізації та біомітризації.

27.05.2025 Білоцерківським об`єднаним відділом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області надано відповідь за вих. № Д-77/6/80.3210-25/80.3210/36- 25 та повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 №1185 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №170», а саме підпункту 1-1 пункту 2 постанови КМУ №170 Тимчасовий порядок застосовується ДМС у разі відсутності у її територіальних органах/підрозділах технічної можливості оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон засобами Єдиного державного демографічного реєстру. Повідомлено, що технічну можливість оформлення паспортів громадян України та паспортів громадян України для виїзду за кордон засобами ЄДДР в Білоцерківському відділі відновлено на весні 2022 року. Також повідомлено, що у разі закінчення строку дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, позивачу необхідно звернутись особисто до будь-якого територіального органу/підрозділу надати усі необхідні документи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон».

Також відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 (позивач, відповідно до даних ЄІАС УМП з питань внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон не звертався.

Відповідно до бази даних «ДІЄ» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований:

- паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданим 23.11.2007 МВ №2Білоцерківського відділу ГУМВС України в Київській області;

- паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданим 11.01.2010 (стан - «знищений»);

- паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 29.11.2012 (строк дії до 29.11.2022, стан - «діючий»).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача щодо не продовження строку дії закордонного паспорту та/або не видачі нового закордонного паспорту без оцифровки персональних даних, без біометризації та цифрової ідентифікації позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначені Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 (далі – Закон № 5492-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI визначено, що термін безконтактний електронний носій вживається у значенні, як імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов`язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб електронного цифрового підпису у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, це паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші визначені Законом документи містять безконтактний електронний носій.

Нормами частин першої, другої та п`ятої статті 15 Закону № 5492-VI встановлені вимоги до бланків документів та їх форми, а саме: бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення. Бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Бланки документів, в які імплантовано безконтактний електронний носій для внесення персональних даних, біометричних даних, параметрів та іншої інформації про особу, повинні бути виконані багатокомпонентним захисним друком, містити символ електронного документа, інформацію про підприємство, на якому виготовлено бланк документа, зображення малого Державного Герба України.

Згідно з вимогами частин першої-четвертої, сьомої статті 22 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягни шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягни шістнадцятирічного віку, - на 10 років. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних. До паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) тип документа; 4) код держави; 5) номер документа; 6) ім`я особи; 7) громадянство; 8) дата народження; 9) унікальний номер запису в Реєстрі; 10) стать; 11) місце народження; 12) дата видачі документа; 13) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 14) дата закінчення строку дії документа; 15) відцифрований образ обличчя особи; 16) відцифрований підпис особи; 17) дані про перебування на консульському обліку (за бажанням особи або її представника, представника закладу, який виконує функції опікуна чи піклувальника над особою).

Відповідно до частини другої статті 15 та частини другої статті 22 Закону № 5492-VI Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.05.2014 № 152 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 №1001) «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», якою затверджені зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2 та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Частиною 4 вказаної Постанови визначено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 20 грудня 2016 року припиняється; паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 20 грудня 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.

Відповідно до пункту 12 частини першої, частини третьої, частини сьомої статті 7 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься, визначена частиною 1 цієї статті, інформація про особу, а саме: відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення, зокрема: паспорта громадянина України для виїзду за кордон). Інформація в Реєстрі зберігається для визначених цим Законом цілей. Порядок отримання, вилучення з Реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук встановлює Кабінет Міністрів України. Відцифровані відбитки пальців рук особи після внесення до безконтактного електронного носія та видачі документа особі вилучаються з Реєстру та знищуються. Шаблони відцифрованих відбитків пальців рук особи використовуються лише для цілей ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну передбачених цим Законом документів. Передача шаблонів відцифрованих відбитків пальців рук особи забороняється. Повноваження щодо отримання відцифрованих відбитків пальців рук та забезпечення їх захисту відповідно до законодавства покладається на уповноважених суб`єктів, передбачених пунктами 1, 2, 4-7 частини 1 статті 2 цього Закону. Відцифровані відбитки пальців рук особи отримуються після досягнення нею дванадцятирічного віку.

При цьому, відповідно до статті 8 Закону № 5492-VI внесена до Єдиного державного демографічного реєстру інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Нормами статті 35 Конституції України передбачено право на свободу світогляду і віросповідання, але також визначено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви; ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Стаття 68 Основного Закону України передбачає обов`язок кожного щодо неухильного додержання Конституції України та законів України.

Як зазначено у статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.

Прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без присвоєння унікального номеру запису у реєстрі, без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричний даних з 20.12.2016 року припинено.

Таким чином, оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та передачі персональних та біометричний даних не передбачена законодавством України з 20.12.2016 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.06.2021 у справі № 0240/3048/18-а, від 08.12.2022 у справі № 380/6916/20, а також П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.06.2023 у справі № 420/2661/22.

Суд відхиляє доводи позивачів із посиланням на необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції наведені Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), оскільки правова позиція вкладена у вказаному рішенні стосується визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, в той час як предметом розгляду цього спору є видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Оцінюючи інші доводи позовної заяви суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.