Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №260/6124/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6124/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Глазової Олени Миколаївни ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Глазової Олени Миколаївни звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 26 травня 2026 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року; 2) зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 26 травня 2026 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум; 3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; 4) зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

31 серпня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення Вказана Постанова є чинною і натепер. До спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України в частині обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів, а саме положення статті 3 та 4 Закону України №1282-XII та положення Порядку №1078 , а не норми статті 39 Закону України Про Державний бюджет на 2024 рік та статті 34 Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік.

15 та 16 вересня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що представник Позивача навмисно вводить в суд оману, зловживаючи поняттям індексації, для безпідставного збагачення за рахунок коштів державного бюджету України. Адже, індексація, є насамперед одним із видів соціальної гарантії, механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, який застосовується державою. Розмір індексації залежить від порогу та коефіцієнту індексації, який розраховується від рівня інфляції. Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Як зазначено вище, Головним управлінням ДСНС України у Закарпатській області виконано умови п. 3 Постанови №1013 та підвищено грошове забезпечення Позивача. Тобто сума підвищення премії була більшою за суму індексації. Отже, відповідачем виконано умови, визначені абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013, а відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) врахувала січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області.

26 травня 2026 року відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (по особовому складу) № 251-НК/52 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я) та виключено з кадрів ДСНС України 26 травня 2026 року, (а.с. 15).

15 липня 2026 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області листом № 52 01-5321/52 38 повідомила адвокату ОСОБА_2 , що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (пункт 3 Прикінцевих положень) було офіційно зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» з 1 січня по 31 грудня 2023 року. Таким чином, у період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення не здійснювалось, а самі виплати індексації були законодавчо скасовані на зазначений бюджетний період. З 1 січня 2024 року дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було повноцінно відновлено. Проведення індексації передбачено статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Законодавством установлено особливий порядок нарахування індексації грошового забезпечення, а саме: базовий місяць визначено грудень 2023 року. Індексація, право на яку було втрачено або зупинено у 2023 році через дію норм тогочасного бюджетного законодавства, за період 2023 року не компенсується та не перераховується, оскільки закон не має зворотної сили. Таким чином, у 2024 році Головне управління здійснювало нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у суворій відповідності до щомісячних показників інфляції Державної служби статистики України, керуючись виключно Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 починаючи з серпня 2024 року. У 2025 році проведення індексації грошових доходів населення (зокрема грошового забезпечення військовослужбовців та працівників силових відомств) здійснювалося відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Законодавством установлено особливий порядок нарахування індексації грошового забезпечення, а саме: базовий місяць визначено січень 2025 року. Право на поточну індексацію у 2025 році виникало лише тоді, коли індекс інфляції (розрахований з січня 2025 року) перевищував законодавчий поріг у 103%. Відповідно до офіційних даних Держстату, таке право вперше виникло у липні 2025 року. У 2026 році, згідно з правилами обчислення індексів (установленими Держбюджетом), для всіх військовослужбовців та працівників базовим місяцем для розрахунку індексації є січень 2026 року. Право на поточну суму індексації настає тоді, коли індекс споживчих цін перевищує встановлений поріг (103%). Таким чином, Головне управління здійснювало нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по день звільнення у відповідності до чинного законодавства урахуванням щомісячних показників інфляції, (а.с. 16).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні засади проведення індексації визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення є встановленим законодавством механізмом підвищення грошових доходів, який дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними у гривнях на території України, що не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Статтею 4 даного Закону передбачено проведення індексації у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Згідно зі статтею 6 Закону порядок проведення індексації визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування індексу споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

За приписами пункту 4 Порядку № 1078 індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено механізм обчислення індексації у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Зокрема, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків

Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже визначальним для обчислення індексації є місяць підвищення посадового окладу за відповідною посадою, а не місяць прийняття військовослужбовця на службу або призначення на посаду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018, встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

У зв`язку із цим березень 2018 року є місяцем підвищення посадових окладів за відповідними посадами військовослужбовців.

Однак, встановлення березня 2018 року місяцем підвищення доходу не означає, що він підлягає безумовному застосуванню для обчислення поточної індексації в усіх наступних бюджетних періодах незалежно від подальших законодавчих змін.

Для вирішення цього спору необхідно врахувати особливості нормативного регулювання індексації у 2023-2026 роках.

Так, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно, протягом 2023 року загальний механізм проведення індексації, передбачений зазначеним Законом, не застосовувався.

Водночас статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи з 01 січня 2024 року.

Отже, законодавець спеціально визначив початок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації у 2024 році.

При цьому стаття 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» має вищу юридичну силу порівняно з Порядком № 1078, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України (надалі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, положення пункту 5 Порядку № 1078 щодо обчислення індексу споживчих цін із місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, у спірному періоді необхідно застосовувати з урахуванням спеціального припису статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Саме зазначена норма закону визначає початок обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації у 2024 році.

При цьому суд враховує, що йдеться про обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації, а не про визначення чи припинення права на індексацію-різницю, яка могла виникнути у зв`язку з попереднім підвищенням посадового окладу.

Згідно з матеріалів справи, відповідач здійснював обчислення індексу споживчих цін у 2024 році наростаючим підсумком із січня цього року.

З урахуванням офіційно опублікованих індексів споживчих цін величина індексу перевищила поріг індексації у червні 2024 року.

Унаслідок цього, право на поточну індексацію виникло із серпня 2024 року.

Із наданої архівної відомості позивача за 2024 рік вбачається, що відповідач нараховував суму індексації із серпня до грудня 2024 року включно, (а.с. 20, зворот).

Отже, надані відповідачем документи підтверджують застосування ним у 2024 році механізму обчислення поточної індексації, визначеного статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Надалі, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Таким чином, на 2025 рік законодавець визначив новий початок обчислення індексу споживчих цін для поточної індексації, а також безпосередньо врегулював питання нарахування в січні 2025 року суми індексації, що склалася у грудні попереднього року.

Відповідно, продовження обчислення поточної індексації у 2025 році наростаючим підсумком від березня 2018 року суперечило б зазначеному припису закону.

Із архівної відомості відповідача вбачається, що індекс споживчих цін для поточної індексації у 2025 році обчислювався з урахуванням спеціального законодавчого регулювання.

Водночас із архівної відомості позивача за 2025 рік убачається, що індексацію виплачено з липня по грудень 2025 року, (а.с. 21).

Суд зауважує, що питання правильності нарахування окремих сум поточної індексації за кожний місяць не є тотожним питанню застосування березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

В подальшому, статтею 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Отже, законодавством також визначено самостійний початок обчислення індексу споживчих цін для проведення поточної індексації у 2026 році.

З огляду на наведене вимога позивача про застосування березня 2018 року для обчислення поточної індексації за період із 01 січня 2026 року до 26 травня 2026 року не узгоджується зі спеціальними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Вирішуючи спір, суд враховує, що позивач просить здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 26 травня 2026 року саме із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу.

Однак протягом зазначеного періоду обчислення індексу споживчих цін для проведення поточної індексації було спеціально врегульовано законами України про Державний бюджет на 2024, 2025 та 2026 роки.

Відповідні положення цих законів прямо визначали початок обчислення індексу споживчих цін у кожному бюджетному році. Тому застосування березня 2018 року для обчислення поточної індексації протягом усього заявленого періоду не відповідає зазначеним законодавчим приписам.

При цьому суд не заперечує, що березень 2018 року був місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704.

Однак ця обставина не усуває необхідності застосування спеціальних норм законів про Державний бюджет, які регулювали обчислення поточної індексації у спірному періоді.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленої вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо незастосування березня 2018 року під час обчислення поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 26 травня 2026 року.

Відповідно, не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату індексації із застосуванням зазначеного місяця.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні основної частини позовних вимог, то також слід відмовити у задоволенні похідних вимог щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 та про зобов`язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Глазової Олени Миколаївни до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 жовтня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль