Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №711/5024/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №711/5024/26

Суддя: Михальченко Ю. В.

Справа № 711/5024/26

Номер провадження 3/711/1264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., за участі захисника Бобра Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 659610 від 07.05.2026 року) про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом встановлено, що 07 травня 2026 року о 12 год. 45 хв. в м. Черкаси по просп. Холодного Яру, 70/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAWOO TF699P», д/н НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager» ARHK-0090. Відповідно до тесту №1212, проведеного 07.05.2026р. о 12 год. 51 хв., водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат 0,88 проміле, з результатами не згоден, тому у встановленому законодавством порядку огляд проводився в медичному закладі у лікаря нарколога зі згоди водія. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП ЧОПНД, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння висновок № 217 складеного 07.05.2026р. о 14 год. 00 хв., чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Повідомив, що отримав наказ від командира для виконання невідкладного бойового завдання, а саме для посилення мобільно-вогневої групи, тому змушений був сісти за кермо свого автомобіля та прибути на місце постійної дислокації.

Адвокат Бобер Д. О. надав суду письмове клопотання з додатками про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 дій в умовах крайньої необхідності. Клопотання захисник мотивує тим, що Так, листом №01.07/1 від 01.07.2026 командира загону з ДФ ЧТГ-1 підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.11.2022 по даний час перебуває в складі вказаного загону ДФ Черкаської територіальної громади на посаді старшого групи по охороні та обороні кімнати зберігання зброї. 07.05.2026 на чергуванні не перебував, однак був викликаний об 11 год. 30 хв. для виконання бойового завдання з посилення мобільно — вогневої групи в Чигиринському районі, куди добирався власним транспортним засобом. Як пояснює сам ОСОБА_1 працівникам поліції про ці обставини не повідомляв, оскільки вважав інформацією з обмеженим доступом, а доведена оперативна інформація щодо наданого на прибуття до місця виконання завдання часу дозволяла пройти відповідні огляди. Відповідно до вимог ст. 17 КУПАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності. Відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам 1 свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. Враховуючи наведене у даному випадку ОСОБА_1 , маючи незначну концентрацію етилового спирту в крові, виконуючи наказ з метою відвернення загрози атаки БПЛА, діяв у стані крайньої необхідності, оскільки виконання цього наказу було невідкладним, отже вчинене ним порушення є менш значним, ніж відвернена шкода.

Командир Загону 3 ДФ ЧТГ-1 ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 перебуває в складі загону ДФТГ з 1 листопада 2022 року по теперішнього часу. 07 травня 2026 року доброволець ОСОБА_1 згідно графіку чергування був вихідним. Однак в зв`язку з необхідністю був викликаний для виконання невідкладного бойового завдання, а саме для посилення мобільно-вогневої групи. ОСОБА_1 діяв виключно в межах крайньої необхідності, спрямованої на захист територіальної цілісності і безпеки держави в умовах воєнного стану.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 адвоката Бобра Д.О., командира загону ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи та записи з боді камери поліцейських, приходжу до наступного:

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху,статтею 53цьогоЗакону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст.130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 , 07 травня 2026 року о 12 год. 45 хв. в м. Черкаси по просп. Холодного Яру, 70/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAWOO TF699P», д/н НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager» ARHK-0090. Відповідно до тесту №1212, проведеного 07.05.2026р. о 12 год. 51 хв., водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат 0,88 проміле, з результатами не згоден, тому у встановленому законодавством порядку огляд проводився в медичному закладі у лікаря нарколога зі згоди водія. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком КНП ЧОПНД, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного сп`яніння висновок № 217 складеного 07.05.2026р. о 14 год. 00 хв., чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В подальшому, згідно відеозапису з боді-камер поліцейських № 470660, 473273 встановлено, що 07.05.2026 року близько 12 год. 45 хв. під час несення служби в складі екіпажу «Агат 104» було зупинено транспортний засіб «DAWOO TF699P», д/н НОМЕР_2 , оскільки у транспортного засобу був відсутній передній номерний знак. В ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців, зміна кольору шкіри. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився із застосуванням технічного приладу газоаналізатор «Alcotest Drager», результат тесту – 0,88 проміле, з результатом водій не погодився (clip-0, б/к 478660, час на відео 12:51:45 -12:52:15). Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатом, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі КНП «ЧОПНД» на що водій погодився. У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатор «Alcotest Drager», результат тесту – 0,55 проміле (clip-1, б/к 473273, час на відео 14:24:09).

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом не береться до уваги твердження ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності, оскільки він своїми діями виконував наказ з метою відвернення загрози атаки БПЛА, аніж суспільна небезпека від порушення Правил дорожнього руху України. Оскільки крайня необхідність це стан, в якому була вчинена дія, передбачена КУпАП або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов`язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами, 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Суд враховує, що захисником та ОСОБА_1 не надано доказів того, що була вимушена необхідність, досягнути якої без прийняття ОСОБА_1 рішення про особисте керування автомобілем було у той момент неможливо та були викликані потребою в усуненні небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, або така небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і заподіяне є менш значним, ніж відвернена шкода.

Суд також враховує, що доказів існування вказаної небезпеки суду також не надано і судом таких доказів не здобуто.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Слід зазначити, що положення КУпАП посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів щодо регулювання суспільних відносин по притягненню до адміністративної відповідальності та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються та затверджуються з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності уповноважених посадових осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема працівників патрульної поліції тощо.

При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису.

Разом з тим, суд зауважує, що відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів, та поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з нагрудного відеореєстратора, діють відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього закону віднесено застосування засобів відеозапису.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 659610 від 07.05.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з чеком № 1212 від 07.05.2026 року; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.05.2026 року; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6820» ARHK-0090, чинного до 18.11.2026 року; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 БУПП в Черкаській області ДПП лейтенанта поліції К. Коваленка від 07.05.2026 року; висновком №217 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з діагнозом – стан алкогольного сп`яніння; довідкою старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції Р. Бойка від 07.05.2026 року; результатами пошуку посвідчення водія ГСЦ; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції № 470660, 473273.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, той факт, що правопорушник керував транспортним засобом в стані алкольного сп`яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим.

Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в зв`язку тим, що віє являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.05.2009 року.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 247, 252, 256, 280, 283-285 КУпАП, п.2.9а ПДР України суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено і проголошено в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси 16.10.2026 року о 11 год. 00 хв.

Суддя: Ю. В. Михальченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua