Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №320/6086/25
Суддя: Горобцова Я.В.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Київ справа №320/6086/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.04.2023 по 08.05.2023;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.04.2023 по 08.05.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 та під час проходження військової служби 07.02.2023 отримав поранення. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 747/1 позивач перебував на стаціонарі з 08.02.2023 по 28.02.2023. А відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення реабілітації № 1560/222 позивач перебував на стаціонарі з 17.04.2023 по 08.05.2023.
Позивач стверджує, що у період з 17.04.2023 по 08.05.2023 за стаціонарне лікування йому не було здійснено виплату додаткової грошової винагороди у повному обсязі відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Відтак, у зв`язку з отриманням бойового поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, пропорційно періоду стаціонарного лікування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Військова частина НОМЕР_2 у відзиві проти позову заперечила, зазначивши, що на підставі Наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 17 від 30.05.2023 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії військового стану у 2023 році» військовослужбовцю позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000,00 гривень за період з 07.02.2023 по 28.02.2023 перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Що стосується нарахування відповідних виплат за період з 17.04.2023 по 08.05.2023 перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, то військовою частиною не було отримано відповідні оригінали медичних документів, про що було надано відповідь на адвокатський запит. В позовній заяві не має жодного доказу, що позивач звертався до військової частини з відповідним звернення з наданням відповідних оригіналів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 здійснено заміну відповідача Військову частину НОМЕР_2 на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .
Військова частина НОМЕР_1 відзиву на позовну заяву не подала.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач) 07.02.2023 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 отримав поранення.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.03.2023 № 718 позивач 07.02.2023 одержав вогнепальне уламкове наскрізне поранення правої гомілки.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 747/1 позивач перебував на стаціонарі з 08.02.2023 по 28.02.2023. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення реабілітації № 1560/222 позивач перебував на стаціонарі з 17.04.2023 по 08.05.2023.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.03.2023 № 4630 позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів, травма легка. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 14.04.2023 № 7042 позивач потребує реабілітаційного лікування в умовах КМКЛ № 11.
12.02.2024 позивача звернувся до військової частини НОМЕР_2 з заявою, в якій просив:
- нарахувати та виплатити позивачу в повному розмірі в періоди з 08.02.2023 по 28.02.2023 та з 14.04.2023 по 08.05.2023 щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн., передбаченою Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 з урахуванням фактично виплачених сум;
- виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу у період з 02.09.2022 по теперішній час.
Проте матеріали справи не містять відповіді на вказаний лист.
В той же час, згідно листа-відповіді військової частини НОМЕР_2 від 01.07.2024 № 1815/1972, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 23.06.2024 № 54618 про нарахування та виплату додаткової винагороди, позивачу повідомлено, що згідно Наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 17 від 30.05.2023 року «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії військового стану у 2023 році» військовослужбовцю ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень за період з 07.02.2023 року по 28.02.2023 рік перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Також повідомлено, що за період з 17.04.2023 по 08.05.2023 додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень не виплачувалась, так як відповідно до довідки ВЛК № 4630 від 09.03.2023 року військовослужбовець ОСОБА_1 перебував у відпустці для лікування після легкого поранення.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).
Згідно приписів частин першої та другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту першого Постанови № 168 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 № 44, затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок №260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Згідно із пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
При цьому, до набрання чинності змінами до Порядку № 260 згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/в/29 також було зобов`язано керівників ВЛК під час надання рекомендацій про потребу у відпустці одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 17 від 30.05.2023 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії військового стану у 2023 році» військовослужбовцю ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень за період з 07.02.2023 по 28.02.2023 перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.
Що стосується нарахування відповідних виплат за період з 17.04.2023 по 08.05.2023, про що заявлено даний позов, то відмовляючи в їх виплаті позивачу Військова частина НОМЕР_2 послалась на те, що військовою частиною не було отримано відповідні оригінали медичних документів.
Між тим, як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення реабілітації № 1560/222 позивач перебував на стаціонарі з 17.04.2023 по 08.05.2023. Клінічний діагноз: Стан після перенесеної МВТ (07.02.2023) вогнепальних наскрізних поранень м`яких тканин правої гомілки.
Отже матеріали справи містять докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 17.04.2023 по 08.05.2023 та як наслідок суд приходить до висновку про протиправність дій Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплаті позивачу додаткової винагороди внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.04.2023 по 08.05.2023.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.04.2023 по 08.05.2023.
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 17.04.2023 по 08.05.2023.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua